Проголошення тосту

Існує чимало інших ситуацій - офіційні обіди, річниці яких-небудь подій, дні народження, невеликі застілля, коли люди, особливо чоловіки, можуть побажати виказати тост. Звичайно, це чудово, якщо людина здатна легко імпровізувати, але таких людей, на жаль, небагато, тому корисно познайомитися хоча б із деякими стандартними тостами і вміти їх використовувати.

Тост за здоров'я свого гостя. До речі, якщо хазяїн вимовить тост на честь гості, то протягом вечора він повинен приділити увагу і всім іншим дамам, звичайно, якщо гостей небагато.

Гості ж, як правило, проголошують тост тільки на честь "винуватця" торжества. Якщо був проголошений тост за хазяїна, то не можна забути і про хазяйку.

Під час проголошення тостів усі присутні, демонструючи свою повагу до того хто проголошує тост і до того, до кого він звернений, припиняють їсти і розмови між собою, поклавши столові прибори на край тарілки, і уважно слухають.

На урочистих прийомах чоловіки вислуховують тости, як правило, стоячи. Жінкам вставати не обов'язково.

Якщо промовець тосту, уже із самого спочатку свого виступу підняв свій келих із вином до рівня грудей, то й усі чоловіки встають також із піднятими келихами. Якщо ж промовець, не піднімаює келиха, то інші чоловіки вислуховують тост також без келихів у руках, піднімаючи їх лише після того, проомовець підніме свій келих (звичайно наприкінці тосту).

Людина, якій присвячений тост, якщо тільки це не президент США або не якась інша висока персона, звичайно виступає з відповідним словом. Жінка, якщо тільки це не наречена, приймає комплімент, висловлений у тості, просто посмішкою і залишається сидіти, у той час як інші стоять. Вона тримає свій келих із вином, і не відпиває з нього доти, поки тост не буде випитий. По суті, особа, якій адресований тост, ніколи не доторкається до напою, поки не вип'ють всі інші, адже виходить, що він або вона п'ють самі за себе, що принаймі нескромно.

Людина, що п'є тост із партнершею, яка сидить через стіл навпроти, робить це, піймавши її погляд і злегка піднявши келих.

Важливі тости, звернені до президента, керівництва або молодих, випиваются відразу до дна. Іноді келихи після особливо урочистих тостів розбивають об підлогу. Між іншим, відмовитися випити тост на чиюсь честь означає проявити неповагу до цієї людини. Якщо ви не можете випити, то повинні хоча б зробити вигляд, що п'єте.

Тост із водою взагалі не вважається тостом, але це рішення проблеми було у свій час уведено шведським королем Густавом, переконаним прихильником тверезості. Тому, якщо ви не можете або не хочете пити вино, налийте в келих води та імітуйте тост.

Не зовсім правильно проголошувати тост із коктейлем, але це можна зробити з пуншем, пивом, елем або віскі. У Англії деякі напої за традицією дотепер п'ють тільки з тостами. Якщо гість вимовив тост, він повинний випити свій келих до дна.

Тости іншими мовами:

"A votre sante" (франц.) "За ваше здоров'я! "

"Scoal" (швед.) - "Ваше здоров'я! "

"Prost" або "Prosit" (нім.) - "За ваше здоров'я! "

Вся компанія піднімається тільки в тому випадку, якщо встає той, хто вимовляє тост. У деяких країнах прийнято пити один келих вина впродовж кількох тостів, але келих із шампанским, як правило, випивають до дна відразу після тосту, особливо на весільному прийомі. Тости не п'ють із лікерами, хоча для цього цілком підходять десертні вина, солодкий херес, портвейн.

На офіційних обідах тости не вимовляються до закінченню їжі і починаються перед проголошенням урочистих промов. Перший тост виголошує тамада, а інші - з його дозволу - почесні гості. На інших видах прийомів тости вимовляються не раніше 10-15 хвилин після початку прийому.

На офіційних сніданках, обідах і вечерях не заведено цокатися. Якщо чокаются - чоловік повинен тримати свою чарку нижче чарки дами.

Рекомендована література

1. Клаудиа Пирас, Бернхард Ретцель / Леди: Путеводитель по моде и стилю.; Пер. с англ. С. Величко. – М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2003. – 285 с.

2. Бернхард Ретцель / Джентльмен: Классическая мода для мужчин.; Пер. на рус. Т. Котельникова, Отпечатано в Stige, Societa Torinese/ Industrie Grafiche Editorial S.p.A., San Mauro, printed in Italy, 2000. – 357 с.

3. Монахов Г.А. / Мелочи создают совершенство. Деловой и светский этикет. Благоприятный персональный имидж. К. : «Альтерпрес», 2001. – 474 с.ил.

4. Щекин Г.В. / Визуальная психодиагностика: познание людей по их внешности и поведению: Монография . – К.: МАУП, 1995 . – 672 с.

5. Огарев Г. / 25 законов управления людьми. – М.: РИПОЛ КЛАСИК , 2002. – 448 с.

6. Діловий етикет: 2-е вид., перероб. і доп. – К.: «Альтерпрес», 2001. – 352 с.іл. – («Бібліотека ділової людини»). – Рос. мовою.

7. Вуд Джон, Серре Жан / Дипломатический церемониал и протокол, пер. с англ. Ю. П. Клюкина , В.В. Пастоева, Г.И. Фомина. – Изд.2. – М.: Междунар. Отношения, 2003. – 416 с.

8. Баева О. А. / Ораторское искуство и деловое общение: Учеб. Пособие. – Мн.: ООО «Новое знание», 2000. – 328с.; ил.

9. М. Кузнецов, И. Цыкунов. / Как позволить другим делать по-вашему (речевые и поведенческие стратегии журналиста): Учеб.-практ. пособие. – М.: «Издательство ПРИОР», 199 – 112 с.

10. А.И. Воеводин / Стратагемы – стратегии войны, манипуляции, обмана. Издание второе дополненное. – М.: Белые Альвы, 2002. – 256 с., илл.

11. Литвин А.Н. / Деловой этикет/ Серия «самоучитель». – Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. – 224 с.

12. Ярославский В. / Военные методы в бизнесе. Тактика. – СПб.: Издательство «Крылов», 2002. – 222 с. (Серия «VIP - консультирование»)

13. Сухарев В. А., Сухарев М. В. / Психология народов и наций. – Д.: Сталкер, 1997 . – 400 с. : ил. (Серия «Психология»)

14. Фельтхэм Р. Дж. / Настольная книга дипломата / Пер. с англ. В,Е. Улаховича. – Мн.: ООО «Новое знание», 2000. – 304 с.

15. Соловьев Э.Я. / Современный этикет. Деловой протокол. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Издатетельство «Ось-89», 2001. – 208 с.

16. А. Л. Потеряхин / Психология слухов (Научно-практическое пособие). – Черновцы, 2000. - 68 с.

17. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. М., 1994. Ненасилие: философия, этика, политика. М., 1993. Опыт ненасилия в XX столетии. Социально-этические очерки. М., 1996. Этическая мысль: Научн.-публицист. чтения. М., 1992.

18. Огурцов А.П. Этика жизни или биоэтика: аксиологические альтернативы //Вопр.философии. 1993. № 3.

19. Сінькевич О.Б. Мораль і екологія. Текст лекції. Львів, 1996.

20. Кравченко СМ., Костицький М.В. Екологічна етика і психологія людини. Львів, 1992.

21. Леви В. Искусство быть собой. Индивидуальная психотехника. М., 1990.

22. Леви В. Искусство быть другим. М., 1980.

23. Фромм Э. Иметь или быть? М., 1990.

24. Стошкус К. Этикет в развитии общества /Этическая мысль: М., 1988. С.240-257.

25. Биоэтика: проблемы и перспективы /Вопр. философии. 1994. № 3.

26. Этика ненасилия /Под ред. А-Гусейнова. М., 1991

14