Всесвітня історія 7 клас

Тема: Європейське середньовічне місто

Мета: сформувати уявлення про середньовічне місто, його населення та зовнішній вигляд;' розвивати уміння учнів установлювати причинно-наслідкові зв'язки, досліджуючи причини та місця утворення середньовічних міст, порівнювати античні та се­редньовічні міста; висловлювати власні суджен­ня щодо ролі міст в економічному та соціальному розвитку середньовічної Європи,

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: називати характерні риси цехового ремесла; розповідати про населення та зовнішній вигляд середньовічного міста;

порівнювати середньовічне та античне міста; висловлювати судження щодо виникнення серед­ньовічних МІСТ. Основні поняття: станова монархія, феодальна роздробленість.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

І. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

3. Вивчення нового матеріалу

1. Виникнення міст.

2. Населення та зовнішній вигляд міста.

3. Боротьба міст за самоврядування.

4. Ремесло, цехи.

5. Торгівля та лихварство.

6. Городянин — людина нового типу.

4. Узагальнення й систематизація навчальних знань і вмінь учнів

5. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Фронтальне опитування.

1. Що таке феодальна роздробленість?

1. Які причини викликали феодальну розробленість у Захід­ ній Європі?

2. Як вдалося подолати це явище?

2. Чому королівська влада приділяла велику увагу судовій системі?

етапу уроку: період феодалізму в країнах Європи охоплює знач­ний проміжок часу, протягом якого феодальна держава і право не залишаються незмінними; розвиток феодального суспільства і передусім відокремлення ремесла від землеробства створили в X—XI ст. передумови для відособлення міста від села; міста ста­ли центрами товарного виробництва й торгівлі.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Виникнення міст.

Робота з картою,

1. Знайдіть на карті та назвіть найбільші міста середньовічної Європи.

2. Які особливості географічного розташування міст ви помі­ тили? Де виникали міста?

Розповідь учителя.

Найбільш урбанізованими регіонами Західної Європи ставали місцевості, де, з одного боку, спостерігався розвиток сільського господарства, з іншого - закінчувалися або перехрещувалися торговельні шляхи.

Головними причинами виникнення західноєвропейських міст були:

• прогрес аграрного виробництва;

• відновлення торгівлі зі Сходом;

- зацікавленість феодалів у додаткових джерелах прибутку, Розвиток виробництва сільськогосподарської продукції дозво­ляв виробляти продукцію не тільки для власних потреб, а й на продаж. Виробництво різноманітної харчової та сировинної сіль­ськогосподарської продукції забезпечувало її обмін на ремісничі товари, а отже, сприяло розвитку ремісництва.

Ремісники, які поступово виділялися з-поміж залежного селян­ства, поспішали залишити село, утекти від феодальної залежності та оселитися в тій місцевості, де існували сприятливі умови для виробництва та збуту їхньої продукції. Вони осідали, як правило, на територіях, які в період Раннього Середньовіччя відігравали роль адміністративних, військових і релігійних центрів. Багато з них були укріпленими, що забезпечувало необхідні захист та без­пеку. Концентрація населення — феодалів із численними слугами та почтом, представників місцевої та королівської адміністрації

вершин, та народи варварської Європи (германці, балти, угро-фіни, слов'яни та інші), які не мали такого минулого й не знали міського життя. Проте, захопивши Римську імперію, варвари не лише розорили й організували її, а й скористалися частиною римської спадщини, у якій важлива роль належала містам.

Як зазначає Н. Подаляк, «розвал античної системи і вар­варські завоювання завдали античним містам страшенного уда­ру. Великі міста з прекрасною забудовою, процвітаючими ремес­лами і торгівлею повністю збереглися тільки у Візантії. Сотні міст Західної Римської імперії запустіли» Подаляк Н. Серед­ньовічне місто крізь призму соціальної історії // Історія в шко­лах України. — 2004. — № 6. — С. 47—49]. Торгівля та ремесла занепадали, територія та кількість населення міст скорочували­ся. В умовах економічного занепаду античні міста залишалися політико-адміністративними центрами, укріпленими пунктами чи єпископськими резиденціями. Чудові площі римських зе­мель поступово перетворилися на ріллю та пасовиська.

V тій частині Європи, куди не поширилися античні традиції, існували окремі нечисленні міста, які називають ранніми. Серед них виокремлювалися племінні центри — резиденція місцевих конунгів. У такому місті перебувала його дружина, розташо­вувалися головне святилище й будинки родової знаті. Потреби жителів ранніх міст обслуговували ремісники, місцеві та при­їжджі торгівці, які селилися поблизу. Тут проходили народ­ні збори племені, спільні релігійні церемонії, ярмарки. Такий центр зазвичай був укріплений, тому слугував також військо­вим опорним пунктом або притулком для мирного населення. Більшість ранніх міст проіснували не більше як два століття, не витримавши міжусобиць і набігів. Але були серед них і такі, що стали центром майбутніх нових міст.

Кількість нових міст швидко зростала в Європі, починаючи з X—XI ст. Виникнення нових міст було зумовлено, у першу чер­гу, потребами господарського життя. Професійними заняттями їхніх жителів стають ремесла, промисли й торгівля, як правило, предметами власного виробництва і продуктами харчування. Жителі нових міст у недавньому минулому були селянами.