
- •Загальні вказівки
- •Мета і завдання проектування
- •Вимоги до виконання проекту
- •Зміст розрахунково-пояснювальної записки Вступ
- •Методика виконання Вступ
- •1 Характеристика бази технічного обслуговування машино-
- •1.1 Характеристика дослідно-експериментальної бази проектування
- •1.2 Аналіз практики проведення робіт технічного сервісу
- •2 Організаційна частина
- •2.1 Основні вимоги
- •2.2 Структура та організаційна система
- •2.3 Розрахунок річної кількості технічних обслуговувань за складом
- •2.3.1 Розрахунок кількості ремонтів і то тракторів
- •2.3.2 Розрахунок кількості ремонтів і то автомобілів
- •2.3.3 Розрахунок кількості ремонтів і то комбайнів
- •2.4 Визначення затрат праці на річний об’єм виконання
- •2.5 Обґрунтування структури ланок
- •2.6 Вибір технологічного обладнання, оснастки, приладів та
- •2.6.1 Розрахунок основного устаткування
- •2.6.2. Вибір устаткування
- •2.7 Обґрунтування виконання мийно-очисних,
- •2.7.1 Основні положення виконання мийно-очисних робіт
- •2.7.2 Основні положення виконання кріпильно-регулювальних робіт
- •2.7.3 Основні положення виконання контрольно-
- •2.7.4 Основні положення виконання
- •2.8 Розрахунок річного план-графіка то і ремонтів тракторів
- •2.8.1 Аналітичний метод розрахунку кількості
- •2.8.2 Розрахунок річного плану-графіка технічного обслуговування
- •План-графік то і ремонту тракторів 200… рік
- •2.8.3 Розрахунок затрат праці на технічне обслуговування тракторів
- •3 Технологічна частина
- •3.1 Основні вимоги
- •3.2 Технічна характеристика предмета досліджень (вказується
- •3.3 Маршрутна технологія технічного обслуговування
- •Операція 005 Очистка і промивка ротора реактивної оливної центрифуги (при то-2 і то-3)
- •3.4 Технології технічного обслуговування
- •3.5 Маршрутні і технологічні карти та карти ескізів
- •4 Економічна частина
- •4.1 Розрахунок річних витрат на то тракторів
- •5 Охорона праці
- •5.1 Екологія і охорона праці технічного сервісу за машинами
- •5.2 Охорона праці при виконанні робіт на дільниці
- •5.2.1 Розрахунок освітлення дільниці
- •5.2.2 Розрахунок вентиляції
- •Висновки і пропозиції
- •Література
2.7.2 Основні положення виконання кріпильно-регулювальних робіт
При виконанні технічних обслуговувань машин виникає потреба мати справу з такими найбільше поширеними видами з’єднань як роз’ємні та рухомі роз’ємні.
До роз’ємних з’єднань належать такі, які можуть бути розібрані у випадку необхідності без особливих зусиль і без пошкоджень деталей, що до них належать. До цієї групи належать різьбові, шпонкові, шліцеві, конусні з’єднання, а також окремі з’єднання з нерухомими посадками.
Рухомі роз’ємні з’єднання здійснюються за допомогою рухомих посадок по циліндричних, конічних, сферичних, гвинтових і плоских поверхнях різними способами.
Одним із технологічних прийомів при виконанні технічних обслуговувань, що забезпечують вихідні або допустимі параметри технічного стану спряжень є регулювання.
Регулювання – це встановлення і вирівнювання взаємодії частин і випробування (вузла, системи, механізму) машини.
З метою забезпечення якості кріплення багатоболтового з’єднання, затяжку кріпильних елементів необхідно виконувати в заданій послідовності. Недопустимо затягувати гайки підряд одну за другою, так як при цьому може виникнути нерівномірність затягування з’єднання площин дотику деталей, що може бути причиною пошкодження не тільки різьбових з’єднань, а приведе і до руйнування деталей, що поєднуються.
Для рівномірного затягування всіх гайок застосовують спеціальні граничні ключі: одношпиндельні і багатошпиндельні, ручні і механізовані, які відрегульовані на відповідне зусилля затягування, при досягненні якого вони виключаються автоматично.
Існує і другий спосіб рівномірного затягування – це застосування динамометричних ключів з показником величини прикладеного моменту при затягуванні.
Крутні моменти затягування встановлюються у відповідності з номінальним діаметром різьби.
Величини крутних моментів затягування Мкр, різьбових з’єднань деталей, виготовлених із сталей марок сталь 30 – сталь 35, в залежності від номінального діаметра різьби повинні відповідати значенням, приведеним в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7 Величини крутних моментів* затягування Мкр, різьбових
з’єднань деталей сталь 30 – сталь 35, в залежності від
номінального діаметра різьби
Номінальний діаметр різьби, мм |
6 |
8 |
10 |
12 |
14 |
Мкр,
|
6-8 |
14-17 |
30-35 |
55-60 |
80-90 |
22
Продовження таблиці 2.7
16 |
18 |
20 |
22 |
24 |
120-140 |
160-190 |
230-270 |
300-360 |
420-480 |
*Дані по регламентуванню крутного моменту затягування кріпильних різьбових з’єднань з метричною різьбою від М6 до М24 в залежності від розмірів, виду покриття і мащення, класу міцності і класу з’єднання (залежить від навантаження і міри відповідальності).
2.7.3 Основні положення виконання контрольно-
діагностичних робіт
Технологічний процес визначення технічного стану машин без розбирання і висновок про необхідність обслуговування або ремонту називають діагностуванням.
Діагностика вивчає форми виявлення технічного стану, методи й засоби виявлення несправностей і прогнозування ресурсу роботи об’єкта без його розбирання.
Для техніки, яка використовується в сільськогосподарських підприємствах аграрно-промислового комплексу України діє планово-запобіжна система ТО і ремонту машин. ТО тракторів і сільськогосподарських машин виконують спеціалізовані ланки.
При плановому ТО тракторів всіма роботами керує майстер-налагоджувач, який виконує контрольно-діагностичні (крім ресурсного діагностування) і регулювальні операції і контролює якість робіт, що виконуються іншими членами ланки.
Перед початком ТО тракторист-машиніст подає відомості про несправності майстру-налагоджувачу, а перед початком ресурсного діагностування майстру-діагносту. Майстер-діагност діагностує вузли і агрегати трактора за допомогою засобів діагностування, що входять до складу стаціонарних або пересувних діагностичних установок.
Важливим фактором ефективного ТО є вибір місця його виконання (таблиця 2.8).
Таблиця 2.8 Місце виконання основних видів ТО за тракторами
Види ТО |
Місце виконання |
ЩТО, ТО-1, ТО-2 (крім енергонасищених) |
На місці роботи трактора або ПТО господарства |
ТО при підготовці до експлуатаційної обкатки, в процесі обкатки і по її закінченні. СТО-ВЛ, СТО-03, ТО-3 (крім енергонасищених) |
ПТО, на постах оснащених засобами ресурсного діагностування |
ТО-2, ТО-3, ресурсне діагностування енергонасищених тракторів |
Станції технічного обслуговування тракторів (СТОТ) |
23
Діагностика підтримує на високому рівні надійність машин, зменшує витрати запасних частин і матеріалів, знижує затрати праці на профілактику і ремонт, підвищує продуктивність машин і знижує собівартість виконання робіт. Діагностика є технологічним елементом профілактики і ремонту, основним методом виконання контрольних робіт. Специфічною властивістю, що відрізняє діагностику від звичайного визначення технічного стану є не підвищення точності цієї процедури, а насамперед виявлення прихованих несправностей без розбирання.
Пристосованість діагностики до профілактики й ремонту обумовлюється технологічним призначенням, глибиною визначення технічного стану і ступенем спеціалізації. Можлива первинна діагностика дає лише сортувальну інформацію типу «придатний» – «непридатний», необхідну в основному для організації потоків технічного обслуговування і поточних ремонтів. Технологічна діагностика дає відомості про конкретні несправності об’єктів, які необхідні безпосередньо для виконання його обслуговування. Первинна діагностика може не пов’язуватися із профілактикою і поточним ремонтом (тобто спеціалізована), а технологічна діагностика, навпаки, є частиною обслуговування.
Спеціальних засобів діагностики першого виду (сортувальної) на даний час не існує. Тому на даному етапові використовують діагностику другого виду, вже забезпечену відповідними засобами, і виконують перевірку і регулювання без переміщення машини.