Порядок виконання роботи.

1. Ввімкнути прилади в електричну мережу, дати їм прогрітися.

2. Починаючи з кімнатної температури через кожні фіксувати температуру осердя і силу струму в обмотці до (1 мВ шкали мілівольтметра відповідає силі струму 1 мА)

3. Результати експерименту занести в таблицю:

Поділки шкали

4. Побудувати графік залежності .

5. Дослід виконати тричі, вимикаючи щоразу установку для повного охолодження феромагнетика.

6. З графіків знайти точку Кюрі, екстраполюючи ділянку, що характеризує зменшення струму до перетину з віссю .

Контрольні запитання.

1. Поясніть природу діа-, пара- та феромагнетиків.

2. Що таке коерцитивна сила?

3. Чим відрізняється петля гістерезису для м’яких і жорстких магнітних матеріалів?

4. Запропонуйте спосіб визначення залишкового намагнічення.

5. Опишіть властивості і галузі, де використовуються ферити.

6. Які речовини називаються антиферомагнетиками?

Варіант	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
Номер задачі	67	68	69	70	71	72	73	74	75	76

[1], [4], [10], [11]

Лабораторна робота №61

ВИВЧЕННЯ РЕЖИМУ РОБОТИ ЛІЧИЛЬНИКА ГЕЙГЕРА-МЮЛЛЕРА

Мета роботи: вивчити будову, принцип дії та режим роботи газорозрядного лічильника елементарних частинок.

Обладнання: газорозрядний лічильник Гейгера-Мюллера, радіометр, свинцевий контейнер, секундомір, набір газорозрядних лічильників.

Лічильники Гейгера-Мюллера реєструють зарядженні частинки і -кванти без вимірювання їх енергії. Роздільна здатність приладів досягає 10000 частинок в секунду.

Лічильник складається з заповненого інертним газом при низькому () тиску металевого або скляного, але металізованого з середини циліндра, вздовж якого натягнута тонка дротинка, ізольована від циліндра (рис.1).

до радіометра

Рис.1

На дротинку подається додатній потенціал у кілька тисяч вольт відносно циліндра.

Швидка заряджена частинка, або -квант, потрапляючи в об’єм лічильника, викликає іонізацію і короткочасний газовий розряд. Завдяки значному опору ( Ом) напруга між дротиною і циліндром швидко зменшується і через лічильник готовий реагувати на нову частинку.

Різниця потенціалів, що створюється на опорі під час проходження струму в колі лічильника, подається через підсилювач на радіометр, де фіксує наявність імпульсу струму, а, отже, і факт проходження частинки через лічильник.

Для визначення напруги, що забезпечує оптимальний режим роботи лічильника, знімають лічильну характеристику, тобто залежність кількості імпульсів за одиницю часу від напруги між електродами лічильника.

Рис.2 подає типову характеристику лічильника. До напруги лічильник не працює. Ділянка відповідає сталій кількості імпульсів за одиницю часу. Це так зване плато – робоча частина характеристики. Зміна швидкості лічби на плато сучасних лічильників не перевищує 5%, а його довжина перевищує 100 В.

Рис. 2

При напругах, вищих ніж , кількість газових розрядів збільшується через самостійний газовий розряд. При таких напругах лічильник швидко виходить з ладу.

Робочу напругу слід вибирати в першій половині плато.

Час від часу рекомендується знімати нову характеристику лічильника, бо остання може змінюватися.