Даосизм

Даосизм оформився в II столітті але численні свідчення говорять, що даосизм виник істотно раніше, в V — III століттях до н.е. Засновником даосизму вважається мудрець Лао-цзи. Даоською традицією йому приписується авторство однієї з основних книг даосизму — «Дао Де Цзін» Існує кілька версій його біографії. Згідно з однією, найбільш розповсюдженою, Лао-цзи народився у царстві Чу і звали його Лі Ер Дань. Він займав посаду доглядача архіву Чжоузького правителя.

Іншим знаменитим текстом раннього даосизму є Чжуан-цзи, автором якого є Чжуан Чжоу (369—286 р. до н.е.), відомий під ім'ям Чжуан-цзи, на честь якого і названий його твір "Чжуан-цзи". Назва відповідає імені автора, дати життя якого відомі — бл. 369-286 до н.е.

Трактат "Ле-цзи" був втрачений у період Цзинь і відновлений Чжан Чжаном на основі уцілілих фрагментів. Велика кількість пізніших нашарувань змушує з обережністю підходити до цієї книги.

Якщо Конфуцій за місце гармонізації суперечностей буття людини обрав соціальний космос, то Лао-цзи звертається до природного Космосу, де "основа усього" — дао («шлях»)— також природне. Дао — сутність і основа всіх речей і в цьому розумінні не існує без них, але водночас не може бути в них і виявлене. Воно нескінченне і невидиме, невизначене, бо будь-який визначений вибір не дає гармонії, одна протилежність без другої не існує.

Досягти гармонії можна тільки шляхом серединного царства: на космічному рівні гармонія є сталість взаємодії інь та ян які змінюються природним шляхом — дао. Тому ідеал для людини — цзи жень (природність), а всі негаразди у світі — від її порушення. Через те що дао є фіксацією самовідтворюваних природних ритмів, яким властива повторюваність, час — циклічний.

"Де" є формою представлення "Дао". Людина також є втіленням де. Мудреці з вищим де знають таємницю дао і наслідують йому. Лжемудреці мають нижче де і використовують примус, порушуючи дао. Принцип недіяння спрямовує на шлях морального самовдосконалення, але не через мораль, як у Конфуція, а через довіру самому собі, усвідомлення свого єства, свого зв'язку з Космосом і всім світом, Дао, загальним Законом і Абсолютом. Дао багатозначне, цей нескінченний рух. Дао — свого роду закон буття, космосу, універсальна єдність світу. Дао панує скрізь і в усьому, завжди і безмежно. Його ніхто не створив, але все походить від нього, щоб потім, зробивши кругообіг, знову в нього повернутися. Невидиме і нечутне, недоступне органам чуття, постійне і невичерпне, безіменне і безформне, воно дає початок, ім'я і форму усьому на світі. Кожна людина, щоб стати щасливою, повинна стати на цей шлях, спробувати пізнати Дао і злитися з ним. Відповідно до даосизму, людина-мікрокосм вічна так само, як і универсум-макрокосм. Фізична смерть означає тільки те, що дух відокремлюється від людини і розчиняється в макрокосмі. Задача людини у своєму житті домогтися, щоб відбулося злиття її душі зі світовим порядком Дао. Це можливе за слідуванням “У-вей”, що означає «недіяння», — розуміння того, коли треба діяти, а коли не діяти, заперечення цілеспрямованої діяльності, якщо вона йде врозріз із природним порядком. У процесі життя необхідно дотримувати принципу недіяння — принципу У-вэй. Це не бездіяльність, а діяльність людини, що узгоджується з природним порядком. Усяка дія, що суперечить Дао означає порожню витрату сил і приведе до невдачі і загибелі.

Таким чином, даосизм учить споглядальному відношенню до життя. Блаженства досягає не той, хто прагне добрими справами завоювати прихильність Дао, а той, хто в процесі медитації, занурення у свій внутрішній світ прагне вслухатися в самого себе, а через себе вслухатися й осягти ритм світобудови, космосу, природи, вічності. Практика даосизму побудована на складній системі символіки взаємовідповідності і єднання світу загального, космічного, і внутрішнього, людського. Людина живе, лише продовжуючи насичувати організм енергією, як дитина космосу, за допомогою системи дихальних вправ і правильного харчування. Космічне постійно проектується на людське і проступає в особливому енергетизмі, енергетичній потенції як самого Дао, так і людей, що змогли повною мірою осягти його. Шлях Дао сприймається як Всесвіт, енергетичний початок і шлях космосу, що одухотворює людину.