Захист інформаційних ресурсів

Наслідуючи світові тенденції побудови інформаційного суспільства в Україні, широко втілюються інформаційні технології. Навчальні заклади кожного року випускають біля 50 тис. спеціалістів в області високих технологій. Кожного року інформаційних технологій збільшується на 25...30%. Нові горизонти в сфері використання електронних документів відкривають прийняті в 2003 р. закони України про електронні документи і електронний документообіг, і про електронний цифровий підпис.

Як і у всіх країнах, пропорційно розвитку засобів обробки інформації почали використовувати інформаційні технології злочинні елементи. Якщо говорити про масштаби таких інцидентів, то достатньо згадати лише кібернетику. В жовтні 2002 р. було виведено із ладу 9 із 13 головних комп’ютерів, які керують графіком.

В 2000 році в Великобританії був розроблений міжнародний стандарт ISO/IЕC 17799, де розглянуті базові питання інформаційної безпеки.

Велике значення в протидії комп’ютерним злочинам має наявність відповідної законодавчої бази. Вперше в Карному кодексі України відповідальність за порушення роботи автоматизованих систем була введена в 1994 році. Стаття 198-1 Карного кодексу передбачала покарання за дії, які спричинили шкоду в великих розмірах – до 5 років позбавлення волі. По цій статті до 2001 р. було збуджено біля 40 карних справ, число яких явно не відповідало реальному положенню справ. Хоча однією з причин даної ситуації являється висока латентність даного виду злочинів (системні адміністратори і керівники підприємств не завжди зацікавлені заявляти про дані факти в правозахисні органи).

В Міністерстві внутрішніх справ України в 2001 році організовано управління по боротьбі з злочинністю в сфері високих технологій, яке складається з двох відділів: по боротьбі з злочинами в сфері інтелектуальної власності і по боротьбі з комп’ютерними злочинами.

З 2003 року комп’ютерні злочини розслідують також відповідні структури в СБУ.

Особливістю злочинів, які здійснюються з використанням інформаційних технологій в глобальній мережі є відсутність як географічних так і державних кордонів, що дещо ускладнює пошук і притягнення до відповідальності правопорушників.

Розуміючи значення міжнародного співробітництва, в червні 2003 р. співробітники ФБР США були проведені практичні семінари для представників правоохоронних органів, судів, експертів з України. На семінарах розглядались питання специфіки комп’ютерних злочинів, особливості пошуку злочинців і документування їх протиправної діяльності.

Питання взаємодії правозахисних органів різних країн розглядались і на Першому Конгресі «E-Crime», який відбувся в грудні 2002 року в Лондоні, в якому взяли участь і представники України та інших міжнародних конференціях.

Таким чином в Україні створені основи організаційно-правової системи протидії комп’ютерним злочинам. Це дозволить ліквідувати кіберзагрозу.