Матеріали труб:

1) Чавунні труби. Труби для систем внутрішньої каналізації і водостоків виготовляють з сірого чавуну. Зовнішні і внутрішні поверхні покривають нафтовим бітумом.

Труби поділяють на два класи. До класу А належать труби і фасонні деталі, які витримуються під гідравлічним тиском 0,1 МПа до нанесення антикорозійного покриття – використовують для замонолічуваних систем каналізації і відкритих трубопроводів в будинках з підвищеними естетичними вимогами. До класу Б належать труби і фасонні деталі, які витримуються під гідравлічним тиском 0,1 МПа після нанесення антикорозійного покриття – використовують для систем каналізації будинків масової забудови.

Труби випускають трьох умовних проходів – 50, 100 і 150 мм, довжина – 2 – 6 м, товщина стінки – 6,7 – 31 мм. Приклад умовного маркування: ТЧК-50-1500- Б ГОСТ 6942.3-80 – труба чавунна каналізаційна, D_у=50 мм, L=1500 мм, клас Б.

З’єднання чавунних труб відбувається за допомогою розтрубів. Розтруби бувають гладкі і з жолобком. Під час збирання чавунних труб в розтруб однієї труби вставляють гладкий кінець іншої. Проміжок між трубами заповнюють ущільнювачем (цемент, азбестоцементна суміш, сірка – надають стику міцність і забезпечують герметичність; гумові кільця, манжети, шнури, просмолене конопляне пасмо, герметики – забезпечують гнучкість і герметичність стику, а також вимагають незначних затрат праці для виконання монтажних робіт.

2) Пластмасові труби. Для систем водостоків і каналізації використовують труби з поліетилену високого тиску (ПВТ) - D_у=50, 85 і 100 мм, низького тиску (ПНТ) - D_у=50, 85 мм , полівінілхлориду (ПВХ) - D_у=50, 85, 100, 110, 160, 200 мм і поліпропілену (ПП). Для влаштування каналізаційних труб в житлових будинках використовують пластмасові труби і фасонні деталі діаметром 50, 90 і 110 мм.

З’єднання пластмасових труб – зварювання, склеювання, за допомогою розтрубів, фланців, муфт, накидних гайок, хомутів.

Витяжну частину влаштовують для вентиляції каналізаційної мережі і для попередження відсмоктування води з гідравлічних затворів при утворенні вакууму в стояці під час скиду рідини. Вона влаштовується у вигляді труби, яка є продовженням стояка і виходить на дах будинку. Витяжна частина у вигляді окремих вентиляційних стояків застосовується при скиді в стояк великих кількостей стічних вод, коли недостатньо кількості повітря, щоб знизити вакуум до величин, які не викликають “зриву гідрозатвору”. При засміченнях на основному стояку вентиляційний працює як резервний, пропускаючи частину стоків. Вентиляційний стояк прокладають паралельно основному і з’єднують з ним перемичками через один поверх знизу – нижче останнього нижнього приладу, чи зверху – по направленому вверх відростку косого трійника, встановленого вище бортів стічних приладів чи ревізій, розташованих на даному приладі. Витяжну частину передбачають у всіх будівлях більше 5 поверхів. При меншій поверховості необхідність вентиляції перевіряють розрахунками.

Пристрої для прочищення мережі призначені для видалення засмічень. Ревізії виконують у вигляді люків в трубі, які закривають кришкою з прокладкою, що кріпиться до корпусу двома або чотирма болтами. При підземному прокладенні труб ревізії встановлюють в колодязі. Прочистки встановлюють в місцях, де потрібне прочищення труб тільки в одному напрямку. Вони виконуються у вигляді косого трійника і відводу під кутом 135° чи двох відводів під кутом 135°, що забезпечує плавний перехід троса в трубу. Зверху розтруб закривається заглушкою на легкоплавкій мастиці чи сурико-крейдяній замазці.