1.Визначення розмірів та площі зони хімічного забруднення

Зона хімічного забруднення, що створюється на місцевості, може бути прогнозована у вигляді рівнобічного трикутника (мал.1)

Мал.1. Зона можливого хімічного забруднення:

Г - глибина, Ш – ширина, S_забр – площа зони хімічного забруднення,

R – відстань від місця аварії до досліджуваного об’єкту.

Розміри зони забруднення залежать від багатьох факторів:

• типу і кількості СДОР, що може вилитися під час аварії;

• умов зберігання;

• ступеню вертикальної стійкості повітря:

інверсія, – коли знизу холодне повітря, зверху – тепле, перемішування повітря у вертикальній площині мінімальне;

ізотермія –температура повітря по висоті майже не змінюється;

конвекція –знизу тепле повітря, зверху –холодне, інтенсивне перемішування повітря у вертикальній площині;

• швидкості вітру;

• рельєфу місцевості, наявності на ній лісових масивів, а також забудови багатоповерховими будинками.

Для визначення глибини зони хімічного забруднення пропонується табличний метод. Таблиця 2 складена для умови, коли швидкість вітру дорівнює 1м/с. Якщо швидкість вітру більша за 1м/с, то знайдене з таблиці 2 значення глибини зони хімічного забруднення треба помножити на поправочний коефіцієнт, що береться з таблиці 3.

Ширина зони хімічного забруднення залежить від глибини зони і ступеню вертикальної стійкості повітря. Вона розраховується за таким співвідношенням:

Ш = 0,03Г – при інверсії,

Ш = 0,15Г – при ізотермії,

Ш = 0,8Г – при конвекції.

Площа рівнобічного трикутника зони хімічного забруднення розраховується за формулою

S_забр.= 0,5ШГ. (1)

2. Визначення часу підходу забрудненого повітря

Час підходу забрудненого повітря до відповідного об'єкту залежить від відстані R між місцем розливу отруйної речовини та об'єктом, а також від швидкості переносу (W) забрудненого повітря. Середня швидкість переносу забрудненого повітря залежно від умов наведена в таблиці 4. Тоді час підходу визначається так:

. (2)

3. Визначення часу уражаючої дії сдор

Час уражаючої дії СДОР t_ур(тривалість забруднення місцевості) визначається часом випаровування СДОР з поверхні розливу t_вип:

, (3)

де: G – маса розлитої отруйної речовини, тонн;

С_вип – швидкість випаровування, т/хв.

Швидкість випаровування отруйної речовини розраховується за формулою:

,т/хв., (4)

де: S - площа розливу отруйної речовини, м²;

P_S - тиск насиченого пару отруйної речовини, кПа;

V_В - швидкість вітру, м/с;

М – молекулярна маса СДОР, г/моль.

Площу можливого розливу СДОР визначають по профілю місцевості, де розташовані ємності для їх зберігання. Якщо аналізується можливість виливу отруйної речовини на відкритому майданчику, тоді площа розливу визначається за умови, що СДОР накриє поверхню землі шаром 0,05 м:

м², (5)

де В – об’єм отруйної рідини, що вилилася при аварії, м³.

G - маса розлитої рідини, т;

 - густина СДОР, т/м³.

Значення параметрів СДОР наведені в таблиці 5. Величина тиску P_S насиченої пари СДОР залежить від температури повітря і визначається з графіків (мал. 2).

М ал. 2. Графіки залежності тиску насичених парів СДОР від температури:

1 – фосген; 2 – сірчистий ангідрид; 3 – хлор; 4 – аміак