2. Доісламські вірування арабів.

Індивідуальна робота з підручником.

Методичні рекомендації щодо використання технології критичного читання — див. урок № 6.

На індивідуальну роботу відводиться 5 хвилин. Після цього відбувається обговорення тексту.

Фронтальна бесіда.

1) Що в тексті вам було добре відоме? Яку назву має шануван­ня багатьох богів? У яких народів спостерігається подібне явище?

2) Що для вас було новим? Яке місто було релігійним центром доісламської Аравії?

3) Що вас найбільше зацікавило? Чому купецтву було вигід­ним багатобожжя?

4. Які, на вашу думку, положення є в тексті найважливіши­ми?

4. Які запитання виникли у вас до змісту тексту?

3. Мухаммед і виникнення ісламу.

Повідомлення учня.

Учитель пропонує заслухати повідомлення учня на зазначену тему.

4. Об'єднання арабів. Халіфат за Омейядів і Аббасидів.

Робота з підручником.

Складіть план пункту параграфа.

Учитель заслуховує варіанти плану, запропоновані учнями. [У плані мають бути відображені такі аспекти історії арабської держави:

1. Мусульманська держава за перших халіфів.

2. Арабські завоювання за Омейядів.

3. Прихід до влади Аббасидів.

4. Розпад Арабського халіфату.

5. Культура арабського світу.

Розповідь учителя.

Культура арабів склалася в процесі переплетіння культури власне арабів і культури завойованих народів: персів, іудеїв, єменців, еллінізованого й романізованого населення. Власне араби дали дій культурі мову, релігійне й ідеологічне ісламське підґрунтя, а також традиції бедуїнської поезії. Греки та еллініс­тичне населення дали арабській культурі наукові досягнення, філософсько-етичні ідеї античності. Багато арабська культура запозичила з перської та індійської культур.

Із кінця VII до середини VIII ст. основними центрами культури були Дамаск — тогочасна столиця халіфату, а також Мекка та Медина в Аравії, Куфа і Басра в Іраку. У цей час йшли активні процеси поєднання староарабської культури з культурою підко­рених народів.

Із приходом до влади Аббасидів столиця халіфату була пере­несена до заснованого в 762 р. Багдаду. Це місто на три століття стало центром розвитку культури халіфату. УIX—X ст. арабська культура досягла свого найвищого розквіту. Швидко розвивають­ся філософія, медицина, математика, астрономія, географічні, астрономічні, мовознавчі та історичні науки, хімія. Створюються величні архітектурні пам'ятки, прекрасні зразки образотворчого мистецтва.

У X—XV ст. переживала розквіт арабська культура в Іспанії, її центрами стали Кордова, Севілья, Малага і Гранада. Найбільших успіхів було досягнуто в астрономії, математиці, хімії та меди­цині. Всесвітньовідомим стало так зване мавританське (арабо-іс-панське) мистецтво, визначним прикладом якого є дивовижний палац Альгамбра в Гранаді. Саме завдяки спілкуванню з іслам­ською Іспанією до Європи проникали прогресивні східні знання.

Серед визначних мислителів того часу можна назвати філосо­фа аль-Фарабі, лікаря Ібн Сіну (відомого на Заході як Авіценна), філософа й лікаря Ібн Рушида (Аверроес). Наукові центри виник­ли в Багдаді, Дамаску, Халебі (Алеппо), Каїрі, Маразі (Азербай­джан), Самарканді, Газні (Афганістан), Кордові, Севільї, Гранаді, Фахані, Бухарі. Так, в Ісфахані існувала велика обсерваторія, працював великий поет і науковець Омар Хайям. У Каїрі було створено «Дім знань», де працювали визначні математики й астрономи. Учені халіфату багато зробили для розвитку математич­них дисциплін: уперше як самостійні дисципліні були виділені гебра і тригонометрія. Про внесок арабських астрономів свідчать хоча б те, що більшість відомих зорь мають саме арабські зви. Медичні дослідження Ібн Сіни та Ібн Рушида розширили

І вдосконалили вчення античних лікарів Гіппократа і Галлена. І Із літературних творів передусім слід виділити поезію, яка виникла з поезії бедуїнів під впливом перської. Найвизначнішим Ноетом був Аль Маарі. В Ірані жив прославлений Фірдоусі — автор Щах-Наме (книга царів). Відомою літературною Ввм'яткою тієї епохи є збірка «Тисяча й одна ніч» — Квінтесен-Шія народної культури халіфату, адже поряд з власне арабськими

вазками тут зустрічаються перські, грецькі та єврейські історії.

. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗНАНЬ

Завдання. Заповніть таблицю.

Галузь культури

Мусульманська культура а епоху Середньовіччя

Визначні пам'ятки

Основні досягнення

ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель вибірково перевіряє виконання завдання із заповнення таблиці, робить загальні висновки:

• араби населяли Аравійський півострів, основними заняттями північних арабів були кочове скотарство та караванна торгівля, південні араби були землеробами та мореплавцями;

• у VII ст. тут зародилася нова релігія — іслам; засновником ісламу став Мухаммед, який очолив Арабську державу й мусульвіанську церкву;

- після смерті Мухаммеда державу очолив халіф; халіфами називали і всіх наступних правителів арабів;

— у результаті завоювань Омейядів Арабський халіфат зайняв І територію від Атлантичного океану до гір Паміру й Гіндукушу, І від Сахари до Приуралля і Дагестану. Це була держава, яка володіла землями в Азії, Африці та Європі;

• за правління Аббасидів від халіфату відійшли значні території: Іспанія, Марокко, Закавказзя, Середня Азія, Вірменія, Єгипет. За халіфами збереглася лише духовна влада над усіма мусульманами;

• арабська держава припинила своє існування в результаті монгольського нашестя в 1258 р.;

• культура халіфату, яка поєднала в собі досягнення анти­чності та країн Сходу, справила значний вплив на культурний І розвиток Європи.