- •1. Поняття деонтології, становлення системи деонтологічних знань.
- •2. Юридична деонтологія – сутність та зміст предмета.
- •3. Завдання юридичної деонтології.
- •5. Зміст юридичної практики.
- •6. Методологія юридичних наук.
- •7. Функції юридичних наук.
- •8. Класифікація юридичних наук.
- •9. Мораль і право – характеристика співвідношення.
- •10. Процес соціального регулювання.
- •11. Регулятивна функція моралі.
- •12. Поняття моралі, моральна діяльність, моральні відносини та моральна свідомість.
- •13. Принципи загальнолюдської моралі та їх відображення в юридичної діяльності.
- •14. Психологічна культура юриста.
- •15. Особливості психологічних аспектів роботи юриста.
- •16. Типи професійно-психологічної мотивації юристів.
- •17. Негативні морально-психологічні якості юриста.
- •18. Загальна характеристика юридичних спеціальностей.
- •19. Поняття юридичної освіти.
- •20. Система юридичної освіти в Україні.
- •21. Форми і методи навчання в системі юридичної освіти.
- •22. Поняття професійної культури.
- •23. Поняття соціального конфлікту.
- •24. Основні різновиди соціальних конфліктів.
- •25. Конфлікти в професійної діяльності юриста.
- •26. Поняття та зміст службового обов’язку.
- •27. Естетична культура юриста.
- •28. Політична культура юриста.
- •29. Інформаційна культура юриста.
- •30. Духовна культура юриста.
- •31. Поняття професійної деформації юриста.
- •32. Причини виникнення професійної деформації юриста, загальна характеристика.
- •33. Суб’єктивні причини виникнення професійної деформації юриста.
- •34. Об’єктивні причини виникнення професійної деформації юриста.
- •35. Шляхи подолання професійної деформації юриста.
- •36. Морально-психологічна служба в правоохоронних органах.
- •37. Моральний кодекс працівників правоохоронних органів: необхідність та актуальність.
- •38. Правова естетика та естетична культура юриста.
- •39. Форма прояву естетичної культури юриста.
- •40 Службовий етикет юриста.
- •41. Зовнішній вигляд юриста. Форма, атрибути, символіка.
- •42. Вимоги до дизайну в юридичних установах.
- •43. Естетичні вимоги до оформлення правових документів.
- •45. Дисциплінарна відповідальність юриста.
- •46. Принцип політичного плюралізму юриста
- •47. Рівні політичної культури юриста.
- •48. Суспільні об’єднання юристів.
- •49. Присяга юриста-практика.
- •50. Міжнародні стандарти професійної діяльності юриста.
- •51. Поняття компетентності як показник професійної майстерності юриста.
- •52. Основні вищі навчальні та наукові установи України: їх призначення та функції.
- •53. Юрист як посадова особа.
2. Юридична деонтологія – сутність та зміст предмета.
Як відомо, термін "деонтологія" грецького походження, що в перекладі означає науку про належне. Крім того, цим терміном інколи позначають розділ етики, в якому вивчаються проблеми обов'язку людини, сфера належного (того, що повинно бути), вивчаються усі форми моральних вимог до життєдіяльності ліюдини та відношення між ними.
Предмет теорії держави та права і його особливості.
Предметом науки є система категорій чи відносин, які досліджуються наукою з метою отримання певного приросту знань.
Предметом теорії держави і права є загальні закономірності зародження, виникнення, функціонування та вдосконалення держави і права.
Оскільки теорія держави і права характеризується як самостійна юридична наука, то її предмету властиві певні особливості, що визначають його своєрідність.
1. Оскільки держава і право функціонують в рамках суспільства і взаємодіють з ним, а суспільство розвивається за певними законами та закономірностями, то предметом теорії є вивчення тих закономірностей суспільного розвитку, що безпосередньо випливають на державу та право.
2. Теорія вивчає закономірності, що мають об’єктивний характер. Вони визначаються впродовж тривалого періоду розвитку державності і залежать від рівня розвитку суспільних відносин.
3. Закономірності, що вивчаються теорією, мають загальний характер. Вони характеризують державу і право як логічно завершені явища, не враховуючи історичних та національних особливостей певної держави.
4. Оскільки основу будь-якого суспільства складають економічні відносини, то предметом теорії є визначення взаємодії державно-правових інститутів та економічних відносин.
5. Окрім держави існує система органів та організацій що приймають участь у розробці, прийнятті та реалізації політичних рішень. Ці організації складають поняття політичної системи. І предметом теорії є визначення взаємодії держави та інших елементів політичної системи в процесі реалізації владних повноважень.
6. Оскільки держава і право регламентують суспільні відносини як самостійно так і в процесі взаємодії між собою, то закономірності, що вивчаються теорією, можуть бути притаманні як державі і праву одночасно, так і окремо кожній з цих категорій.
7. Регулююча функція держави і права визначає необхідність упорядкування відносин між людьми. Тому предметом теорії держави і права є визначення ступеню впливу державно-правових інститутів на особистість. Саме теорія вивчає такі категорії як закон, законність, правовідносини, громадянство, правосвідомість, правова культура, правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність.
8. Оскільки держава і право є динамічними явищами що постійно розвиваються, то теорія вивчає закономірності та перспективи їх розвитку (правова держава, громадянське суспільство).
Отже, теорія держави і права є суспільною юридичною наукою і належить до загальнотеоретичних юридичних наук.
3. Завдання юридичної деонтології.
Окремим блоком питань до придмету юридична деонтологія входять питання юридичної освіти, підготовки та перепідготовки кадрів, підвищеня кваліфікації, розповсюдження позитивное досвіду. Головною тут є проблема підготовки не просто спеціаліста — юриста, а працівника високого рівня кваліфікації тобто професіонала своєї справи. Юридична деонтологія повинна вивчати не просто систему виховання юриста взагалі, суспільству потрібні професіонали конкретної справи — прокурори, законодавці слідчі- тощо. Таким чином, у загальному вигляді предметом юридичної деонтологіі можна визначити юридичну практику та Систему моральних вимог, що складають етикет професийної діяльності юристів.
