Аналіз та оцінка організаційних структур управління

Критерії оцінки раціональності організаційних структур управління

1. відповідність обсягу виконуваних управлінських робіт кількості їх виконавців;

2. зосередження на кожному рівні управління об'єктивно необхідних функцій і прав їх реалізації;

3. відсутність паралелізму й дублювання функцій;

4. оптимальне поєднання централізації й децентралізації виконавців, функцій, прав;

5. дотримання норм управляємості;

6. ступінь надійності, оперативності, гнучкості, адаптованості;

7. мінімальна кількість ієрархічних рівнів (організаційна структура повинна бути більш плоскою, що знижує витрати на управління, а прийняття рішення наближається до рівня на якому виконується);

8. організаційна структура повинна бути достатньо простою й гнучкою, здатною реагувати на зміни стану;

9. організаційна структура повинна задовольняти специфіці даної організації й бути пристосованою до її сильних та слабких сторін керівництва.

Фактори, що визначають структуру управління виробництвом:

• характер виробництва і його галузеві особливості;

• форми організації управління виробництвом: лінійна, лінійно-функціональна, матрична;

• ступінь відповідності структури апарата управління ієрархічній структурі виробництва;

• співвідношення між централізованою й децентралізованою формами управління (розподіл повноважень на прийняття конкретно певних рішень на кожному рівні управлінської ієрархії. Централізованими - є рішення, що відносяться до розробки політики - цілей і стратегії фірми в цілому, а децентралізованими - рішення, що відносяться до оперативного управління);

• співвідношення між галузевою й територіальною формами управління (по продукті, по регіоні);

• рівень механізації й автоматизації управлінських робіт, кваліфікація працівників, ефективність їхньої праці;

• відповідність ієрархічній структурі виробництва як керованій системі.

На І першому етапі визначаються цілі, склад (елементи) об'єкту, для якого формується організаційна структура управління.

ІІ етап передбачає визначення системи функцій і завдань управління, виходячи із поставлених цілей.

На ІІІ й ІV етапах проводиться ранжування вимог, які висуваються до організаційних структур управління й факторів, які впливають на їх формування.

На V етапі визначається ієрархія майбутньої структури — кількість можливих ступенів управління, охоплюємі ними ланки.

На VІ етапі проводиться попереднє визначення загального складу ланків управління з орієнтованим закріпленням за ними функцій і завдань, які необхідно виконати. При цьому визначають коефіцієнт централізації функцій управління; питома вагу рішень, які необхідно погодити; ступінь централізації прийняття управлінських рішень.

На VІІ етапі здійснюється розподіл функціональної й адміністративної відповідальності між робітниками кожного підрозділу; визначаються межі контролю й співробітництва; формується внутрішня структура підрозділів і система їх підпорядкованості на всіх рівнях структури з уточненням форм зв'язків.

На VІІІ етапі визначають послідовність і тривалість виконання робіт з кожної конкретної функції управління, враховуючи повторюваність однорідних операцій. Отут оцінюється трудомісткість і вартість управлінських робіт.

На ІХ етапі розподіляються трудові, матеріальні ресурси

На Х етапі документально оформлюють розроблений проект структури управління:

• організаційно-структурна схема апарату управління;

• штатні розписи й положення про структурні підрозділи;

• оцінка діяльності й стимулювання;

• посадові інструкції виконавців.

В організаційно-структурних схемах апарата управління відображається склад підрозділів і закріплені за ними функції, підпорядкованість підрозділів і внутрішня структура кожного з них; форм взаємозв'язків між ними.