- •2. “Грошово-кредитні системи зарубіжних країн”
- •Фінансова політика держави та її зміст.
- •2.Класичний тип фінансової політики та його характеристика.
- •Регулююча фінансова політика та її особливості
- •4.Планово-директивна фінансова політика та її зміст
- •5.Фінансовий механізм та характеристика його складових елементів
- •Етапи розвитку та типи грошових систем. (Система золотого стандарту, система золотодевізнного стандарту, Бреттон-Вудська валютна система, Ямайська валютна система).
- •7.Грошові реформи та їх види.
- •8.Сучасні тенденції розвитку грошових систем.
- •9.Кредитна система її характеристика та структура.
- •10.Види кредитних установ та їх характеристика.
- •11.Банківська система та види банківських установ, особливості їх діяльності.
- •12.Спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові установи та їх види.
- •13.Валютна система: поняття та структура, конвертація валюти та її зміст.
- •14.Грошово кредитна система сша.
- •15.Особливості грошово-кредитної системи Великобританії
- •16.Грошово кредитна система Німеччини.
- •17.Грошово кредитна система Франції
- •18.Грошово кредитна система Росії
- •19.Грошово кредитна система Швейцарії
- •20.Грошово кредитна система однієї з країн південно Американського континенту
- •22.Грошово кредитна система однієї з країн Австралії та Нової Зеландії
- •23.Грошово кредитна система однієї з країн Азії
2. “Грошово-кредитні системи зарубіжних країн”
-
Фінансова політика держави та її зміст.
Фінансова політика – це комплекс державних заходів, і фінансові системи. Основу формування фінансової політики становить визначення завдань і цілей певного етапу соціально-економічного розвитку суспільства та пошук оптимальної моделі розподілу фінансових ресурсів для стимулювання матеріального виробництва й соціально-економічного розвитку суспільства та вибір найбільш прийнятих економічних відносин, що відображають рух вартості у грошовій формі. Економічний зміст фінансової політики полягає у виборі організаційних і методичних заходів формування й використання фінансових ресурсів згідно з вимогами економічних законів та цілями і завданнями розвитку суспільства. Фінансова політика виражає діяльність держави у формуванні фінансових відносин. Вона реалізується у розподільних процесах між державою та юридичними і фізичними особами. Специфіка фінансової політики проявляється у визначенні системи заходів впливу на діяльність господарських суб’єктів на основі утворення і використання фінансових ресурсів. Фінансова політика являє собою діяльність органів державної влади і державного управління з визначення засад довготермінового й короткотермінового економічного впливу на формування оптимального обсягу фінансових ресурсів, їх найефективнішого розподілу й використання в інтересах соціально-економічного розвитку суспільства. Фінансова політика є складовою частиною економічної політики держави. Її реалізація відбувається у процесі фінансового прогнозування й планування, фінансового управління і фінансового контролю. Суб’єктом реалізації фінансової політики є фінансові органи і установи. Об’єктом фінансової політики є процес формування фінансових ресурсів, їх розміщення і використання.
2.Класичний тип фінансової політики та його характеристика.
Фінансова політика – це комплекс державних заходів, що забезпечують ефективне функціонування фінансів і фінансової системи. Виділяють три типи фінансової політики: класичний, регулюючий, планово-директивний. Класичний тип фінансової політики заснований на працях класиків політекономії А Сміта і Д. Рікардо та їх послідовників. Основний її напрямок – невтручання держави в економіку, збереження вільної конкуренції, використання ринкового механізмі як головного регулятора господарських процесів. І як наслідок цього – обмеження державних податків і видатків, забезпечення умов для формування і виконання збалансованого бюджету. Даний тип фінансової політики передбачає необхідність втручання і регулювання державою циклічного розвитку економіки. Фінансовий механізм використовується для регулювання економіки соціальних відносин з метою забезпечення повної зайнятості населення. Основним інструментом впливу на економіку є державні видатки, які забезпечують формування додаткового попиту, зростання підприємницької діяльності, збільшення національного доходу, ліквідацію безробіття шляхом фінансування створення нових робочих місць. Державні видатки виступали переважно у вигляді військових витрат, виплат відсотків за державним боргом, його погашенням. Система податків включала найпростіші й найефективніші з погляду стягування непрямі й прямі податки. Управління фінансовою діяльністю в державі зосереджувалося в одному органі – Міністерстві фінансів (Казначействі).