Етапи створення художнього обличчя видання

Друковане видання займає важливе місце у житті суспільства. Сприйняття людиною змісту друкованих видань значною мірою залежить від тієї оболонки, зовнішньої форми, яку надають змісту видання під час опрацювання авторського оригіналу у видавництві. Візуальне сприйняття є також важливим фактором, який визначає, чи візьме читач взагалі в руки видання, а акценти, розставлені шрифтовими та нешрифтовими засобами, можуть значною мірою змінити авторський текст, надати йому іншого відтінку.

Процес оформлення друкованого видання складається з трьох послідовних етапів:

1. Підготовчий етап, на якому виникає, розвивається і складається задум оформлення: народження і формування задуму; перетворення задуму в проект оформлення; перетворення задуму у модель оформлення – макет. Цей етап повністю входить у процес режисури видання.

2. Етап виконання та редагування оригіналів оформлення: обкладинок, суперобкладинок, палітурок, форзаців, внутрішнього оформлення, зображень: робота над ескізами або пошук та добір зображень; робота з оригіналами, їх компонування і приведення у єдиний зображальний ряд. Це – етап художнього редагування.

3. Композиційно-технічний етап: набір та верстка, підготовка зверстаного матеріалу для поліграфічного етапу.

До редакції поступає рукопис у вигляді сукупності текстів та зображень. Завдання художнього та технічного редакторів на першому етапі – визначити значення і місце кожного з цих матеріалів у виданні відповідно до задуму і закріпити за ними певні графічні характеристики, а також їх взаємодію, ієрархічну структуру і відображення її у системі рубрикації.

Весь текстовий матеріал видання розділяється на основний, додатковий та довідково-допоміжний. Кожен з цих видів тексту грає власну роль у виданні і вимагає особливого опрацювання під час художнього оформлення. Додатковий текст, як правило, дрібніший, ніж основний текст, довідково-допоміжний також дрібний, але ще має виділення, які акцентують увагу читача.

На другому етапі головне, щоб існуючі та підібрані зображення гармонійно співіснували з текстовою частиною та зовнішнім оформленням – обкладинкою, палітуркою. Весь графічно-зображальний ряд повинен зв’язувати різнорідну текстову частину і утворювати нерозривну єдність, видання повинне сприйматися цілісно і неповторно.

Остаточне розташування текстових та зображальних матеріалів, їх відповідність установленим нормам і стандартам, законам і закономірностям відбувається на третьому етапі. Тоді ж створюється оригінал-макет, який передається на поліграфічне підприємство для друкування. Але і на поліграфічному етапі художній та технічні редактори можуть узгоджувати деякі поточні питання.

На кожне видання, яке йде у типографію, складається план-проект оформлення. У проекті видання фіксуються повні дані про просторове рішення видання, способи та засоби виконання друкарських форм у цілому і кожного елементу окремо, способи друку, засоби оформлення, брошурувально-палітурні процеси. Розробка проекту ведеться з урахуванням реальних технічних та технологічних можливостей поліграфічної бази і можливістю забезпечення матеріальними та фінансовими ресурсами.

Проект оформлення уточнюється в різних своїх частинах упродовж всієї редакційної обробки видання залежно від змін у тексті та зображальному матеріалі. Але перед тим, як почати працювати над авторськими оригіналами, технічний редактор повинен мати узгоджений з можливостями видавництва та поліграфічного підприємства проект оформлення. Неабияку роль грають фінансові можливості видавця. Дані проекту фіксуються на спеціальному бланку та завізовані редактором видання, художником, виробничим відділом. Основою для розробки проекту є такі дані:

1. o тип видання (жанр, читацька аудиторія, умови читання, термін користування);

2. o обсяг в авторських аркушах;

3. o склад видання: кількість і види текстів, зображень;

4. o наклад.