
- •1. Поняття деонтології, становлення системи деонтологічних знань.
- •2. Юридична деонтологія – сутність та зміст предмета.
- •3. Завдання юридичної деонтології.
- •5. Зміст юридичної практики.
- •6. Методологія юридичних наук.
- •7. Функції юридичних наук.
- •8. Класифікація юридичних наук.
- •9. Мораль і право – характеристика співвідношення.
- •10. Процес соціального регулювання.
- •11. Регулятивна функція моралі.
- •12. Поняття моралі, моральна діяльність, моральні відносини та моральна свідомість.
- •13. Принципи загальнолюдської моралі та їх відображення в юридичної діяльності.
- •14. Психологічна культура юриста.
- •15. Особливості психологічних аспектів роботи юриста.
- •16. Типи професійно-психологічної мотивації юристів.
- •17. Негативні морально-психологічні якості юриста.
- •18. Загальна характеристика юридичних спеціальностей.
- •19. Поняття юридичної освіти.
- •20. Система юридичної освіти в Україні.
- •21. Форми і методи навчання в системі юридичної освіти.
- •22. Поняття професійної культури.
- •23. Поняття соціального конфлікту.
- •24. Основні різновиди соціальних конфліктів.
- •25. Конфлікти в професійної діяльності юриста.
- •26. Поняття та зміст службового обов’язку.
- •27. Естетична культура юриста.
- •28. Політична культура юриста.
- •29. Інформаційна культура юриста.
- •30. Духовна культура юриста.
- •31. Поняття професійної деформації юриста.
- •32. Причини виникнення професійної деформації юриста, загальна характеристика.
- •33. Суб’єктивні причини виникнення професійної деформації юриста.
- •34. Об’єктивні причини виникнення професійної деформації юриста.
- •35. Шляхи подолання професійної деформації юриста.
- •36. Морально-психологічна служба в правоохоронних органах.
- •37. Моральний кодекс працівників правоохоронних органів: необхідність та актуальність.
- •38. Правова естетика та естетична культура юриста.
- •39. Форма прояву естетичної культури юриста.
- •40 Службовий етикет юриста.
- •41. Зовнішній вигляд юриста. Форма, атрибути, символіка.
- •42. Вимоги до дизайну в юридичних установах.
- •43. Естетичні вимоги до оформлення правових документів.
- •45. Дисциплінарна відповідальність юриста.
- •46. Принцип політичного плюралізму юриста
- •47. Рівні політичної культури юриста.
- •48. Суспільні об’єднання юристів.
- •49. Присяга юриста-практика.
- •50. Міжнародні стандарти професійної діяльності юриста.
- •51. Поняття компетентності як показник професійної майстерності юриста.
- •52. Основні вищі навчальні та наукові установи України: їх призначення та функції.
- •53. Юрист як посадова особа.
23. Поняття соціального конфлікту.
Соціальний конфлікт — крайній випадок загострення соціальних протиріч, який виражається в зіткненні різних соціальних спільнот, обумовленому протилежністю чи суттєвою відмінністю їх інтересів, цілей, тенденцій розвитку.
Можна виділити наступні атрибути конфлікту:
1 – сутичка (боротьба, несумісність, розбіжність) — момент протистояння несумісних, суперечливих позицій, інтересів, тенденцій;
2 – наявність полярних начал (ліве і праве, добро і зло), що означає одночасно і взаємопов'язаність, і взаємопротилежність;
3 – наявність суб'єктів як носіїв полярних позицій у сутичці;
4 – активність суб'єктів спрямована на подолання суперечності;
5 – суб'єкти не допомагають одне одному, а стоять на перешкоді або блокують реалізацію інтересів одне одного.
Отже, соціальний конфлікт включає ряд основних складових: учасників (суб'єктів) конфлікту, причини конфлікту, об'єкт і предмет, певну конфліктну ситуацію.
24. Основні різновиди соціальних конфліктів.
Соціальний конфлікт — крайній випадок загострення соціальних протиріч, який виражається в зіткненні різних соціальних спільнот, обумовленому протилежністю чи суттєвою відмінністю їх інтересів, цілей, тенденцій розвитку.
Вид конфлікту — варіант конфліктної взаємодії, виокремлений за певною ознакою.
Види та різновиди конфлікту:
1. Спосіб розв’язання конфліктів припускає їх розподіл на антагоністичні (насильницькі) конфлікти та компромісні (ненасильницькі).
Насильницькі (антагоністичні) конфлікти являють собою способи розв’язання суперечностей шляхом руйнування структур усіх сторін-конфліктерів чи відмови всіх сторін, крім однієї, від участі в конфлікті. Компромісні конфлікти допускають декілька варіантів їх вирішення за рахунок взаємної зміни цілей учасників конфлікту, термінів, умов взаємодії.
2. Сфери прояву конфліктів украй різноманітні: політика, економіка, соціальні відносини, погляди й переконання людей. Виділяють політичні, соціальні, економічні, організаційні конфлікти.
Політичні конфлікти — зіткнення з приводу розподілу владних повноважень, форми боротьби за владу.
Соціальний конфлікт являє собою суперечності в системі стосунків людей (груп), що характеризується посиленням протилежних інтересів, тенденцій соціальних спільнот та індивідів. Різновидом соціальних конфліктів вважаються конфлікти трудові чи соціально-трудові, тобто у сфері трудової діяльності.
Економічні конфлікти являють собою широкий спектр конфліктів, в основі яких лежать суперечності між економічними інтересами окремих особистостей, груп
3. За спрямованістю впливу виділяють вертикальні й горизонтальні конфлікти. Характерною рисою їх є розподіл обсягу влади, який знаходиться в опонентів на момент початку конфліктних взаємодій.
4. Ступінь виразності конфліктного протистояння припускає виділення прихованих і відкритих конфліктів.
5. Кількість учасників конфліктної взаємодії дозволяє поділяти їх на внутріособистісні, міжособистісні, міжгрупові
Конфлікти «плюс-плюс» припускають вибір одного з двох сприятливих варіантів. Наприклад, куди поїхати відпочивати чи що купити (машину якої марки). Слід зазначити: вибір відбувається з двох сприятливих варіантів, однак необхідність вибору може бути настільки складною й болісною, що супроводжуватиметься стресовими ситуаціями.
Конфлікти «плюс-мінус» — це конфлікти притягання й відштовхування, ухвалення рішення, коли кожний із варіантів може мати і позитивні, і негативні наслідки, а вибрати треба один, з урахуванням розв’язання загального завдання.
Іншим різновидом внутріособистісного конфлікту є рольовий конфлікт, коли в однієї особистості виникає необхідність одночасного виконання різних своїх ролей, які до того ж суперечать одна одній. Постає питання вибору, що виконувати.
Внутріособистісний конфлікт може також виникнути в результаті того, що виробничі вимоги не збігаються з особистими потребами чи цінностями працівника.
Міжгрупові конфлікти — конфлікти між різними групами, підрозділами, у яких зачіпаються інтереси людей, об’єднаних на період конфлікту в єдині згуртовані спільноти. Слід зазначити, що ця згуртованість може зникнути відразу після припинення конфлікту, але в момент відстоювання загальних інтересів єдність групи може бути досить значною.
Конфлікт когнітивний — конфлікт поглядів, точок зору, знань. У такому конфлікті метою кожного суб’єкта є переконати опонента, довести правильність своєї точки зору, своєї позиції.