- •Поняття світогляду.
- •Філософія піфагорійської школи
- •Філософія Елейської школи
- •1.Основні етапи розвитку античної філософії
- •2. Філософія Мілетської школи
- •3. Філософія піфагорійської школи
- •4. Філософія Елейської школи
- •2. Філософія софістів
- •2. Для софістів характерно:
- •4. Філософія Платона
- •5. Філософія Арістотеля
- •1. Основні риси елліністичного та римського періодів розвитку античної філософії
- •Скептицизм як філософське вчення
- •1.Основні риси середньовічної філософії
- •2. Номіналізм і реалізм – напрямки середньовічної філософії
- •3. Філософія Августина Блаженного
- •4. Філософія Фоми Аквінського (томізм)
- •1.Передумови виникнення філософії епохи Відродження
- •2. Основні напрямки філософії епохи Відродження:
- •4. Нова наукова картина світу Пізнього Відродження
- •5. Філософія Реформації
- •6. Політична філософія Ніколо Макіавеллі
- •Лекція 7. Філософія Нового часу
- •1. Раціоналізм як напрямое філософії Нового часу
- •2. Раціоналістична філософія Декарта.
- •4. Філософія Томаса Гоббса та Джона Локка
- •2.Французьке просвітництво д. Дідро, Вольтера, ж. Ж. Руссо
- •Лекція 9. Ідеї і. Канта як коперніканський переворот у філософії
- •1.Вчення і. Канта про пізнання
- •3.Структура свідомості за і. Кантом
- •2.Етика і. Канта
- •1.Іраціоналізм а. Шопенгауера. Поняття “воля”.
- •2. "Філософія життя" ф. Ніцше
- •1. Напрямки некласичної філософії
- •2. Психоаналіз як напрямок некласичного філософування
- •3. Екзистенціалізм (екзистенціальна філософія с.Кьеркегора, к.Ясперса, ж.П.Сартра, а.Камю, м.Гайдегера)
- •4. Постмодерністська філософія
- •Лекція 12. Філософські вчення Стародавнього Сходу
- •1.Філософські школи Стародавньої Індії Санкх'я
- •Міманса і Веданта
- •Вайшешика і Ньяя
- •Буддизм
- •Джайнізм
- •Локаята-Чарвака
- •2. Основні філософські вчення Стародавнього Китаю Конфуціанство
- •Даосизм
- •Лекція 13. Філософія в Україні
- •1.Передумови виникнення української філософії
- •2.Просвітницькі ідеї г.С.Сковороди
- •3.“Філософія серця” п.Юркевича.
- •4. Основні риси української філософії
4. Основні риси української філософії
Подальший розвиток філософії в Україні визначається радянською суспільно-політичною ідеологією. Після Жовтневого перевороту 1917 року державна політична та ідеологічна доктрина “марксизм-ленінізм” на державному рівні офіційно вважалася “філософією”. Філософія замінена марксисько-ленінською філософією, названою “історичний матеріалізм”, що виходить із наступної засади: підставою людської свідомості й історії є економічні процеси, а філософія має соціально спрямований характер, тому що вона обґрунтовує прагнення людей та обороняє інтереси певних класів (“Філософія — це класова боротьба в теорії”). Для марксизму-ленінізму властивий поділ філософів на матеріалістів та ідеалістів, а основним питанням філософії назване питання про необхідність визначити первинність або матеріїї (матеріалізм), або духу (ідеалізм). Ця позиція силоміць насаджувалася впродовж всього радянського періоду розвитку української філософії, однак сьогодні вітчизняний філософський світогляд поступово змінюється, відбувається повернення до тих рис ураїнського філософування, які здавна характерні для нього.
У світосприйнятті українців, а тим самим в українській філософії переважають емотивні елементи над раціональними. Так, Д Чижевський – відомий російський філософ і вчений ХХ ст., який мав українське походження, вважав що філософському світогляду українців властиві такі риси:
-
емоціоналізм – звертання до почуттів, емоцій як шляху пізнання. Ця риса одержала своє відображення у “філософії серця” П. Юркевича
-
схильність до духовного пошуку
-
ідеал зовнішньої і внутрішньої гармонії (цей ідеал є найвищим для більшості українських мислителів)
-
релігійна спрямованість української філософії
За А.К.Бичко, відомою київською дослідницею, українська філософія відображає головні риси української ментальності:
-
Антеїзм (зрідненість з рідною землею, термін походить від бога Антея). Антеїзм є основою екофільності української натури.
-
Індивідуалізм
-
Кордоцентризм (філософія серця Юркевича)
-
Екзистенціальність (близькість до філософії екзистенціалізму)
