2. Основні суспільні стани.

Робота з документом.

Опрацюйте текст документа XI ст. «Із праці єпископа Адальбежа Ланського, присвяченої королю Роберту Благочестивому»,

1. Які стени виділяє єпископ у середньовічному суспільстві?

2. Які обов'язки мав кожен із названих станів?

3. Чи могло б середньовічне суспільство існувати без якогось із цих станів?

Узагальнюючи відповідь учнів, учитель зазначає, що кожен із середньовічних суспільних станів — «ті, що моляться», «ті, що воюють», «ті, що працюють»,— відігравали певну роль у суспіль­стві, взаємодіючи з іншими станами, а тому без жодного з них не можна уявити середньовічного суспільства.

Робота з підручником.

Ознайомтеся з текстом параграфа і складіть план відповіді на запитання: «Яку роль у середньовічному суспільстві відігравало духовенство?»

Зразок плану відповіді

1. Місце духовенства в середньовічному суспільстві.

2. Поділ духовенства на розряди.

3. Як ставали священиками?

4. Роль монастирів у Середньовіччі.

Додаткова інформація.

Швидке поширення монастирів справляло великий вплив не суспільне життя. На Заході монахи перетворилися на впливо­вий елемент суспільства, за підтримки якого воно розвивалося всупереч всім ворожим силам. Ідо загрожували йому.

Кількість монастирів, створених відповідно до статуту свя­того Бенедикта, швидко зростала: щойно якийсь монастир до­сягав на місці свого заснування певного розквіту, він одразу ж відділяв нову колонію, ретельно з'ясувавши все про місце но­вого поселення. Траплялося, що владний князь запрошував до себе декількох монахів із якогось знаменитого монастиря, щоб із їхньою допомогою заснувати на обраному місці подібну бла­годійну установу. Такий монастир, якщо він відповідав своєму ідеалові, був І церквою, і школою, і взірцем господарювання, й установою для зберігання книг, і популяризатором мистецтв та ремесел, й останнім притулком для людей, знесилених ви­хором життя. Особливо важливими були монастирі як школи, в яких навчалися вільні благородні миряни. Серед предметів, які викладали у школах при монастирях, були: граматика, логіка, риторика, музика, арифметика, геометрія, астрономія

Фронтальна бесіда.

1. Що таке феод?

2. Чим феод відрізнявся від бенефіція?

3. Кого називали феодалами?

4. Хто такий васал?

Підводячи підсумки бесіди, учитель зазначає, що панівним станом середньовічного суспільства були феодали.

Робота зі схемою.

Васал мого васала — не мій васал

	Коооооорольороль
	Герцоги та графи	,
	Барони	.
	Рицарі

Розповідь учителя.

Феодал, який віддавав частину своєї землі іншому феодалу як • винагороду за службу, ставав по відношенню до нього сеньйором. І Феодал, який отримував землю, ставав васалом. В обов'язки ва­сала входила участь у військових походах. Якщо сеньйор збирався на війну, васал приєднувався до нього і приводив із собою загін воїнів. Крім того, васал був зобов'язаний допомагати сеньйору порадами, викупати його з полону. Сеньйор, у свою чергу, захищав васала від інших феодалів та повсталих селян.

Головним феодалом у країні вважався король: він вирішував суперечки між феодалами та очолював військо, коли на країну нападали вороги. Король був сеньйором для герцогів і графів. Вони володіли сотнями селищ, очолювали великі загони воїнів. В основу зв'язків між сюзереном (господарем) і васалом (слугою) були покладені поземельні відносини, а саме — наділення сюзереном (сеньйором) своїх васалів за службу землею. Великі подали не прагнули залишити у своєму безпосередньому користуванні якомога більше земель, їхня суспільна значущість і могутність визначалися значною мірою кількістю слуг-васалів. .у феодал, як правило, зберігав за собою лише частину земельних угідь, одо становили його домен (маєток), а решту земель Передавав своїм васалам як винагороду за службу. Васалами герцогів і графів були барони, їхні володіння включали 20—ЗО сіл зібрати загін воїнів. Барони були сеньйорами рицарів, які вже не мали своїх васалів. Отже, той самий феодал міг бути сеньйором менш шляхетного і багатого феодала й васалом більш знатного. При цьому васали були зобов'язані підкорятися тільки своїм сеньйорам. Якщо вони не були васалами короля, то могли не виконувати його наказів. Така організація стану феодалів на­зивається «феодальною драбиною».

Взаємовідносини між сюзереном і васалом оформлялися у виг­ляді договору, який укладався публічно шляхом урочистого обряду в присутності всіх васалів цього сюзерена. Такі васальні до­говори фіксували основні правила та обов'язки сторін. Сюзерен, поряд із наданням земельного володіння, мав забезпечити васалу захист, радитися з ним, вирішувати його суперечки з іншими васалами тощо. Головним обов'язком васала була вірність своє­му сюзеренові та військова служба, термін якої з XI ст. становив 40 днів на рік. Васал також брав участь у судових та інших збо­рах сюзерена, зустрічав і пригощав сюзерена у своїх володіннях, робив грошові внески (викуп сюзерена з полону, подарунок на честь посвячення сина сюзерена в рицарі тощо). Згодом васальні відносини стали переходити в спадщину за умови виплати спад­коємцем певної суми грошей (рельєфу).

Подібна феодальна градація існувала й серед німецьких фе­одалів: герцог, князь, граф, рицар тощо. Правова пам'ятка Ні­меччини ХІП ст. «Саксонське зерцало» називає сім таких рангів (військових щитів), на які поділяються німецьке дворянство й духівництво: король, єпископи, абати, світські князі, сеньйори, їх васали

Поза «драбиною» перебували селяни. Усі феодали — від дріб­ного землевласника до короля жили їхньою працею.

Робота з текстом.

Опрацюйте текст і дайте відповідь на запитання до нього.

Невесела оповідь Гаутзельма

На запитання про плани на майбутнє Гаутзельм тільки не­весело хитав головою. Його хатина згоріла, наречену віддали до монастиря, а одружуватися з іншою дівчиною він не хотів: у їхньому селі неодруженими залишалися тільки кріпаки, а він був вільним франком і не хотів, щоб його діти втратили свободу. Адже за законом, якщо бодай хтось із батьків буде кріпаком, діти також вважаються кріпаками .

Піти куди-небудь? Але куди? Навіщо? Землю жоден сеньйор задарма не дасть. Отримаєш наділ, а потім все життя будеш пла­тити за нього оброк. Або, ще гірше,— підробляй панщину.

Можна піти на королівські землі... Та тільки там повинності важкі: двічі на рік з'являйся на військові збори, ще Й заплати за зброю, яку отримаєш із казни. А ще дороги мусиш ремонтувати, річки чистити, мости та фортеці будувати, ліс охороняти. Хто знає, що заманеться королівському керуючому! Не виконаєш — прода­дуть тебе у кріпаки, тоді — прощавай воля!

Запитання.

1. Які дві групи селян існували в середні віки?

2. Які повинності виконували селяни?

3. Як ви вважаєте, чи можна віднести селян до панівного ста­ну?

4. Яку роль у середньовічному суспільстві відігравали селяни?

3. Ускладнення суспільної структури з появою міст. Завдання.

Опрацюйте відповідний текст підручника і доповніть схему швами станів, які виникли в суспільстві наприкінці епохи Середньовіччя.

Структура суспільства у середні віки

Пізнє Серед- Раннє Се- ньовіччя редньовіччя	Ті, що моляться» (духовенство)			«Ті, що воюють» (феодали)					«ТІ, що працюють»
	Папа Римський Єпископи Абати Священики Монахи			Герцоги Графи Барони Рицарі			Селяни
	1					1

Перевіряючи виконання завдання, учитель звертає увагу учнів те, що зміни у структурі суспільства були спричинені появою середньовічних міст і формуванням міського стану.