- •1. Поняття деонтології, становлення системи деонтологічних знань.
- •2. Юридична деонтологія – сутність та зміст предмета.
- •3. Завдання юридичної деонтології.
- •5. Зміст юридичної практики.
- •6. Методологія юридичних наук.
- •7. Функції юридичних наук.
- •8. Класифікація юридичних наук.
- •9. Мораль і право – характеристика співвідношення.
- •10. Процес соціального регулювання.
- •11. Регулятивна функція моралі.
- •12. Поняття моралі, моральна діяльність, моральні відносини та моральна свідомість.
- •13. Принципи загальнолюдської моралі та їх відображення в юридичної діяльності.
- •14. Психологічна культура юриста.
- •15. Особливості психологічних аспектів роботи юриста.
- •16. Типи професійно-психологічної мотивації юристів.
- •17. Негативні морально-психологічні якості юриста.
- •18. Загальна характеристика юридичних спеціальностей.
- •19. Поняття юридичної освіти.
- •20. Система юридичної освіти в Україні.
- •21. Форми і методи навчання в системі юридичної освіти.
- •22. Поняття професійної культури.
- •23. Поняття соціального конфлікту.
- •24. Основні різновиди соціальних конфліктів.
- •25. Конфлікти в професійної діяльності юриста.
- •26. Поняття та зміст службового обов’язку.
- •27. Естетична культура юриста.
- •28. Політична культура юриста.
- •29. Інформаційна культура юриста.
- •30. Духовна культура юриста.
- •31. Поняття професійної деформації юриста.
- •32. Причини виникнення професійної деформації юриста, загальна характеристика.
- •33. Суб’єктивні причини виникнення професійної деформації юриста.
- •34. Об’єктивні причини виникнення професійної деформації юриста.
- •35. Шляхи подолання професійної деформації юриста.
- •36. Морально-психологічна служба в правоохоронних органах.
- •37. Моральний кодекс працівників правоохоронних органів: необхідність та актуальність.
- •38. Правова естетика та естетична культура юриста.
- •39. Форма прояву естетичної культури юриста.
- •40 Службовий етикет юриста.
- •41. Зовнішній вигляд юриста. Форма, атрибути, символіка.
- •42. Вимоги до дизайну в юридичних установах.
- •43. Естетичні вимоги до оформлення правових документів.
- •45. Дисциплінарна відповідальність юриста.
- •46. Принцип політичного плюралізму юриста
- •47. Рівні політичної культури юриста.
- •48. Суспільні об’єднання юристів.
- •49. Присяга юриста-практика.
- •50. Міжнародні стандарти професійної діяльності юриста.
- •51. Поняття компетентності як показник професійної майстерності юриста.
- •52. Основні вищі навчальні та наукові установи України: їх призначення та функції.
- •53. Юрист як посадова особа.
16. Типи професійно-психологічної мотивації юристів.
Юридичні психологи виділяють такі основні типи професійної мотивації правоохоронців:
1. Адекватний, коли ціннісні орієнтації та мотиви, що пов’язані з ними, повністю узгоджуються з реальною суспільно значущою поведінкою, яка відповідає вимогам професійного та етичного характеру щодо особи працівника правоохоронних органів.
2. Ситуативний, коли вибір професії здійснюється під впливом чинників, які характеризують зовнішню мотивацію: матеріальні інтереси, зовнішній престиж професії, її романтична привабливість, вплив батьків та друзів, незадоволеність своїм становищем у соціумі.
3. Конформістський, коли вибір професії відбувається під впливом референтної групи без урахування особистісних якостей та прагнень: боязнь відстати від однолітків, «мода» на професію, потреба продовжити професійну династію правоохоронців тощо.
4. Компенсаторний, коли людина обирає правозастосовну діяльність для подолання в собі слабких рис характеру: невпевненості, тривожності, надумливості, замкненості, некомунікабельності, боязливості тощо.
5. Кримінальний тип, коли існує неявна антисоціальна спрямованість: нечесність, безпринципність, схильність до авантюр та ін.
Таким чином, специфіка формування професіонала-правоохоронця полягає у необхідності наявності певного рівня розвитку цілого комплексу якостей (діяльнісних, професійно-ділових, комунікативних, особистісних), а також відповідного типу професійної мотивації.
17. Негативні морально-психологічні якості юриста.
Існують особисті якості, які є негативними для юриста:
З соціальної точки зору – цинізм, нечесність, владолюбство, жорстокість, авантюризм. У пошуковій сфері - неуважність, відсутність пошукової домінанти (юридичний азарт). В реконструктивній сфері - низький рівень інтелекту, стереотипність і консервативність мислення. У засвідчу вальній сфері - недбалість, невміння швидко передавати усну мову письмово. В організаційній сфері – не цілеспрямованість , відсутність організаційних здібностей. В комунікативній сфері - імпульсивність, велика сором’язливість, грубість в поводженні з людьми.
18. Загальна характеристика юридичних спеціальностей.
Професія юриста дуже різноманітна і тому об’єктивно склалась відповідна Спеціалізація в конкретних сферах застосування правових знань.
Суддя. Суддя не просто має відношення до закону, йому довірена вища влада законності, і тому тут замало однієї юридичної грамотності, треба бути ще й життєво мудрим. Адже доводиться розбиратися в найскладніших ситуаціях, а істина одна. Тобто основне призначення судді — встановити істину в справі і прийняти єдине правильне рішення.
Слідчий .Особливий професійний характер має діяльність такого спеціаліста, як слідчий. Він один з перших торкається фактів злочину і тому повинен бути скрупульозним у відборі матеріалу, уважно аналізувати обставини справи, бути сміливим і рішучим в прийнятті рішення. Підсумковим документом слідчого впровадження є звинувачувальний висновок.
Прокурор — це спеціаліст, який згідно Закону України від 5 листопада 1991 р. «Про прокуратуру» покликаний здійснювати вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів органами державної виконавчої влади, місцевого і регіонального самоврядування, політичними партіями, громадськими організаціями, підприємствами, закладами, організаціями незалежно від форм власності, підкореності і приналежності, посадовими особами і громадянами.