З поворотним щілинним валиком (див.Рис.8.6)

Регульовані щілинні повітророзподільники з поворотним валиком налагоджуються найчастіше один раз після їх монтажу, або за зміни призначення приміщення. Автоматичне і навіть ручне регулювання майже не застосовується у зв’язку з високою вартістю.

Конструкційні схеми інших стельових повітророзподільників вказані в табл. 8.1.

Таблиця 8.1

Конструкційні схеми стельових повітророзподільників [1]

1. Тарілчасті повітророзподільники. Однотарілчасті: нерегульовані або регульовані багатотарілчасті
2. Колові анемостати: стельові (плоскі) нерегульовані або регульовані з вирівню-вачами чи без них, зі змінною або постійною витратою; пристельові (звисальні), стаціонарні або наставні; притікально-витікальні.
3. Квадратні анемостати: стельові або пристельові з тисковою камерою; нерегульовані або регульовані.
4. Прямокутні анемостати: односторонні (також настінні); двосторонні; чотиристоронні.
5. Щілинні повітророзподільники з регульованим або нерегульованим спрямуванням струменя і регулятором витрати повітря чи без нього.
6. Повітророзподільники з перфорованим плитовим прикриттям (плити з бляхи, гіпсу тощо).
7. Повітророзподільники вихрові: стельові; пристельові (також підлогові) нерегульовані або регульовані.

8.1.2. Струминне повітророзподілення в зальних приміщеннях Для охолодження зони обслуговування театральних і глядацьких залів доцільно застосовувати підлогові повітророзподільники (рис.8.8).

Рис.8.8. Вихровий підлоговий повітророзподільник

(типу “Krantz”;”K+L”; “LTG”; “Rox”; “Trox”)

В разі функціонально змінного використання зального приміщення такий спосіб повітророзподілення не можна застосовувати. Тоді потрібно розподіляти холодне повітря зверху-вниз за допомогою стельових тарілчастих повітророзподільників (плафонів), або бокових настінних повітророзподільників [2]. За оптимальної інтенсивності струменів і рівномірного розміщення крісел по підлозі встановлюється певна стабільна циркуляція повітряних потоків в залі (рис.8.9).

Рис. 8.9. Циркуляція повітряних потоків в театральній залі

При розподіленні охолодженого повітря за допомогою тарілчастих повітророзподільників:

а – перетікання повітряних потоків через залу зі стабільною циркуляцією

b – перетікання з нестабільною циркуляцією

Якщо місця глядачів рівномірно розміщені по підлозі зали, то орієнтовна величина чисел Архімеда рівна

, (8.1)

де - середня температура внутрішнього повітря за межами притікального струменя, К; – початкова температура струменя, К; – діаметр (серединник) повітророзподільника тарілчастого типу; – середня за витратою початкова швидкість струменя.

Для того, щоби циркуляція повітряних потоків в приміщенні була стабільною, потрібно забезпечувати сталість числа навіть при змінному холодопостачанні. Для цього необхідно змінювати різницю температур () пропорційно до початкової швидкості струменів (за рахунок регулювання як первинної витрати , так і початкової температури ).

Приклад 8.1. Якщо розрахункова різниця температур зменшиться до 90 % від максимальної розрахункової величини, то потрібно відповідно зменшити початкову швидкість повітряного струменя на величину (95 %). Визначити початкову витрату холодного струменя.

Розв’язування.

В цьому випадку початкова обємна витрата холодного струменя буде рівною

.

Замість зменшення величини можна зменшити далекобійність струменя за рахунок збільшення коефіцієнта змішування m, наприклад, застосувавши регульовані стельові повітророзподільники (рис.8.2). В кожному випадку, з метою достатнього провітрювання ЗО, щонайменше 50 % витікального повітря мусить вилучатись з припідлогового простору.

Недоліком струминного повітророзподілення з-під стелі є те, що струмені притікального повітря змушені пробивати шар теплого забрудненого повітря пристельової зони, що спричиняє нестабільність циркуляції повітряних потоків в ЗО. Крім цього забруднене внутрішнє повітря пристельової зони частково ежектується притікальними струменями і повертається в ЗО.