5. Вища освіта у Німеччині

5.1. Загальні відомості

Німеччина зберегла вірність своїй багатій на зміни 2000-літиьої історії. У цій державі, розташованій у самому центрі Європи, одними з перших з'явилися університети. Перший німецький університет — це університет у Гейдельберзі був заснований у 1386 році.

Серед більш ніж 300 вищих навчальних закладів Німеччини особливе місце займають університети. Для вступу в німецький університет найкраще навчатися в коледжі довузівскої підготовки (Studienkolleg) два роки.

Хто не вчитися за програмою довузівської підготовки, повинний здати іспит на підтвердження рівня знань німецької мови (Ftststellungspruefung).

Програма коледжу має п'ять напрямків:

Т-курс закінчується здачею екзаменів з математики і фізики (або хімії -на вибір),

М-курс - біологія або хімія, фізика або математика,

Wкурс - математика й економіка,

Sкурс - іноземна мова, історія або соціальні науки, або географія, або німецька література,

G-курс - історія, німецька література, англійська або соціальна науки, або географія.

Скрізь, крім S, потрібно також здача екзамену з німецької мови. Щоб поступити в коледж, теж потрібно підтвердити знання німецької мови (досить, наприклад, пред'явити сертифікат ZМР — Zentrfle Міttelstuffen Pruefung – Інститут ім.. Гете).

Вузи Німеччини можна умовно поділити на університети загального профілю (Universitaeten)і технічні (Тесhnishe Universitaeten), об'єднані вищі школи — технічні (Тесhnisheе Носhschulen)і професійні (Fachhochschulen) а також гуманітарні вищі навчальні заклади. До складу останніх входять коледжі мистецтв (Мusikhochschulen Kunsthochschulen), педагогічні вузи (Paedagogischen), вузи з підготовки чиновників і священиків.

Від спеціальних вузів університети відрізняються тим, що надають право і одержати ступені кандидата і доктора наук. Крім університетів і прирівняних до них вузів, у німецькій системі вищої освіти близько 30 років тому з'явилися спеціальні вищі навчальні заклади [1].

5.2. Доступність вищої освіти

Більшість вузів Німеччини — державні. Безкоштовна освіта — головна перевага навчання в цій країні. Приватні платні університети теж є, але їх небагато. Безкоштовна і при цьому якісна вище освіта залучає величезну кількість абітурієнтів із самої Німеччини й інших країн. Більше шансів —вступи в тих, у кого вищий середній бал Аbitur і триваліший термін очікування місця (вступ йде за списком).

Причина привабливості німецької освіти криється в том}', що, зберігши старі університетські традиції, навчальні заклади Німеччини, поряд із забезпеченням студентів фундаментальною теоретичною базою, здійснюють також фахове практичне навчання.

Багато вищих шкіл Німеччини в останні кілька років організували платні магістерські програми, що передбачають можливість навчання англійською мовою. Тривалість навчання складає 3-5 семестрів.

Якщо у абітурієнта немає відповідного сертифіката Ґете-інституту, здається екзамен з німецької мови DSH (Deutsche Sprachpruefung fuer den Hochschulzugang. Він містить у собі письмове завдання, прослуховування тексту, постановку питань до обох завдань і співбесіду. Без відповідної підготовки здати його складно.

Вступних іспитів у німецьких університетах немає. Виключення складають тільки творчі спеціальності і найпрестижніші в країні спеціальності — медицина, стоматологія, філософія й ін. У вузах Німеччини можна одержати вищу освіту з більш, ніж 400 спеціальностей.

5.3. Навчальний процес

Навчальний рік у німецьких вузах розділений на 2 семестри: зимовий і літній. Оскільки розпочати навчання в німецькому вузі можна з будь-якого семестру (зимового — з вересня-жовтня, літнього — з березня-квітня), є два терміни прийому документів: на зимовий семестр треба зареєструватися до 15 липня, на літній — до 15 січня.

Навчання в будь-якому німецькому вузі поділяється на базовий курс; (Grundstudium) і наступний професійний курс (Наирtstudium), кожен тривалістю мінімум 4 семестри. Перший завершується здачею проміжних іспитів (Zwischenpruefung) або переддипломного іспиту (Diplom-Vorpruefung). У цей період навчальний план має включати 20 і більше годин занять у тиждень з обов'язкових предметів і семінари (кількість обов'язкових годин може змінюватися в залежності від факультету). У завершальний період навчання з'являється більше предметів на вибір.

Дані про успішність заносяться в аналог нашої залікової книжки (Scheine). Тривалість навчання у вузі — від 8 до 12 семестрів. По закінченні навчання в залежності від спеціальності і типу вузу здається або дипломний іспит (Біріот), або іспит на ступінь магістра (МА), або державний іспит (Staatexmen). Як і в Україні, у Німеччині прийнято видавати диплом про вищу освіту. Його одержують випускники більшості математичних, природничих, економічних і соціально-наукових факультетів. Найбільш розповсюджений ступінь присуджуваний після закінчення навчання на гуманітарних факультетах—магістр.

Випускники університетів мають право продовжити наукову діяльність в аспірантурі (докторантурі) і по закінченні захистити дисертацію. Після закінчення аспірантури можна отримати ступінь Рh (Доктор).