4. Касти. Общини. Релігійне життя. Звичаї та традиції. Наука і культура.

Робота в групах.

Вивчаючи тему «Індія», доцільно більше уваги приділити ви­світленню питань культурного та релігійного розвитку цієї краї­ни, оскільки саме вони допоможуть краще сформувати цілісне розуміння учнями своєрідності індійської цивілізації. Щоб охо­пити увагою учнів весь матеріал, запропонований програмою, доцільно організувати роботу в групах. У класі створюється три групи, кожна з яких проводить міні-дослідження одного з ас­пектів питання, що розглядається. На проведення дослідження відводиться 6—8 хвилин.

Група І

Тема дослідження. Касти. Общини.

Ознайомтеся з текстом підручника та інформаційною карткою і підготуйте повідомлення за планом:

1. Поділ на касти в Індії.

2. Стисла характеристика окремих каст.

3. Суспільне становище недоторканих.

Інформаційна картка 1

Особливістю індійського середньовічного суспільства є його поділ на варни й касти. Ще з VI ст. до н. е. існує поділ на чотири

Інформаційні картки мають бути виготовлені вчителем заздалегідь.

основні стани: брахманів (священиків), кшатріїв (воїнів), вашцьїв (торговців, скотарів та ремісників) і шудр (слуг). Цей поділ є настільки стійким, що й досі зберігається в Індії, попри вплив буддизму, ісламу та державну заборону кастового поділу. Окрім каст існують також «підкасти», общини, або джаті. Вони являють собою замкнені корпорації. У середні віки саме община була первинною суспільною одиницею. Община, а не окрема лю­дина сплачувала податки, володіла майном, землею тощо. Слід зазначити, що поділ на варни є надзвичайно суворим. Він Грунтується на індуїстському віруванні у переродження та карму. Таким чином, дотримання правил тієї чи іншої касти с не лише соціальним, а й релігійним обов'язком. Касти є замкне­ними структурами: між представниками різних каст шлюби, як правило, не допускаються (хоча для кожної касти існують свої правила). Існують суворі обмеження на рід діяльності, яким можуть займатися представники тієї чи іншої касти. Так, брах­мани не можуть орати землю, але можуть бути хатніми слугами. Існують обмеження у їжі, яку можна вживати: кшатрії їдять перевалено м'ясо, вайшьї — переважно рослинну і тільки «чис­ту» їжу.

Найбільш привілейованою є каста брахманів, представни­ки якої займаються науковою, дослідницькою, викладацькою діяльністю. До цісї касти належать і індуїстські жерці. За Ін­дуїстськими віруваннями, брахмани вийшли з голови бога-твор-ця Брахми. Кшатрії — каста воїнів. До кшатріїв належали і раджі, адже князі були в першу чергу військовими вождями. За вірування­ми, представники цієї касти вийшли з рук Брахми. Вайшьї включали торговців І лихварів. Вони зазвичай зай­малися справами, не пов'язаними з фізичною працею, яка для них вважалася небажаною. Вайшьї, за віруванням, вийшли зі стегон Брахми.

Каста шудр займалася фізичною працею. За віруваннями, шудри вийшли з ніг Брахми. Слід зазначити, що ієрархія каст не завжди відповідала соціальній ієрархії: були місцевості, у яких касти вайшьїв або шудр мали вищий соціальний та полі­тичний статус, ніж каста кшатріїв.

До каст не входили так звані в недоторкані». Вони виконува­ли яайбруднішу роботу (ховали померлих, прибирали вулиці). «Недоторканими» їх називали тому, що представник буДь-якої з каст, доторкнувшись до них, міг «осквернитися». Група 2

Тема дослідження. Релігійне життя. Звичаї та традиції. Ознайомтеся з текстом підручника та інформаційною карткою і підготуйте повідомлення за планом. 1) Індуїзм — провідна релігія країни.

2. Пантеон богів в індуїзмі.

3. Інші релігійні вірування жителів Індії.

Інформаційна картка 2

Більшість населення Індії у середні віки, як і зараз, сповіду­вали індуїзм. Індуїзм є політеїстичною релігією, тобто такою, яка визнає декілька богів. Творцем світу індуїсти вважають чотириликого та чотирирукош бога Брахму. Захисником світу вважають бога Вішну. Щоб вберегти світ та допомогти богам і людям, Вішну часто являється на Землю і вигляді людей і тва­рин. Ці його втілення називають аватарами. Найвідомішими аватарами Віпіну є Рама та Крішна. Коли світ руйнується, Віш­ну вбирає його в себе і спить-на змії Шеша, поки з його пупка не виростає білий лотос, із якого виходить Брахма-творець.

Шив а — бог-руйнівник. У нього три ока, світло одного з яких спалює все, на що ним Шива не подивиться. Індуїсти вважають, що Брахма, Вішну і Шива — це триєдине божество, Тримутрі, яке символізує циклічність нашого світу.

Для індуїстів час представляє собою не пряму, а коло. День Брахми продовжується 4320 мільярдів років, а його життя про­довжується 100 його років (тобто 311 трильйонів 40 мільярдів років). Після цього настає махапралая — велике знищення сві­ту, після чого Брахма відроджується з Вішну, і все починається спочатку. День Брахми поділяється на 1000 періодів по 4 юги: Сатья Юга, яка триває 1 мільйон 728 тисяч років, Трета Юга — 1 мільйон 296 тисяч років, Дварпа Юга — 864 тисячі років. Калі Юга — 432 тисячі років. Коліна нова юга означає падіння духов­ності, зубожіння суспільства. За індуїстськими віруваннями, ми живемо у період Калі Юги, яка почалася у 3102р. до н. е. Ідея відновлення стосується і життя людини. Життя постій­но відновлюється, а те, ким буде відроджена та чи інша істота (твариною, рослиною, людиною певної касти), залежить від її учинків. Такий зв'язок між вчинками людини та її долею нази­вається законом карми. Окрім Брахми, Вішну та Шиви до індуїстського пантеону вхо­дить ще велика кількість богів: Індра, бог грому та цар богів, Ганеша, бог з головою слона, син Щиви, Кама, бог кохання, Варуна, бог води та повелитель моря, Яма, бог смерті, Ваю, бог вітру. Індуїсти мають велику кількість легенд, які оповідають про подвиги богів і героїв. Найвідомішими є легенди про подвиги царя Рами та його війну з демонами-ракшасами, які описані в епосі «Рамаяна», та про подвиги царевичів-пандавів, описані в іМахабхараті».

Велике значення для індуїстів має культ священних тварин, таких як слон, мавпа, корова тощо. Іншим предметом поклонін­ня е річка Ґанґ — одна з найбільших святинь індуїстів.

Іншими важливими релігіями були іслам і буддизм, який також зародився в Індії. Буддизм ґрунтувався на поглядах ін­дуїзму про циклічність буття. З іншого боку, буддизм вважає матеріальний світ світом страждання, які викликані людськими бажаннями. Єдиний шлях вирватися з нескінченного кільця реінкарнацій — досягти нірвани, духовного просвітлення, яке досягається шляхом зречення усіх бажань. Буддизм з Індії по­ширився в Азію.

Група З

Тема дослідження. Наука і культура.

Ознайомтеся з текстом підручника та інформаційною карткою і підготуйте повідомлення за планом:

1. Розвиток наук в Індії.

2. «Золотий вік» індійської літератури.

3. Розвиток архітектури і скульптури.

Інформаційна картка З

Найвагоміший внесок Індії в науку зроблено в сфері ма­тематики. Саме в Індії була створена система цифр, якою ми (щоправда трохи зміненою) користуємося й досі. Індійці пер­шими почали застосовувати нуль та розробили концепцію не­скінченності. Розвивалася і медицина: були досягнуті вражаючі результати у фармакопеї, хірургії. Значного розвитку набули астрономія та геометрія.

Із розпадом держави Ґуптів санскрит витісняється іншими мовами (хінді, бенгалі). Цими мовами твориться поезія радж-путів — мандрівних воїнів-поетів (подібних до європейських трубадурів та мінезингерів).

На епоху Середніх віків припадає «золотий вік» індійської культури. Література у період Раннього Середньовіччя творить­ся переважно на мові санскрит — класичній індійській мові. На V ст. припадає діяльність відомого Індійського поета Калі-даси, найвизначнішими творами якого с «Кумарасамбхавам» та «Раґхувамшан». У цей же час створюються Пурани — гімни індуїстським божествам. XI ст, є часом створення збірки легенд «Катасарітсагара» та поеми «Гіта Говінда».

Досягненням архітектури є будівництво величних індуїст­ських храмів, які й тепер вражають своїм масштабом та склад­ністю оздоблення. З розвитком архітектури тісно пов'язана і скульптура, адже саме вона використовувалася для декоруван­ня. Найвідомішою пам'яткою того часу є храм в Аджанті.

Ісламське завоювання Індії принесло мусульманські та перські елементи в індійську культуру. Були збудовані нові міста з мечетями та іншими традиційними мусульманськими спорудами. Так, ус е світнь свідомим є мінарет — Кутб-Мінар в Делі, столиці мусульманських султанів. Його висота — 70 м.