
- •Структура уроку
- •II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
- •1. Християнство на початку Середньовіччя,
- •2. Християнізація Європи. Церква в V—XI ст.
- •3. Церковний розкол 1054р.
- •4. Хрестові походи.
- •1. Причини і привід до хрестових походів. Розповідь учителя.
- •Хрестові походи 1096—1291 рр.
- •3. Держави хрестоносців на Сході
- •Духовно-рицарські ордени
- •IV. Закріплення матеріалу уроку Бесіда за запитаннями та завданням.
- •V. Підсумки уроку
- •VI. Домашнє завдання
Духовно-рицарські ордени
Мета створення |
|
Підтримка і стимулювання руху хрестоносців |
Збройний захист Святої Землі від нападів невірних |
Орден госпітальєрів |
|
Орден тамплієрів |
|
Тевтонський орден |
1113 р. Офіційна назва — «Орден вершників госпіталю Святого Іоанна» |
1118— 1119рр. Офіційна назва — «Таємне товариство Христове і Храму Соломона» |
1190 р, Офіційна назва — «Орден дому Святої Марії Тевтонської» |
||
ї |
1 |
І |
||
Значення діяльності |
||||
Відіграли значну роль у захисті Святої Землі, але не змогли змінити результат хрестового руху |
Ордени хрестоносців підпорядковувалися безпосередньо Паї Римському. Поверх обладунків «брати-рицарі» носили довгі плащі - мантії. (Учитель привертає увагу учнів до зображені рицарів-тамплієрів у підручнику.) Іоанкіти мали чорний плащ із білим восьмиконечним хрестом, тамплієри — білий плаї із червоним восьмиконечним хрестом, тевтони — білий плащ із простим чорним хрестом.
5, Результати і наслідки хрестових походів. Розповідь учителя.
Четвертий хрестовий похід, під час якого замість планованої боротьби з мусульманами в Єгипті хрестоносці знищили центр східної І християнства — Константинополь і поділили володіння Візантійської імперії, засвідчив глибоку кризу руху хрестоносців.
У XIII ст. було організовано ще чотири христові походи, але великого успіху вони не мали. Без допомоги з Європи хрестоносці, що мали володіння на Сході, не могли стримувати тиск мусульман. 1291 р. єгипетське військо захопило Акру — останню фортецю хрестоносців на Сході. З її падінням завершилася епоха хрестових походів.
Якими були результати і наслідки хрестових походів? Хрестові походи як військові експедиції західноєвропейських християн з метою визволення Святої Землі зазнали краху. Вони спричинили значні людські втрати як серед населення країн Сходу, так і серед учасників походів. Римські папи, з ініціювавши зібрання великих
армій хрестоносців, виявилися нездатними їх контролювати. Під час походів було знищено чимало пам'яток культури, бібліотек, палаців. Важкий удар було завдано Візантії, котра вже не змогли подолати його наслідки. Хрестоносці спричинили погіршення відносин між Європою і країнами Сходу, християнським та ісламським світами.
Подальшу розповідь учитель супроводжує складанням на дошці таблиці.
Причини невдач та наслідки хрестових походів
Наслідки
Значні
людські втрати, непередбачені
труднощі та опір мусульман завойовникам.
Падіння
популярності ідеї походів
у Святу Землю серед
населення європейських крані.
утрата
рухом хрестоносців свого
сенсу через те, що [його
учасники повернули свою
зброю проти християн І
стали звичайними грабіжниками
Збільшення знань європейців і мусульман один про одного та про оточуючий світ
Проте епоха хрестових походів мала й позитивні наслідки для Європи. Значно пожвавилася торгівля у Середземному морі. Особливо значні переваги отримали італійські мі ста-держави — Венеція, Генуя, Піза, до яких перейшла першість у торгівлі з країнами Сходу. Цьому сприяло також те, що внаслідок четвертого хрестового походу було знищено Візантію - основного торговельного суперника. За час хрестових походів торговельні зв'язки між Сходом і Заходом набули регулярного характеру. Кількість товарів, які привозили європейські купці зі Сходу, збільшилася у десятки разів.
Завдяки хрестовим походам європейці дізналися про нові рільницькі рослини і стали їх вирощувати. Саме тоді в Європі з'явилися рис, гречка, лимони, кавуни, абрикоси. Хрестоносці дізналися про цукор, шовкові тканини і скляні дзеркала, навчилися їх виробляти. Чимало змін відбулося у побуті. Рицар засвоїли східні манери, придворну ввічливість, почали стежити уіі собою і обличчям. Саме тоді на Заході призвичаїлися мити руки перед їжею, приймати ванни, митися у гарячих лазнях, міняти білизну і верхній одяг. У рицарських замках з'явилася нова захоплююча гра — шахи.
Познайомившись із життям східної знаті, заможні західні європейці також стали вживати вишукані страви, солодкі вина і прянощі.1 Увійшли в моду гарний одяг, предмети східного побуту, ковдри, І рідкісні речі, коштовна зброя. Усе це потребувало чималих кошті її і феодали дедалі частіше стали вимагати від селян платити їм податки грішми, а не продуктами, як раніше. Унаслідок цього в Європі, пожвавилася торгівля.