2. Етикет під час супроводження.

Наприклад ми ідемо групою. Наприклад, в ресторан, театр обо ж рухаємося делегацією. Це може стосуватися як закордонної подорожі так і відрядження журналіста.

Отже, виходимо із приміщення. Першим виходить: у діловомо світі – старший за рангом, у світському - віддаємо перевагу старшому за віком або жінці. Тому легко можна розпізнати хто лідер держави або ж керівник офіційної делегації.

Ліфт. Завжди першим заходить чоловік, оскільки ліфт – небезпечна зона. Виходимо за принципом: хто стоїть ближче – той і виходить. Між іншим, у ліфті не знайомляться! Дочекайтеся коли дістанетесь принаймі безпечнішої зони.

Йдемо коридором :

В офіційному світі це називається йти у процесії. Той кому віддаємо перевагу йде праворуч. Це може бути і жінка. Щоправда військові ідуть праворуч, оскільки їм потрібно салютувати правою рукою.

Під час офіційної (ділової) зутрічі делегацією рухаємося так (група йде до нас):

5-3-1-2-4 - якщо непарна кількіть членів делегації;

4-3-2-1 – якщо парна кількість членів делегації;

Це дозволить швидко зрозуміти кожній із сторін зустрічі де і хто старший у делегації.

Примітка. У церкві та Палаці одружень чоловік стоїть праворуч, а жінка – ліворуч.

У світському житті , якщо йдуть дві жінки та чоловік то чоловік йде посередині (хоча може йти і з одного боку, щоб не було образливо для іншої). До того ж праворуч від чоловіка йде старша за віком або ж заміжня. Якщо іде одна жінка та двоє чоловіків – то жінка посередині.

На вулиці чоловіку рекомендовано йти ліворуч від жінки; якщо ж йдуть двоє чоловіків, то ліворуч йде молодший.

У приміщенні чоловік ніколи не сяде раніше жінки.

Якщо перед вами подвійні балансуючі двері: то жінка, що йде попереду, береться за ручку правого крила і притягує її до себе, чоловік, який іде за нею перехоплює ручку і притримує двері, жінка проходить, за нею йде чоловік.

Ліве крило дверей залишається для тих хто йде назустріч.

Якщо двері такі що крутяться (як в червоному корпусі Університету) то якщо двері крутяться - входить жінка, а якщо ті – чоловік. Він повинен розкрутити двері, щоб за ним легко могла пройти жінка.

Ідучи сходами доцільно йти перед дамою тільки в тих випадках, коли сходи погано освітлені, круті або ж хиткі. Якщо ж ні то попереду йде жінка.

Коли на сходах зустрічаються чоловік і жінка, що йдуть у різних напрямках, жінка не зобов'язана відходити від поруччя, навіть якщо це суперечить правилу правобічного руху, сторони сходів із поруччям - привілей дам.

Автомобіль.

Сідаємо в машину

2 - В

4-------- їдемо туди!

1 - 3

Де 1- голова делегації або жінка із світських кіл. Вони сідають в машину і виходять першими. Жінці допомагає сісти та вийти чоловік, який її супроводжує. 4 – може бути телеоператор ( це якщо машина велика).

Якщо авто приватне і за кермом не водій, а хазяїн ( сам керівник фірми, чоловік, товариш) то сідаємо по-іншому :

3 – Х

4 - - -  їдемо туди!

2 – 1

2 – В

- - -  ідемо туди!

1 –3

Тут поруч із водієм перекладач.

2 – В

3 - - - - - - їдемо туди!

1 - 4

Поруч із водієм останній за рангом.

2 – 4 – В

- - - - - - -  їдемо туди!

1 – 3 – 5

Коли жінка сідає в автомобіль, їй не варто ставити в нього спочатку одну, а потім іншу ніжку. Буде зручніше, трошки підсісти на сидіння та підтягнути ноги. Виходячи із автомобіля треба обидві ноги ОДНОЧАСНО ставити на тротуар.

У службовій машині, якою керує штатний шофер, почесним сидінням вважається заднє. Але керівник вчинить чемно стосовно водія, якщо сяде поруч із ним.

Некоректно, коли начальник саджає свою співробітницю поруч із водієм, а самй сідає позаду. Треба зробити якраз навпаки.

Ввічливість вимагає, щоб пасажир, що сідає в таксі, привітався з водієм, той настільки ж чемно зобов'язаний відповісти на вітання.

Якщо чоловік і жінка їдуть кудись на таксі, то чоловік, підійшовши до машини, відкриває праві задні дверцята. Першою сідає жінка, чоловік сідає поруч з нею з ІНШОГО боку, а не просить підсунутися.

Заходимо ц приміщення. Першим у приміщення заходить старший за рангом (у діловому світі). Сходами вгору також йде першим глава делегації або ж чоловік (жінці, яка іде на сходинку нижче, зручно тримати чоловіка під руку). Сходами вниз також іде глава делегації.

Перед входом у приміщення чоловік відкриває для жінки двері, а сам входить за нею.

Спускаючись сходами, чоловік йде на одну-дві сходинки перед жінкою, а піднімаючись - на одну-дві сходинки позаду (тут може бути і навпаки, себто чоловік також попереду).

Чоловік завжди допомагає жінці із важкими валізами , але він виглядатиме безглуздо з дамською парасолькою в руках чи сумочкою своєї супутниці. Свої речі жінка носить сама. Це стосується як знятого плаща та жакета.

Кілька слів про аксесуари. Напрклад, парасольку. Жінка підвішує її на зап'ястя на передбачений саме для цього випадку шнурк. Чоловік носить закриту парасольку на лівому передпліччі або ж в правій руці, як тростину. Не варто носити парасольку напереваги, як спис: нею можна ненавмисно уколоти того хто йде позаду.

Загальноприйнято, що чоловік курить на вулиці, хоча за строгими правилами гарного тону цього варто було б уникати. Але жінка на вулиці може закурити тільки у виняткових випадках. Чоловік який супроводужує даму не курить.

Громадський транспорт.

Поступаючись місцем жінці, чоловік стає якнайдалі від неї і не дивиться у її бік. Той, кому поступилися місцем, дякує, але ніколи не починає розмови з тим, хто поступився місцем.Якщо чоловік поступається місцем жінці, яку супроводжує інший чоловік, останній повинний подякувати. Жінка не поступається місця чоловікові навіть набагато старшого від себе.

Виходячі з транспорту чоловікові треба вийти першим, а потім допомогти своїй супутниці. Під час виходу із громадського транспорту подаємо дамі руку. Якщо у вас із нею службові відносини то робити це необов’язково.

Якщо жінка їде з чоловіком, він першим проходить до виходу, прокладаючи їй шлях, першим виходить, допомагаючи зійти жінці. Однак подібна галантність з боку чоловіка не буде доречнаою стосовно керівника (зрозуміло, якщо він не жінка), з яким довелося їхати разом.

КВІТИ

Мова квітів дозволя висловити свої наміри і почуття без слів, додати виразності своїм словам. Але з часом трактування символіки квітів змінюється. Скажімо, біла лілія, що у Середньовіччі була нагадуванням про вічності, в епоху Відродження стала символом розбещеності, тавром на плечі повій. Зараз за лілією міцно закріпилося зовсім інше значення - символ чистоти і цнотливості.

Квіткова символіка

Азалія - відданість

Анемон - надія

Антуріум - пристрасть

Амаріліс - стримана краса, гордість

Аралія - близькість, інтим

Аспарагус - простодушшя

Волошка - грація, елегантність

Гвоздика - платонічна любов

Георгін - мінливість, каприз

Гербера - таємниця

Гіпсофіла - обережність

Гладіолус - сталість

Гортензія - мінливе серце

Ірис - вісник

Калла - врівноваженість, краса

Лілія біла - чистота

Лотос - щастя, здоров'я, довге життя

Монстера - прагнення

Нарцис - егоїзм

Орхідея - почуттєва краса

Пальма - вірність

Півонія - багатство і слава

Плющ - вірність

Соняшник - схиляння

Троянда - краса, любов, серце

Тюльпан - взаєморозуміння

Форзиція - чистота

Фрезія - уподобання

Хризантема - шляхетність

Евкаліпт - пам'ять

Театр

У театр краще приходити заздалегідь, принаймі за 15-20 хвилин до початку спектаклю, щоб був час спокійно зняти верхній одяг, купити програмку, пройти на своє місце. Увійшовши у фойє, чоловік знімає шляпу, а при виході одягає його вже у дверях. У гардеробі допомагає супутниці зняти пальто або плащ і тільки потім знімає верхній одяг сам.

На своє місце ввічливіше проходити обличчям до сидячих.

Жінка проходить першою, але якщо в такий спосіб вона виявиться зліва від чоловіка, те, дійшовши до свого місця, вона не сідає на нього, а займає те, що виявиться справа від партнера.

Жінка, якщо її туалет доповнює капелюх, повинна запитати тих хто сидить за нею, чи не заважає їм її шляпа. Якщо у відповідь почує: "Так ", - шляпку варто зняти. Якщо вона забула запитати про це, цілком можливо сидячому за нею глядачеві чемно попросити зняти капелюх. Таке прохання виконувати потрібно беззаперечно. Коли жінка зняла шляпку їй за це треба подякувати.

Якщо в глядачевій залі сідають дві пари, жінки сидять у центрі, чоловіка по обидва боки. У ложі попереду сидять жінки, за ними чоловіки.

Якщо ви зустріли в театрі знайому або знайомого і захотіли сісти разом, можна своєму найближчому сусіді запропонувати помінятися місцями, але тільки на місце рівноцінне або краще.

Закохані! Не варто сидіти в театрі зі схиленими одне до одного головами - це незручності тим хто сидить за вами.

Жінка, яка йде в театр не повинна зловживати парфумами. Поруч можуть сидіти люди, яким аромати можуть не сподобатися.

Тим, хто користується біноклем, варто пам'ятати про те, що його призначення - допомагати глядачу краще бачити сцену, а не розглядати своїх сусідів у залі.

Жалоба

Якщо в сім'ї вмирає один із її членів, негайно всім рідним і знайомим дають про це знати телеграмами. Якщо звістка про смерть особи, з якою ви мали близькі стосунки, застане вас в іншому місті, то варто негайно послати родичам покійного лист або телеграму з висловленними співчуттями.

Загальноприйнято бути на похороні по можливості в усьому чорному: чоловіки в чорній парі, а дами по можливості в чорних або темних вовняних сукнях. У процесі жалобної церемонії треба дотримувати повної тиші. Найближчі ідуть відразу за труною небіжчика, а за ними вже - знайомі та інші запрошені.

У кожного народу свій спосіб похховання. По древніх звичаях мертвого оплакують і здійснюють ритуальний обряд, у залежності від того, до якого віросповідання належав мертвий. Якщо покійний належав до Східного віросповідання, читання Корана супроводжує його до місця поховання.

До могили кладуться квіти. Серед них - хризантеми - квіти скорботи і суму.

Терміни жалоби в різних народів різні. Вони залежать від ступеня близькості до того хто помер. Найглибша і найтриваліша жалоба доводиться на долю удови. Прийнято, що вдова носить жалобу протягом усього року, не одягає коштовні прикраси, не відвідує місця розваг. Одружитися вдова може не раніше ніж через рік. Вдівець носить жалобу півроку. Після шести місяців може одружуватися. Жалоба по батьку і по матері продовжується рік. По бабусі і дідусю - шість місяців; а по дядьку і тітці - три місяці.