- •8.1 Повітророзподілення в приміщеннях будинків
- •8.1.1. Стельові повітророзподільники
- •З поворотним щілинним валиком (див.Рис.8.6)
- •Конструкційні схеми стельових повітророзподільників [1]
- •8.1.2. Струминне повітророзподілення в зальних приміщеннях Для охолодження зони обслуговування театральних і глядацьких залів доцільно застосовувати підлогові повітророзподільники (рис.8.8).
- •При розподіленні охолодженого повітря за допомогою тарілчастих повітророзподільників:
- •8.1.3. Настінні повітророзподільники
- •8.1.4. Повітророзподілення за допомогою вентиляційних стель [3]
- •8.1.5. Повітророзподільники крісельні (фотельові), пюпітрові і в робочих столах
- •8.1.6. Повітророзподілення з об’ємним наповненням зони обслуговування
- •Висновки
- •8.1.7. Комбіновані світильники-повітророзподільники [8]
- •8.1.8. Повітророзподілення за допомогою пластинкових вентиляційних граток
- •Різні види стінових вентиляційних граток [9]
- •8.1.9. Дифузори
- •8.1.10. Спеціальні повітророзподільники
- •8.2. Додаткові пристрої і лицювання повітророзподільників
- •8.3. Рекомендації щодо вибору повітророзподільника
- •Література до розділу 8
З поворотним щілинним валиком (див.Рис.8.6)
Регульовані щілинні повітророзподільники з поворотним валиком налагоджуються найчастіше один раз після їх монтажу, або за зміни призначення приміщення. Автоматичне і навіть ручне регулювання майже не застосовується у зв’язку з високою вартістю.
Конструкційні схеми інших стельових повітророзподільників вказані в табл. 8.1.
Таблиця 8.1
Конструкційні схеми стельових повітророзподільників [1]
|
1. Тарілчасті повітророзподільники. Однотарілчасті: нерегульовані або регульовані багатотарілчасті |
|
|
2. Колові анемостати:
|
|
|
3. Квадратні анемостати:
|
|
|
4. Прямокутні анемостати:
|
|
|
5. Щілинні повітророзподільники з регульованим або нерегульованим спрямуванням струменя і регулятором витрати повітря чи без нього. |
|
|
6. Повітророзподільники з перфорованим плитовим прикриттям (плити з бляхи, гіпсу тощо). |
|
|
7. Повітророзподільники вихрові:
|
|
8.1.2. Струминне повітророзподілення в зальних приміщеннях Для охолодження зони обслуговування театральних і глядацьких залів доцільно застосовувати підлогові повітророзподільники (рис.8.8).


Рис.8.8. Вихровий підлоговий повітророзподільник
(типу “Krantz”;”K+L”; “LTG”; “Rox”; “Trox”)
В разі функціонально змінного використання зального приміщення такий спосіб повітророзподілення не можна застосовувати. Тоді потрібно розподіляти холодне повітря зверху-вниз за допомогою стельових тарілчастих повітророзподільників (плафонів), або бокових настінних повітророзподільників [2]. За оптимальної інтенсивності струменів і рівномірного розміщення крісел по підлозі встановлюється певна стабільна циркуляція повітряних потоків в залі (рис.8.9).

Рис. 8.9. Циркуляція повітряних потоків в театральній залі
При розподіленні охолодженого повітря за допомогою тарілчастих повітророзподільників:
а – перетікання повітряних потоків через залу зі стабільною циркуляцією
b – перетікання з нестабільною циркуляцією
Якщо місця глядачів рівномірно розміщені по підлозі зали, то орієнтовна величина чисел Архімеда рівна
, (8.1)
де
- середня температура внутрішнього
повітря за межами притікального струменя,
К;
– початкова температура струменя, К;
– діаметр (серединник)
повітророзподільника тарілчастого
типу;
– середня за витратою початкова
швидкість струменя.
Для
того, щоби циркуляція повітряних потоків
в приміщенні була стабільною, потрібно
забезпечувати сталість числа
навіть при змінному холодопостачанні.
Для цього необхідно змінювати різницю
температур (
)
пропорційно до початкової швидкості
струменів
(за рахунок регулювання як первинної
витрати
,
так і початкової температури
).
Приклад
8.1. Якщо
розрахункова різниця температур
зменшиться до 90 % від максимальної
розрахункової величини, то потрібно
відповідно зменшити початкову швидкість
повітряного струменя
на величину
(95 %). Визначити початкову витрату
холодного струменя.
Розв’язування.
В цьому випадку початкова обємна витрата холодного струменя буде рівною
.
Замість
зменшення величини
можна зменшити далекобійність струменя
за рахунок збільшення коефіцієнта
змішування m,
наприклад, застосувавши регульовані
стельові повітророзподільники (рис.8.2).
В кожному випадку, з
метою достатнього
провітрювання ЗО, щонайменше 50 %
витікального повітря мусить вилучатись
з припідлогового простору.
Недоліком струминного повітророзподілення з-під стелі є те, що струмені притікального повітря змушені пробивати шар теплого забрудненого повітря пристельової зони, що спричиняє нестабільність циркуляції повітряних потоків в ЗО. Крім цього забруднене внутрішнє повітря пристельової зони частково ежектується притікальними струменями і повертається в ЗО.






