12.4. Ризикова та строкова структура процентних ставок

У попередньому розділі припускалось існування лише однієї процентної ставки для всіх боргових інструментів. Але оскільки є безліч фінансових інструментів, то й існує розмаїття процентних ставок, які при цьому використовуються. Розуміння відмінностей між цими ставками допомагає учасникам інвестиційного процесу зробити правильний вибір у прийнятті ділових рішень. При цьому вони користуються двома методами аналізу для прогнозування майбутньої зміни процентних ставок певних видів цінних паперів та ринкових процентних ставок.

Зазвичай різні активи, наприклад, облігації з однаковою чи близькою тривалістю часу до погашення, мають різні процентні ставки через різні графіки виплат доходу за ними. Окрім цього, процентні ставки на різні види цінних паперів відрізняються одна від одної у будь-якому році. Таке співвідношення між цими процентними ста­вками називають ризиковою структурою процентних ставок, або структурою процентних ставок за ступенем ризику.

На процентні ставки впливають також строки погашення боргових зобов'язань. Взаємозв'язок між процентними ставками на боргові зобов'язання з різними строками погашення називається строковою структурою процентних ставок, або структурою процентних ставок за строками погашення.

Ризикова структура процентних ставок залежить від ступеня ризику невиконання зобов'язань, рівня ліквідності активу, порядку оподаткування доходів на ті чи ті активи, вартості інформації про стан грошового ринку та гравців на ньому. Кожен із цих чинників по-своєму впливає на процентну ставку.

Ризик невиконання зобов'язань спричинюється неоднаковою спроможністю боржників повернути основну суму боргу та сплатити проценти відповідно до боргової угоди. Щоб компенсувати ризик, позичальник з нижчим рівнем платоспроможності зазвичай пропонує інвесторам вищі доходи. Тому фінансові аналітики нерідко попереджають потенційних кредиторів про те, що чим вищі процентні ставки на свої інструменти обіцяє фінансова установа, тим більший ризик втрати цих вкладень.

Роль мірила ризику невиконання зобов'язань можуть відіграти державні цінні папери, бо, як правило, через урядові гарантії вони є вільними від такого ризику інструментами (безризиковими). Різниця між тими процентними ставками, які виплачуються на звичайні цінні папери, і ставками на державні цінні папери називається ризиковою премією. Вона показує, яку величину процента може заробити інвестор, купуючи ризикові цінні папери замість державних. Чим більший ризик невиконання зобов'язання, тим більший дохід на ризиковий цінний папір отримає інвестор, якщо борг буде сплачений. Звичайно, перш ніж купувати ризикові цінні папери, інвестор має добути і глибоко проаналізувати інформацію про позичальника, що вимагає від нього додаткових витрат.

У країнах з розвинутою ринковою економікою консультативні фірми з питань інвестування залежно від ризику невиконання зобов'язань присвоюють цінним паперам емітентів відповідні рейтинги. У табл. 12.3 наведені рейтинги, які надають цінним паперам (у тому числі й українським, які розміщуються на світовому фінансовому ринку) всесвітньовідомі американські рейтингові агентства Moody's Investors Service and Standart та Poor's Corporation.

Таблиця 12.3