- •Поняття світогляду.
- •Філософія піфагорійської школи
- •Філософія Елейської школи
- •1.Основні етапи розвитку античної філософії
- •2. Філософія Мілетської школи
- •3. Філософія піфагорійської школи
- •4. Філософія Елейської школи
- •2. Філософія софістів
- •2. Для софістів характерно:
- •4. Філософія Платона
- •5. Філософія Арістотеля
- •1. Основні риси елліністичного та римського періодів розвитку античної філософії
- •Скептицизм як філософське вчення
- •1.Основні риси середньовічної філософії
- •2. Номіналізм і реалізм – напрямки середньовічної філософії
- •3. Філософія Августина Блаженного
- •4. Філософія Фоми Аквінського (томізм)
- •1.Передумови виникнення філософії епохи Відродження
- •2. Основні напрямки філософії епохи Відродження:
- •4. Нова наукова картина світу Пізнього Відродження
- •5. Філософія Реформації
- •6. Політична філософія Ніколо Макіавеллі
- •Лекція 7. Філософія Нового часу
- •1. Раціоналізм як напрямое філософії Нового часу
- •2. Раціоналістична філософія Декарта.
- •4. Філософія Томаса Гоббса та Джона Локка
- •2.Французьке просвітництво д. Дідро, Вольтера, ж. Ж. Руссо
- •Лекція 9. Ідеї і. Канта як коперніканський переворот у філософії
- •1.Вчення і. Канта про пізнання
- •3.Структура свідомості за і. Кантом
- •2.Етика і. Канта
- •1.Іраціоналізм а. Шопенгауера. Поняття “воля”.
- •2. "Філософія життя" ф. Ніцше
- •1. Напрямки некласичної філософії
- •2. Психоаналіз як напрямок некласичного філософування
- •3. Екзистенціалізм (екзистенціальна філософія с.Кьеркегора, к.Ясперса, ж.П.Сартра, а.Камю, м.Гайдегера)
- •4. Постмодерністська філософія
- •Лекція 12. Філософські вчення Стародавнього Сходу
- •1.Філософські школи Стародавньої Індії Санкх'я
- •Міманса і Веданта
- •Вайшешика і Ньяя
- •Буддизм
- •Джайнізм
- •Локаята-Чарвака
- •2. Основні філософські вчення Стародавнього Китаю Конфуціанство
- •Даосизм
- •Лекція 13. Філософія в Україні
- •1.Передумови виникнення української філософії
- •2.Просвітницькі ідеї г.С.Сковороди
- •3.“Філософія серця” п.Юркевича.
- •4. Основні риси української філософії
Лекція 12. Філософські вчення Стародавнього Сходу
-
Філософські школи Стародавньої Індії
-
Основні філософські вчення Стародавнього Китаю
1.Філософські школи Стародавньої Індії Санкх'я
Роль цієї школи в становленні індуїзму та інших філософських ортодоксальних шкіл дуже значна. Санк'я почала формуватися ще у VI — V ст. до н.е. До III ст. до н.е. основним змістом ії вчення були проблеми буття та космології. Крізь призму їх розв'язання розглядалося основне питання індійської філософії — пошук "звільнення душі", "спасіння".
Згідно зі вченням санкх'ї в основі буття лежать дві реальності: світ та свідомість. Еволюція Космосу циклічна. Період спокою змінюється процесом утворення підвалин буття, з яких виникають усі предмети та явища дійсності. Людське пізнання має три джерела: чуттєве сприйняття, абстрактне мислення і авторитет, до якого слід звертатись у тому випадку, коли питання не має раціонального розв'язання.
Пізнання – шлях "звільнення", метою якого є позбавлення від страждань. Страждання людині завдають вона сама, інші люди та надприродні істоти. Щоб позбутися їх, мало дотримуватися обрядів, слухатися учителя, подавати милостиню і т.ін. Основною причиною страждань є особливий вид людського незнання: неусвідомлення істинної природи власного "Я", що реалізується у вченні про знання, яке здобувається шляхом медитації та інтроспекції (самоспостереження). Ще в Упанішадах вперше здійснено спробу абстрактно-логічного осмислення світогляду в поняттях "брахман" — єдина абсолютна реальність та "атман" — суб'єктивне духовне начало, душа. Сутність світу — в тотожності брахману та атману, що розкривається на різних рівнях. Якщо атман є тіло, то брахман — Космос; якщо атман є життєве "Я", душа, то брахман—космічна душа; якщо атман—інтелектуальне "Я", самосвідомість, то брахман—всевидячий володар світу, на рівні інтелектуального "Я" брахман і атман зливаються воєдино. Тому, відповідно до санкх'ї, пріоритетним напрямом у пошуках шляхів звільнення є інтелектуальні зусилля для правильного пізнання світу та людини, метою якого є злиття з абсолютом. Філософія санкх'ї увійшла до теоретичного обгрунтування індуїзму.
Йога
Вчення йоги сформувалося близько VI-V ст. до н.е. Йога ставигь на перше місце практичний шлях спасіння душі, В галузі метафізики йогічні побудови в основному повторюють положення санкх'я. В основі практики йога лежить уявлення про "Я" як чисту свідомість, яка, беручи участь у процесі пізнання, починає ототожнювати себе з діяльністю інтелекту та наслідками цієї діяльності — відображеннями реалій світу. Шлях спасіння лежить у звільненні "Я" від впливу світу. Ступінь "поневолення" "Я" різна і має п'ять рівнів. Нижчий рівень — повне пристрастей життя, де розум неуважно блукає між об'єктів пізнання. Далі йде ступінь, що характеризується неусвідомленим потягом до пороку, сонливістю. Неуважність — перехідний рівень стану свідомості, коли стають можливі як правильна поведінка, так і правильне пізнання. Перші три рівні негідні послідовника йоги, який має прагнути до такої глибокої зосередженості на одному об'єкті, вищого стану свідомості, коли стирається грань між суб'єктом та об'єктом.
