
- •1. Поняття деонтології, становлення системи деонтологічних знань.
- •2. Юридична деонтологія – сутність та зміст предмета.
- •3. Завдання юридичної деонтології.
- •5. Зміст юридичної практики.
- •6. Методологія юридичних наук.
- •7. Функції юридичних наук.
- •8. Класифікація юридичних наук.
- •9. Мораль і право – характеристика співвідношення.
- •10. Процес соціального регулювання.
- •11. Регулятивна функція моралі.
- •12. Поняття моралі, моральна діяльність, моральні відносини та моральна свідомість.
- •13. Принципи загальнолюдської моралі та їх відображення в юридичної діяльності.
- •14. Психологічна культура юриста.
- •15. Особливості психологічних аспектів роботи юриста.
- •16. Типи професійно-психологічної мотивації юристів.
- •17. Негативні морально-психологічні якості юриста.
- •18. Загальна характеристика юридичних спеціальностей.
- •19. Поняття юридичної освіти.
- •20. Система юридичної освіти в Україні.
- •21. Форми і методи навчання в системі юридичної освіти.
- •22. Поняття професійної культури.
- •23. Поняття соціального конфлікту.
- •24. Основні різновиди соціальних конфліктів.
- •25. Конфлікти в професійної діяльності юриста.
- •26. Поняття та зміст службового обов’язку.
- •27. Естетична культура юриста.
- •28. Політична культура юриста.
- •29. Інформаційна культура юриста.
- •30. Духовна культура юриста.
- •31. Поняття професійної деформації юриста.
- •32. Причини виникнення професійної деформації юриста, загальна характеристика.
- •33. Суб’єктивні причини виникнення професійної деформації юриста.
- •34. Об’єктивні причини виникнення професійної деформації юриста.
- •35. Шляхи подолання професійної деформації юриста.
- •36. Морально-психологічна служба в правоохоронних органах.
- •37. Моральний кодекс працівників правоохоронних органів: необхідність та актуальність.
- •38. Правова естетика та естетична культура юриста.
- •39. Форма прояву естетичної культури юриста.
- •40 Службовий етикет юриста.
- •41. Зовнішній вигляд юриста. Форма, атрибути, символіка.
- •42. Вимоги до дизайну в юридичних установах.
- •43. Естетичні вимоги до оформлення правових документів.
- •45. Дисциплінарна відповідальність юриста.
- •46. Принцип політичного плюралізму юриста
- •47. Рівні політичної культури юриста.
- •48. Суспільні об’єднання юристів.
- •49. Присяга юриста-практика.
- •50. Міжнародні стандарти професійної діяльності юриста.
- •51. Поняття компетентності як показник професійної майстерності юриста.
- •52. Основні вищі навчальні та наукові установи України: їх призначення та функції.
- •53. Юрист як посадова особа.
36. Морально-психологічна служба в правоохоронних органах.
Про морально-психологічної підготовки в правоохоронних органах говорили давно, розуміючи під нею в основному те ж, що і моральне виховання. В останні ж роки вона стала розвиватися як більш чітко окреслений напрям мобілізації співробітників на прояв всіх своїх можливостей у професійній діяльності, заснованої на активізації та посилення почуттів моральної відповідальності, честі, боргу. Її проведення базується на взаємозв'язку психології та педагогіки і будується з використанням своїх організаційних форм і методики. У найбільш досконалому вигляді це особливий розділ професійної підготовки і спеціальні виховні заходи, призначення яких - формування професійної морально-психологічної підготовленості та мобілізованості (готовності) співробітників на вирішення своїх завдань у суворій відповідності з моральними вимогами до неї і нормами. Психолого-педагогічна структура такої підготовленості включає: моральні знання, погляди та переконання, що утворюють моральне свідомість співробітника, що дозволяє йому правильно розбиратися в моральних аспектах правоохоронної діяльності взагалі і конкретних випадках реалізації своїх прав і обов'язків; морально-психологічні установки і мотиви - внутрішні сили, які спонукають прагнення до постійного і точному дотриманню вимог моральних норм у будь-яких юридичних ситуаціях; морально-психологічні уміння і навички характеризують знання і бажання співробітника діяти грамотно в моральному і психологічному аспектах по відношенню до громадян і колег по роботі; морально-психологічні звички - не лише знання та вміння, а й потреба завжди бути на висоті моральних вимог, виконувати їх не заради контролю, не зі страху перед покаранням, а по внутрішній моральної потреби; морально-психологічну стійкість - якість, що гарантує постійне, неухильне і вміле виконання співробітником всіх моральних вимог в будь-якій обстановці і при дії факторів, що підштовхують його до відступу від моральних норм при вирішенні професійних завдань; уміння зберігати оптимальний, бадьорий, здоровий морально-психологічний настрій у будь-службової ситуації. Таким чином, професійна морально-психологічна підготовленість - важлива характеристика моральної вихованості, одночасно професійної навченості і настрою співробітника. Це мораль, глибоко проникла в його професійна свідомість, "живе" в ньому, що стала частиною його професіоналізму та психології і керує його вчинки та дії.
37. Моральний кодекс працівників правоохоронних органів: необхідність та актуальність.
Професійна етика може розглядатися або як теорія професійної моралі, або як певні моральні вимоги до працівників, зумовлені специфікою їхньої професії. Мораль втратила б свої функції найбільш універсального регулятора поведінки та діяльності людей, якщо б її вимоги, норми не були б настільки універсальні і загальнозначимих в суспільстві. Разом з тим у всякому суспільстві є такі професії, праця працівників яких найбільш строго «опікується» мораллю, регламентується нею. До числа таких професій, безперечно, відносяться професії співробітників органів внутрішніх справ.
Професійна етика включає в себе певні категорії етики і моральні принципи, що лежать в основі діяльності людей тієї чи іншої професії, моральні якості, якими вони повинні володіти, моральні норми, що регламентують їх службову діяльність, і ряд інших моральних аспектів професійної діяльності. Професійна етика характеризується такими категоріями як «Професійний обов'язок», «службове гідність», «професійна честь» є мундира ». Чи мають цілком певне професійне звучання в практиці органів внутрішніх справ і такі етичні категорії як «відповідальність», «справедливість», «гуманізм», «колективізм» і ряд інших.
Як правило, співробітник визначає свою лінію поведінки, конкретні вчинки, ставлення до служби і людям, звіряючи їх з його розумінням «особистого і службового гідності», «професійного обов'язку і честі». Якщо його передбачувані дії відповідають уявленням працівника про обов'язок, честь, гідність, то він охоче виконує свої обов'язки, діє ініціативно, не боїться взяти на себе відповідальність, тому що морально він схвалює і заохочує свої дії.
Професійна гідність. Професійна честь. Моральні якості. Моральні якості. Службовий колектив. Зовнішня культура працівника.
Знання основ професійної етики та службової естетики і застосування їх на практиці не тільки роблять співробітника культурним громадянином і працівником, але й дозволяють йому більш ефективно виконувати службові обов'язки, підвищують його авторитет серед колег і населення, зміцнюють статус співробітника органів внутрішніх справ.