- •Структура уроку
- •II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
- •1. Християнство на початку Середньовіччя,
- •2. Християнізація Європи. Церква в V—XI ст.
- •3. Церковний розкол 1054р.
- •4. Хрестові походи.
- •1. Причини і привід до хрестових походів. Розповідь учителя.
- •Хрестові походи 1096—1291 рр.
- •3. Держави хрестоносців на Сході
- •Духовно-рицарські ордени
- •IV. Закріплення матеріалу уроку Бесіда за запитаннями та завданням.
- •V. Підсумки уроку
- •VI. Домашнє завдання
Хрестові походи 1096—1291 рр.
|
Дата |
Подія |
|
|
1096—1099 рр. |
Перший хрестовий похід. Взяття хрестоносцями Ахтіохії, Едесси та Єрусалима. Виникнення держав хрестоносців на Сході |
|
|
1147— 1149рр. |
Другий хрестовий похід. Очолювали французький король Людовік VII та німецький Імператор Конрад III. Закінчився невдало після облоги Дамаска |
|
|
1189 — 1191 рр. |
Третій хрестовий похід. Похід втрьох монархів..: німецького імператора Фрідріха І, французького короля Філїппа II Августа та англійського короля Річарда І Левине Серце. Закінчився поразкою після смерті Фрідріха І |
|
|
І202— 1204 рр. |
Четвертий хрестовий похід. Взяття хрестоносцями Константинополя і заснування Латинської імперії |
|
|
Н217 — 1221 рр. |
П'ятий хрестовий, похід до Єгипту. Завершився поразкою хрестоносців у Дам'єті |
|
|
І228 - 1229 рр. |
Шостий хрестовий похід. Очолював німецький імператор Фрідріх II. Завершився домовленістю імператора з султаном про вільне відвідання християнами святих місць упродовж 10 років |
|
|
І1248-1254_рр. |
Сьомий хрестовий похід до Єгипту. Очолював французький король Людовік IX Святий. Завершився поразкою хрестоносців і захопленням у полон короля |
|
|
1270 р. |
Восьмий хрестовий похід до Тунісу. Очолював французький король Людовік IX Святий. Після висадки в Тунісі серед хрестоносців спалахнула епідемія чуми, від якої помер і сам король |
|
|
1291 р. |
Взяття єгипетським військом Акри — останньої фортеці хрестоносців на Близькому Сході |
|
3. Держави хрестоносців на Сході
Розповідь учителя.
Завойовані землі хрестоносці поділили на декілька держав: Єрусалимське королівство, князівство Антіохія, графство Едесса і графство Триполі. Головним вважалося Єрусалимське королівство, а його правитель — захисником Гробу Господнього. У своїх державах хрестоносці становили феодальні порядки за зразком Західної Європи. Кожен правитель поділив свої володіння на баронії (володіння залежних від нього баронів), що, у свою чергу, поділялися на рицарські феоди. Усі Власники феодів були зобов'язані нести військову службу за вимогою своїх сеньйорів. Місцеві селяни стали залежними від нових господарів 1 повинні були віддавати їм як податок третину і сплачувати податки державі. Для захисту своїх володінь від нападів мусульман хрестоносці побудували міцні фортеці. Завдяки ним, а також постійній готовності рицарів до боротьби, хрестоносці досить довго утримувалися на Сході. Для захисту християнських володінь від мусульман було створено нові напіввійськові - напівчернечі об'єднання рицарів-хрестоносців — духовно-рицарські ордени. Вступаючи до ордену, рицарі давали три обітниці (покори, бідності, безшлюбності) і зобов'язувалися, на відміну від звичайних ченців, зі зброєю в руках захищати християнську віру.
Далі вчитель будує свою розповідь за наведеною схемою.