3. Концепції повноваження

Американський менеджмент виділяє дві концепції процесу пе­редачі повноважень:

1) Класична концепція, коли повноваження передаються від вищого до нижчого рівня (мал. 3.2).

Відповідно до класичної концепції, повноваження передаються від вищих до нижчих рівнів організації. Наприклад, на російському підприємстві найчастіше керівник розрахункового відділу одержує свої повноваження від головного бухгалтера, а той — від генерального директора. Це і є концепція делегування повноважень керівниками своїм підлеглим.

Ринкові фактори			Концепції повноваження. Збори акціонерів
Законодавчі фактори			Збори засновників
			Президент (виконавчий директор)
Державні органи управління
			Керівники вищої ланки
			Керівники середньої ланки
			Керівники вищої ланки
			Робітники (операційники)

Рис. 3.2. Модель класичної концепції передачі повноважень (стрілками показані напрями передачі завдань і повноважень).

2) Концепція обмежених повноважень (згідно з позицією Честера Бернарда) (мал. 3.3). Відповідно до цієї концепції підлеглий має можливість відхиляти вимогу керівника. Якщо підлеглий не приймає повноважень від керівника, то передачі повноважень не відбувається, це і є концепція прийняття повноважень. Концепція прийняття повноважень визнає існування такої влади, що часто зменшує можливості керівників застосовувати свої повноваження.

Керівник формує завдання і повноваження		Підлеглий приймає делеговані завдання і повноваження		Керівник має повноваження				Керівник приймає відповідальність
		Підлеглий відхиляє делеговані завдання і повноваження		Керівник не має повноважень

Рис. 3.3. Модель концепції обмежених повноважень

Межі повноважень. Повноваження є обмеженим правом використовувати ресурси й командувати людьми. Усередині організації ці межі звичайно визначаються політикою, процедурами, правилами й посадовими інструкціями, викладеними в письмовому вигляді, або передаються підлеглому усно. Особи, що виходять за ці межі, перевищують свої повноваження. Наприклад, робітник, уповноважений працювати тільки на певному верстаті, перевищив би свої повноваження, перейшовши за верстат іншого робітника, навіть якщо його верстат зламався.

Межі повноважень розширюються в напрямку більш високих рівнів управління організації. Але й повноваження вищого керівництва, звичайно, обмежені. Більша частина повноважень керівника визначається традиціями, вдачами, культурними стереотипами й звичаями, іноді не менше, ніж формальними законами.

Повноваження й владу нерідко плутають один з одним. Повноваження визначаються як делеговане, обмежене, властиве даній посаді право використовувати ресурси організації. Влада являє собою реальну здатність діяти або можливість впливати на ситуацію. Можна мати владу без повноважень. Наприклад, фінансовий директор підприємства вповноважений підписувати платіжні доручення й має владу або здатність переказувати гроші на власний банківський рахунок. Однак його повноваження обмежені законними операціями. Якщо він зробить крадіжку, генеральний директор володіє й владою, і повноваженнями для того, щоб його звільнити. Але, розробивши хитрий план, нечесний фінансист уникне переслідування, зникнувши із країни. Повноваження визначають, що людина, що займає посаду, має право робити. Влада визначає, що він може робити.