- •Тема: гіпоталамо-гіпофізарна система
- •Тема: щитовидна залоза. Наднирники. Підшлункова залоза
- •Кора наднирників
- •Мозкова речовина наднирників
- •Паращитовидні залози
- •Підшлункова залоза
- •Тема: статеві гормони Жіночі статеві гормони
- •Чоловічі статеві гормони
- •Тимчасова нестача андрогенів в період статевого диференціювання і розвитку мозку призводить до формування в подальшому гомосексуальної орієнтації.
Кора наднирників
Кора наднирників складається з 3 зон, що розрізняються за морфологічною будовою, і утворюють різні гормони:
-
Клубової (утворюють мінералокортикоїди);
-
Пучкової (утворюють глюкокортикоїди);
-
Сітчатої (утворюють андрогени).
Мінералокортикоїди – гормони, які регулюють водно-сольовий обмін. Основний представник – альдостерон.
АЛЬДОСТЕРОН.
Відноситься до стероїдних гормонів.
Регуляція виділення здійснюється за допомогою 3 механізмів.
-
Активація ренін-ангіотензинової системи. Ангіотензини ІІ і ІІІ сприяють виділенню альдостерона.
-
АКТГ – опосередкований механізм. За відсутності АКТГ ангіотензини ІІ і ІІІ не проявляють своєї дії.
-
Висока концентрація іонів К+ в плазмі крові стимулює секрецію альдостерона.
Біологічні ефекти:
-
Ниркові ефекти –
-
Посилює реабсорбцію іонів Na+ в дистальних звивистих канальцях;
-
Посилює секрецію іонів К+ в дистальних звивистих канальцях;
-
Посилює секрецію іонів Н+ в дистальних звивистих канальцях.
Позаниркові ефекти –
-
Посилює реабсорбцію Na+ в товстому кишковику, слинних і потових залозах.
Патофізіологічні аспекти:
При нестачі альдостерону розвивається зневоднення, артеріальна гіпотензія, інтоксикація, шлунково-кишкові розлади (нудота, блювота, проноси). Без корекції ці зміни призводять до летальних наслідків.
При надлишку альдостерону розвивається артеріальна гіпертензія, поліурія.
Глюкокортикоїди – гормони, які впливають на обмін речовин в організмі. Основний представник – кортизол. Менше значення мають кортизон, кортикостерон.
КОРТИЗОЛ.
За хімічною структурою є стероїдним гормоном.
Регуляція виділення повністю здійснюється АКТГ.
Біологічні ефекти:
-
Сприяють збільшенню рівня глюкози у крові (стимулюють глюконеогенез у печінці).
-
Сприяють збільшенню рівня амінокислот у крові (катаболічна дія), за рахунок посилення протеолізу білка у тканинах і пригнічення його біосинтезу.
-
Сприяє підвищенню рівня жирових кислот у крові (стимулюють розщеплення тригли церидів; пригнічують поглинання глюкози жировими клітинами, викликають зменшення жирових запасів тіла).
-
Мають пермісивну дію. Необхідні для прояви дії інших гормонів – катехоламінів, глюкагона.
-
Тонізують ЦНС.
-
Впливають на ріст і диференціювання тканин у ембріогенезі.
Патофізіологічні аспекти:
При дії на організм сильних ушкоджуючи агентів (стрес), при гіперфункції кори наднирників (хвороба і синдром Іценка-Кушига) або при застосуванні з лікувальною метою проявляються високодозові ефекти глюкокортикоїдів:
-
Антианаболічні (пригнічення біосинтезу білка) – слабкість м’язів, пригнічення росту дітей.
-
Гіперглікемічні (підвищують рівень глюкози у крові).
-
Гіпертензивні (підвищують артеріальний тиск).
-
Пригнічують клітинний поділ, гальмують ріст пухлин.
-
Пригнічують алергічні реакції.
-
Викликають розвиток виразок у шлунку і 12-палій кишці.
-
Сприяють утворенню ліпокортину (інгібітор ферменту фосфоліпази А2), за рахунок якого проявляють протизапальну, протиалергічну, жарознижуючу, антиагрегантну дію.
При гіпосекреції глюкокортикоїдів розвивається адисонова хвороба (бронзова хвороба), яка проявляється гіперпігментацією.