3. Контрольні запитання.
1. За якою формулою визначають норму висіву насіння та внесення добрив (кг/га) зернотуковими і овочевими сівалками?
2. За якою формулою визначають норму висіву насіння (шт./га)?
3. За якою формулою визначають норму висіву насіння за масою (кг/га)?
4. Розповісти, як встановлюється вилка забірної камери висівного апарата сівалки СУПН – 8А.
5. Як визначається норма висіву цукрового буряка (кг/га)?
6. Як визначають режими роботи насіннєвисівного апарата сівалки ССТ – 12В?
7. Розповісти, як встановлюють на задану норму висіву туковисівний апарат АТД – 2?
8. Як визначити крок садіння, частоту подачі рослин в розсадотримач, поступальну швидкість, норму садіння (шт./га), кількість розсади і води на гоні розсадосадильної машини СКН -6А?
9. Як встановити на задану норму внесення добрив розкидач РОУ – 6А?
10. Як встановити на задану норму внесення добрив розкидач ПРТ - 10?
11. Як встановити на задану норму внесення добрив валкоутворювач –розкидач РУН – 15Б?
12. Як встановити на задану норму внесення добрив розкидачі рідких добрив ЗЖВ – 1,8; РЖУ – 3,6; РЖТ – 4Б (РЖТ – 8) ?
13. Як налагодити на задану норму витрат отрутохімікатів обприскувачі, обпилювачі, протруювачі насіння?
Література
-
Авдеев А.Е. и др. Сельскохозяйственная техника. Каталог. Том 1. – М.: Информагротех, 1991. – 364 с.
-
Астахов А.С. и др. Сельскохозяйственная техника. Каталог. Том 2. – М.: Информагротех, 1991. – 368 с.
-
Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. – 448 с.
-
Заводські інструкції по окремих машинах.
-
Кленин Н.И., Сакун В.А. Сельскохозяйственные машины. – М.: Колос, 1980. – 671 с.
-
Науково – технічні та науково – виробничі журнали.
-
Сільськогосподарські та меліоративні машини: Підручник/ Д.Г. Войтюк, В.О. Дубровін, Т.Д. Іщенко та ін..; За ред.. Д.Г. Войтюка. – К.: Вища освіта, 2004. – 544 с.
-
Яцун С.С. Сільськогосподарські машини. Частина 2. Машини для сівби і садіння, внесення добрив і хімічного захисту рослин: описовий курс. Лекції. – Суми:, СНАУ, 2006. – 40 с.
Додаток А
Приклади розв’язання кваліфікаційних завдань
0.
Визначити, скільки разів обернеться
колесо сівалки, щоб вона в польових
умовах висіяла задану наважку насіння
М
і яку відстань повинна пройти сівалка
для того, щоб вона висіяла в польових
умовах задану наважку гранульованого
мінерального добрива М
.
Вихідні дані
Марка сівалки – СЗ-3,6А;
εн ( долі одиниці) = 0,1;
εд (долі одиниці) = 0,6;
коефіцієнт ковзання
К
=
0;
діаметр обода колеса сівалки Д = 1,245 м;
ширина міжрядь b = 0,15 м;
кількість сошників (висівних апаратів) n = 24.
Розв’язання
Фактичну норму висіву насіння та добрив (кг/га) зернотуковими і овочевими сівалками визначають за формулою
Q
,
(А.1)
де М
– маса висіяного насіння, Мн
= εнQф
(або Мд
= εдQф),
кг. Тут εн
та εд
– долі одиниці;
К
– коефіцієнт ковзання. В польових
умовах К
= 0;
Д – діаметр обода колеса. Для зернотукових сівалок Д = 1,245 м;
N – кількість обертів колеса;
b – ширина міжрядь, м;
n – кількість сошників (висівних апаратів).
Із (А.1) кількість обертів колеса сівалки
N
=
обертів.
Із (А.1) відстань
πДN
=
= 1666,6 м.
1.
Підрахувати норму висіву кукурудзи
n
(шт./га), QГА
(кг/га) при масі 1000 насінин А
= 200 г, схожості С
і налаштувати вилку забірної камери
висівного апарата на сівбу насіння
кукурудзи з визначенням поділки і
відстані між її штирями.
Вихідні дані
Кількість насінин
на довжині l
дорівнює
=1,8
шт./м;
cхожість насіння С = 0,70;
фракція кукурудзи – дрібна;
маса 1000 насінин А = 200 г;
ширина міжрядь b = 0,7 м;
довжина рядка l = 1 м.
Розв’язання
Норма висіву насіння (шт./га) визначається за формулою
,
(А.2)
де
– кількість насінин на довжині l,
шт.;
b – ширина міжрядь, м;
l – довжина рядка, м.
Після підстановки вихідних даних в формулу (А.2) маємо
Норму висіву насіння за масою (кг/га) підраховують за формулою
,
(А.3)
де А – маса 1000 насінин, г;
С – схожість насіння, долі одиниці.
Норма висіву насіння
Із табл. 2 поділка шкали складає 1, відстані між штирями вилки а = 0,5 мм; б = 1,0 мм; в = 1,5 мм.
2.
Визначити кількість насінин цукрового
буряка для висіву на довжині 1 м і норму
висіву насіння на площі 1 га при
лабораторній схожості С
,
при польовій схожості С
,
якщо необхідно мати на довжині 1 м рослин
n
, а також визначити передаточне відношення,
кількість зірочок механізму передач і
рядів комірок на диску.
Вихідні дані
Потрібна кількість рослин nРМ = 6 шт./м;
лабораторна схожість СЛ = 95%;
польова схожість СП = 50%;
фракція цукрового буряка – 3,5 – 4,5 мм;
маса 1000 насінин А = 12,6 г.
Розв’язання
Потрібна кількість насінин цукрового буряка для висіву на довжині 1 м (шт. /м) визначається за формулою
,
(А.4)
де nРМ – потрібна кількість рослин, яку необхідно мати на довжині 1 м, шт./м;
СЛ і СП – схожість насіння, відповідно лабораторна і польова, долі одиниці.
Потрібна кількість
насінин
Норма висіву насіння цукрового буряка, шт./га
,
(А.5)
де b – ширина міжрядь, b = 0,45 м;
l – довжина рядка, l = 1 м.
Норма висіву
Норма висіву насіння цукрового буряка (кг/га) визначається за формулою
,
(А.6)
де А – маса 1000 насінин; для фракції 3,5 – 4,5 мм А = 12,6 г; для фракції 4,5 – 5,5 мм А = 19,1 г.
Після підстановки
маємо
Передаточне відношення (табл. 3) – 0,219;
кількість зубів зірочок механізму передач:
ведучої – 19;
веденої – 23;
рядів комірок – 1.
3.
Підібрати поділку шкали регулятора
туковисівного апарата АТД – 2
картоплесаджалки СН – 4Б і визначити
хвилинний висів мінеральних добрив при
робочий швидкості υР,
нормі внесення добрив
Q
,
кількості зубів змінної зірочки Z
і ширині захвату В
.
Вихідні дані
робоча швидкість
агрегату
= 4,8 км/год.;
норма висіву добрив QД = 70 кг/га;
кількість зубів
змінної зірочки
= 16;
ширина захвату Вр = 2,8 м.
Розв’язання
Орієнтовний висів добрив апаратами АТД – 2 встановлюють таким чином. За формулами підраховують кількість добрив, що буде висіяне в одне вікно за один оберт висівного диска q0 та за хвилину qхв (кг)
,
(А.7)
де QД – норма висіву добрив, кг/га;
–
робоча швидкість
агрегату, км/год;
кількість зубів
змінної зірочки.
Після підстановки вихідних даних маємо
Поділка шкали 1 (табл. 4).
Хвилинний висів добрив, кг/хв.
qхв
= QД·Вр·
/600,
(А.8)
де Вр – ширина захвату, м.
Після підстановки вихідних даних qхв = 70·2,8·4,8/600 = 1,57 кг/хв.
4.
Визначити кількість розсади і води на
1 га при роботі розсадосадильної машини
СКН – 6 А та на довжині гону
l
при
кроці
садіння l
і нормі поливу q.
Крок садіння розсадосадильною машиною СКН – 6А регулюють встановленням кількості розсадотримачів на диску, зміною частоти обертання дисків шляхом переключення коробки передач та підбору зірочок ланцюгової передачі.
Вихідні дані
Довжина гону lГ = 400 м;
крок садіння lР = 15 см;
норма поливу q = 0,2 л/росл.;
кількість садильних секцій nC = 6.
Розв’язання
Кількість розсади на 1 га визначають за формулою, шт./га
,
(А.9)
де b – ширина міжрядь, м;
lР – крок садіння, м.
Кількість розсади
на 1 га
Кількість води для поливу розсади на 1 га, л/га
QВГА = nРГА·q, (А.10)
де q – норма поливу, л/росл.
Після підстановки вихідних даних маємо QВГА = 95238·0,2 =19048 л/га.
Кількість розсади, що висаджують на довжині гону lГ визначають за формулою
nPГ
=
,
(А.11)
де lГ – довжина гону, м;
nC – кількість садильних секцій.
Після підстановки вихідних даних маємо
nPГ
=
Кількість води (л) , яка потрібна для поливу на гонах, визначається за формулою
.
(А.12)
Після
підстановки вихідних даних маємо
При садінні розсади з кроком до 35 см вода подається постійно в борозну, а при великому кроці – порційно під кожну рослину. Норму порційного поливу у машин СКН – 6А регулюють зміною довжини тяги механізму привода дозатора і переміщенням осі важеля привода в пазу на рамі садильної секції.
5.
Підрахувати, скільки потрібно хвилин
для проходження довжини шляху l
,
розсади, на яку довжину гону і на який
час вистачить місткості баків (1160 л)
розсадосадильної машини СКН – 6 А при
кроці садіння l
і нормі поливу q
, частоті
подачі рослин
.
Вихідні дані
Довжина гону lГ = 400 м;
крок садіння lР = 15 см;
норма поливу q = 0,2 л/росл.;
частота подачі рослин в розсадотримач 100 шт./хв.
Розв’язання
Час проходження довжини гону l Г, хв.
,
(А.13)
де υП – швидкість руху агрегату, м/хв.
Швидкість руху агрегату, м/хв.
υП = ν· lР , (А.14)
де ν – частота подачі рослин в розсадо тримач, шт./хв.;
lР – крок садіння, м.
Швидкість υП = ν· lР = 100·0,1 = 10 м/хв.
Час
Місткості баків (1160 л) вистачить на частину гону
α= 1160/QВГ = 1160·lP/lГ·nС·q. (А.15)
Після підстановки вихідних даних маємо α = 1160/QВГ = 1160·0,1/150·6·0,2 = 0,64.
Це означає, що місткості баків вистачить для поливу на довжині гону l' = α·lГ = 0,64·150 = 96,7 м протягом
t' = αtГ. (А.16)
Час t' = 0,64·15 = 9,6 хв.
6.
Налагодити розкидач органічних добрив
на внесення гною об’ємної маси
нормою Q
і визначити контрольний шлях, на якому
повинні бути внесені добрива, що
знаходяться в кузові.
Вихідні дані
А. Марка машини – РОУ – 6А;
oб’ємна маса добрива – 0,4 т/м3;
норма внесення добрив QД = 30 т/га;
вантажність 6 т;
ширина розкиду добрив 6 м.
Розв’язання
Поправочний коефіцієнт (табл. 6) – 0,5;
розрахункова норма QР = 30/0,5 = 60 т/га;
передача трактора 1У, поділка на шкалі кривошипа 11 (табл. 5).
Контрольний шлях розкидача визначається за формулою
,
(А.17)
де
М
– маса добрив в кузові, т;
Q Д – норма внесення добрив, т/га;
В
– ширина розкиду добрив, м;
10
– переводний коефіцієнт.
Контрольний шлях
Вихідні дані
Б. Марка машини – ПРТ – 10;
oб’ємна маса добрива – 0,4 т/м3;
норма внесення добрив QД = 20 т/га;
вантажність – 10 т;
ширина розкиду
добрив В
= 7 м.
Розв’язання
Поправочний коефіцієнт (табл. 6) – 0,5;
Розрахункова норма QР = 20/0,5 = 40 т/га;
При швидкості руху 10 км/год. число зубів змінної зірочки – 22 (табл. 7).
Контрольний шлях розкидача визначається за формулою
,
де
М
– маса добрив в кузові, т;
Q Д – норма внесення добрив, т/га;
В
– ширина розкиду добрив, м;
10
– переводний коефіцієнт.
Контрольний шлях
Вихідні дані
В. Марка машини – РУН – 15Б;
норма внесення добрив QД = 40 т/га;
марка трактора – Т-150К.
Розв’язання
Для агрегату РУН-15Б + Т-150К відстань між купами 28 м при відстані між рядами 30 м; відстань між купами 21 м при відстані між рядами 35 м (табл. 8).
7. Налагодити розкидач рідких добрив ( визначити діаметр змінних насадки або жиклера та швидкості руху агрегату) на задану норму.
А. Вихідні дані
Марка машини – ЗЖВ – 1,8;
норма внесення добрив QД = 3,6 т/га;
ширина поливу В
= 8 м;
вантажність – 1,8 т.
Розв’язання
При роботі з шириною виливу, яка відрізняється від табличної, задану норму виливу рідких добрив помножують на поправочний коефіцієнт, який дорівнює відношенню робочої ширини виливу до табличної і одержують розрахункову норму. Поправочний коефіцієнт
К
=
.
(А.18)
За розрахунковою величиною норми по таблиці визначають швидкість руху агрегату.
Поправочний
коефіцієнт К
=
Розрахункова норма виливу QР = QД· К = 3,6·1,14 = 4,1 т/га.
За розрахунковою нормою виливу швидкість руху агрегату складає 8,15 км/год.; діаметр жиклера – 30 мм (табл. 9).
Контрольний шлях заправника – ридинорозкидача визначається за формулою
,
де
М
– маса рідкого добрива в цистерні, т;
Q Д – норма внесення добрив, т/га;
В
– ширина виливу добрив, м;
10
– переводний коефіцієнт.
Контрольний шлях
Б. Вихідні дані
Марка машини – РЖУ – 3,6;
норма внесення добрив QД = 11 т/га;
ширина поливу В
= 7 м;
вантажність – 3,6 т.
Розв’язання
При роботі з шириною виливу, яка відрізняється від табличної, задану норму виливу рідких добрив помножують на поправочний коефіцієнт, який дорівнює відношенню робочої ширини виливу до табличної і одержують розрахункову норму. Поправочний коефіцієнт
К
=
.
За розрахунковою величиною норми по таблиці визначають швидкість руху агрегату.
Поправочний
коефіцієнт К
=
Розрахункова норма виливу QР = QД· К = 11·0,875 = 9,625 т/га.
За розрахунковою нормою виливу швидкість руху агрегату складає: а) 9 км/год., діаметр насадки – 65 мм; б) 15 км/год., діаметр насадки – 80 мм; (табл. 10).
Контрольний шлях розкидача рідких добрив визначається за формулою
,
де
М
– маса рідкого добрива в цистерні, т;
Q Д – норма внесення добрив, т/га;
В
– ширина виливу добрив, м;
10
– переводний коефіцієнт.
Контрольний шлях
В. Вихідні дані
Марка машини – РЖТ – 4Б;
норма внесення добрив QД = 15 т/га;
ширина поливу В
= 10 м;
вантажність – 4 т.
Розв’язання
При роботі з шириною виливу, яка відрізняється від табличної, задану норму виливу рідких добрив помножують на поправочний коефіцієнт, який дорівнює відношенню робочої ширини виливу до табличної і одержують розрахункову норму. Поправочний коефіцієнт
К
=
.
За розрахунковою величиною норми по таблиці визначають швидкість руху агрегату.
Поправочний
коефіцієнт К
=
Розрахункова норма виливу QР = QД· К = 15·1,1 = 16,5 т/га.
За розрахунковою нормою виливу швидкість руху агрегату складає: 6 км/год., діаметр насадки – 50 мм (табл. 11).
Контрольний шлях розкидача рідких добрив визначається за формулою
,
де
М
– маса рідкого добрива в цистерні, т;
Q Д – норма внесення добрив, т/га;
В
– ширина виливу добрив, м;
10
– переводний коефіцієнт.
Контрольний шлях
Г. Вихідні дані
Марка машини – РЖТ – 8;
норма внесення добрив QД = 20 т/га;
ширина поливу В
= 13,5 м;
вантажність – 8 т.
Розв’язання
При роботі з шириною виливу, яка відрізняється від табличної, задану норму виливу рідких добрив помножують на поправочний коефіцієнт, який дорівнює відношенню робочої ширини виливу до табличної і одержують розрахункову норму. Поправочний коефіцієнт
К
=
.
За розрахунковою величиною норми по таблиці визначають швидкість руху агрегату.
Поправочний
коефіцієнт К
=
Розрахункова норма виливу QР = QД· К = 20·1,5 = 30 т/га.
За розрахунковою нормою виливу швидкість руху агрегату складає: а) 7 км/год., діаметр насадки – 80 мм; б) 9 км/год., діаметр насадки – 100 мм; (табл. 11).
Контрольний шлях розкидача рідких добрив визначається за формулою
,
де
М
– маса рідкого добрива в цистерні, т;
Q Д – норма внесення добрив, т/га;
В
– ширина виливу добрив, м;
10
– переводний коефіцієнт.
Контрольний шлях
8. Підібрати тип розпилювача, діаметр вихідного отвору наконечника, робочий тиск рідини в напірній магістралі при обприскуванні сільськогосподарських культур обприскувачем з нормою витрат отрутохімікату Q і числом наконечників n.
А. Вихідні дані
Тип наконечника – відцентровий;
норма витрати робочої рідини QГА= 100 л/га;
ширина захвату обприскувача ВР = 2,8 м;
робоча швидкість агрегату υP = 8 км/год.;
кількість розпилювачів n = 4 шт.;
сільськогосподарська культура – польові культури.
Розв’язання
Спочатку визначають витрати робочої рідини через один розпилювач (л/хв) за наступною формулою
,
(А.19)
де Q
– норма
витрати робочої рідини, л/га;
В
– ширина захвату обприскувача, м;
–
робоча
швидкість агрегату, км/ год;
n – кількість розпилювачів.
Витрати робочої рідини через один розпилювач
Використовуючи дані табл. 12 витрат робочої рідини через один розпилювач за типом наконечника вибирають діаметр вихідного отвору і робочий тиск в напірній магістралі. Діаметр вихідного отвору – 1,5 мм; робочий тиск – 0,3 МПа.
Б. Вихідні дані
Тип наконечника – дефлекторний;
норма витрати робочої рідини QГА= 200 л/га;
ширина захвату обприскувача ВР = 4,2 м;
робоча швидкість агрегату υP = 7 км/год.;
кількість розпилювачів n = 6 шт.;
сільськогосподарська культура – польові культури.
Розв’язання
Спочатку визначають витрати робочої рідини через один розпилювач (л/хв) за наступною формулою
,
де Q
– норма
витрати робочої рідини, л/га;
В
– ширина захвату обприскувача, м;
–
робоча
швидкість агрегату, км/ год;
n – кількість розпилювачів.
Витрати робочої рідини через один розпилювач
Використовуючи дані табл. 12 витрат робочої рідини через один розпилювач за типом наконечника вибирають діаметр вихідного отвору і робочий тиск в напірній магістралі. Діаметр вихідного отвору – 1,6 мм; робочий тиск – 0,2 МПа.
В. Вихідні дані
Тип наконечника – звичайний польовий;
норма витрати робочої рідини QГА= 250 л/га;
ширина захвату обприскувача ВР = 5,4 м;
робоча швидкість агрегату υP = 6 км/год.;
кількість розпилювачів n = 12 шт.;
сільськогосподарська культура – польові культури.
Розв’язання
Спочатку визначають витрати робочої рідини через один розпилювач (л/хв) за наступною формулою
,
де Q
– норма
витрати робочої рідини, л/га;
В
– ширина захвату обприскувача, м;
–
робоча швидкість
агрегату, км/ год;
n – кількість розпилювачів.
Витрати робочої рідини через один розпилювач
Використовуючи дані табл. 12 витрат робочої рідини через один розпилювач за типом наконечника вибирають діаметр вихідного отвору і робочий тиск в напірній магістралі. Діаметр вихідного отвору – 1,5 мм; робочий тиск – 0,4 МПа.
Г. Вихідні дані
Тип наконечника – щілинний;
норма витрати робочої рідини QГА= 300 л/га;
ширина захвату обприскувача ВР = 6 м;
робоча швидкість агрегату υP = 5 км/год.;
кількість розпилювачів n = 8 шт.;
сільськогосподарська культура – польові культури.
Розв’язання
Спочатку визначають витрати робочої рідини через один розпилювач (л/хв) за наступною формулою
,
де Q
– норма
витрати робочої рідини, л/га;
В
– ширина захвату обприскувача, м;
–
робоча
швидкість
агрегату, км/ год;
n – кількість розпилювачів.
Витрати робочої рідини через один розпилювач
Використовуючи дані табл. 12 витрат робочої рідини через один розпилювач за типом наконечника вибирають робочий тиск в напірній магістралі. а) щілинний червоний – робочий тиск – 0,3 МПа; б) щілинний синій – робочий тиск – 0,5 МПа.
Д. Вихідні дані
Тип наконечника – брандспойт;
норма витрати робочої рідини QГА= 2000 л/га;
площа живлення кореневої системи, яка приходиться на одне дерево S = 8×8 м2;
кількість розпилювачів n = 1 шт.;
сільськогосподарська культура – садові культури.
Розв’язання
Хвилинні витрати рідини при обробітку дерев у садах за допомогою брандспойта залежить від величини робочого тиску і діаметра вихідного отвору розпилювальної шайби.
Витрати робочої рідини на одно дерево
q
=
,
(А.20)
де Q
– норма
витрати робочої рідини, л/га;
n
– кількість
дерев на одному гектарі.
Кількість дерев на одному гектарі дорівнює
n
=
,
(А.21)
де S – площа живлення кореневої системи, яка приходиться на одне дерево,
м
.
Вона залежить від ширини міжрядь та
відстані між рослинами в рядку. Для
яблуні ці величини дорівнюють 8
8
м, для груші – 7
7
м, для вишні – 6
6 м.
Кількість дерев
на одному гектарі n
=
Витрати робочої рідини на одно дерево
q
=
Використовуючи
дані табл. 13 і знаючи витрати робочої
рідини на одно дерево, визначають час
обробітку одного дерева за наступною
залежністю
,
(А.22)
де q
– витрати робочої рідини,л/хв.
При витратах
робочої рідини 14,5 л/хв. (табл. 13) час
обробітку одного дерева складає
Є. Вихідні дані
Тип наконечника – вихровий;
норма витрати робочої рідини QГА= 100 л/га;
ширина захвату обприскувача ВР = 2,8 м;
робоча швидкість агрегату υP = 8 км/год.;
кількість розпилювачів n = 4 шт.;
сільськогосподарська культура – польові культури.
Розв’язання
Спочатку визначають витрати робочої рідини через один розпилювач (л/хв.) за наступною формулою
,
де Q
– норма
витрати робочої рідини, л/га;
В
– ширина захвату обприскувача, м;
–
робоча
швидкість агрегату, км/ год.;
n – кількість розпилювачів.
Витрати робочої рідини через один розпилювач
Використовуючи дані табл. 12 витрат робочої рідини через один розпилювач за типом наконечника вибирають діаметр вихідного отвору і робочий тиск в напірній магістралі. Діаметр вихідного отвору – 1,2 мм; робочий тиск – 0,7 МПа.
9. Налагодити протруювач насіння на обробку заданої культури при продуктивності по зерну Q і заданій нормі отрутохімікату a.
А. Вихідні дані
Марка машини – ПС – 10;
сільськогосподарська культура – пшениця;
продуктивність
протруювача по зерну
Q
= 15 т/год.;
норма витрати отрутохімікату на 1 т насіння а = 12 кг/т.
Розв’язання
При налагодженні протруювача на необхідну продуктивність по зерну користуються табл. 14, встановлюючи важіль на відповідну поділку шкали дозатора насіння. Витрати суспензії отрутохімікату за встановленою продуктивністю протруювача налагоджують по шкалі дозатора суспензії (табл. 15). Для цього маховичок дозатора суспензії встановлюють на поділку шкали, яка відповідає розрахунковим витратам суспензії (кг/хв.) , що одержані за формулою
q
=
,
(А.23)
де а – норма витрати отрутохімікату на 1 т насіння, кг;
Q
– продуктивність
протруювача по зерну, т/год.
Хвилинні витрати
отрутохімікату q
=
Поділка шкали дозатора насіння – 16 (табл. 14); поділка шкали дозатора суспензії – 15 (табл. 15).
Б. Вихідні дані
Марка машини – ПСШ – 5;
сільськогосподарська культура – пшениця;
продуктивність
протруювача по зерну
Q
= 1 т/год.;
норма витрати отрутохімікату на 1 т насіння а = 15 кг/т.
Розв’язання
При налагодженні протруювача на необхідну продуктивність по зерну користуються табл. 16, встановлюючи важіль на відповідну поділку шкали дозатора насіння. Витрати суспензії отрутохімікату за встановленою продуктивністю протруювача налагоджують по шкалі дозатора суспензії (табл. 17). Для цього маховичок дозатора суспензії встановлюють на поділку шкали, яка відповідає розрахунковим витратам суспензії (кг/хв.) , що одержані за формулою
q
=
,
де а – норма витрати отрутохімікату на 1 т насіння, кг;
Q
– продуктивність
протруювача по зерну, т/год.
Хвилинні витрати
отрутохімікату q
=
Поділка шкали дозатора насіння – 1 (табл. 16); поділка шкали дозатора суспензії – 4 (табл. 17).
Яцун Степан Степанович
Головченко Галина Степанівна