Розділ 2 система громадських організацій в україні та їх функції

2.1. Правове регулювання порядку створення та діяльності громадських організацій

Основним нормативно-правовим актом, який регулює правовий статус громадських організацій є Закон України «Про об’єднання громадян». У 2005 році був розроблений проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про об'єднання громадян» розроблений на підставі підпункту 10 пункту 5 Заходів щодо виконання у 2005 році Плану дій Україна – ЄС (розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 квітня № 117) та пункту 80 Плану заходів щодо виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Назустріч людям» (постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2005 року № 324) [13, 369].

Метою проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про об'єднання громадян» є вдосконалення законодавства України про об'єднання громадян шляхом приведення у відповідність до Конституції України, Цивільного кодексу України та створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства [28, 246-247].

У зв'язку з необхідністю приведення положень Закону України «Про об'єднання громадян» у відповідність до Конституції України, Цивільного кодексу України та враховуючи прийняття Закону України «Про політичні партії в Україні» пропонується внести зміни до Закону України «Про об'єднання громадян» шляхом викладення його у новій редакції під назвою - Закон України «Про громадські організації».

У законопроекті врегульована процедура легалізації громадської організації шляхом повідомлення, вирішено питання реагування легалізуючого органу у разі відсутності громадської організації за заявленим місцезнаходженням або адресою. Пропонується скоротити термін розгляду заяви про реєстрацію громадської організації з двох місяців до 45 днів. Повноваження щодо реєстрації місцевих громадських організацій та місцевих осередків зареєстрованих громадських організацій пропонується передати від виконавчих органів сільських, селищних, міських рад територіальним органам Міністерства юстиції України.

З метою спрощення порядку державної реєстрації громадських організацій у зв’язку із введенням в дію Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» проектом Закону України передбачено, що органи, які здійснюють державну реєстрацію громадських організацій (Міністерство юстиції України, територіальні органи Міністерства юстиції України), ведуть реєстр цих організацій та передають інформацію про державну реєстрацію громадської організації до Єдиного державного реєстру у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Сфера діяльності громадських організацій врегульована Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про об'єднання громадян».

З прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про об'єднання громадян» потребуватимуть внесення змін закони України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та «Про місцеве самоврядування в Україні» [9, 57].

Громадською організацією є об'єднання громадян, створене для здійснення та захисту своїх прав і свобод, задоволення соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. Громадська організація є непідприємницьким товариством, яке не має на меті одержання.

Забороняються створення та діяльність громадських організацій, коли їх мета і діяльність спрямовані на:

- ліквідацію незалежності України;

- зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;

- порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки;

- незаконне захоплення державної влади;

- пропаганду війни, насильства;

- розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;

- посягання на права і свободи людини, здоров'я населення.

Громадські організації створюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів, самоврядування, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності. Обмеження діяльності громадських організацій встановлюється виключно Конституцією та законами України.

Засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України з повною цивільною дієздатністю. У випадках, встановлених законами, засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України з неповною цивільною дієздатністю [12, 143].

Рішення про заснування громадської організації приймається установчим з'їздом (конференцією) або загальними зборами.

Засновниками спілок громадських організацій є громадські організації.

Членами громадських організацій можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, та мають повну цивільну дієздатністю. Членами громадських організацій можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають на території України на законних підставах, що мають неповну цивільну дієздатність, якщо це не заборонено законом або Статутом громадської організації. У випадках, встановлених законом, членами громадських організацій можуть бути малолітні і неповнолітні особи.

Засновники громадської організації є її членами з моменту створення такої організації, якщо інше не передбачено Статутом громадської організації [23, 16].

Статут громадської організації може передбачати певні вікові, фахові та інші умови, необхідні для набуття членства в організації або його припинення. Особа, яка є членом громадської організації, в будь-який час вправі вийти з громадської організації. Виключення особи з членів громадської організації здійснюється у порядку, встановленому Статутом. У діяльності громадських організацій у випадках, передбачених їх Статутами, можуть брати участь колективні члени. Колективними членами громадських організацій можуть бути трудові колективи підприємств, установ, організацій всіх форм власності.

Найменування громадської організації визначається рішенням установчого з'їзду (конференції) або загальними зборами громадської організації. Найменування громадської організації повинно складатися з двох частин - загальної (громадська організація, спілка громадських організацій) та індивідуальної.

Індивідуальне найменування громадської організації повинно бути суттєво відмінним від індивідуальних найменувань, зареєстрованих в установленому порядку громадських організацій з таким же загальним найменуванням.

Місцеві громадські організації не можуть використовувати у своєму найменуванні слово «Україна» та похідні від нього. Громадська організація повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. У назві громадських організацій не може бути використане слово «національний» [28, 249].

Громадська організація діє на основі Статуту. Статут громадської організації повинен містити:

1) найменування громадської організації;

2) мету та завдання громадської організації;

3) умови і порядок членства в громадській організації та його припинення;

4) права і обов'язки членів громадської організації;

5) порядок утворення і діяльності центрального статутного органу громадської організації, місцевих осередків та їх повноваження;

6) джерела надходження і порядок використання коштів та майна громадської організації, порядок звітності, контролю, здійснення господарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань;

7) порядок внесення змін до Статуту громадської організації;

8) порядок припинення діяльності громадської організації і вирішення майнових питань, пов'язаних з її реорганізацією або ліквідацією.

У Статуті можуть бути передбачені особливості створення і діяльності громадської організації. Статут громадської організації не повинен суперечити законодавству України.

Легалізація (офіційне визнання) громадських організацій їх місцевих осередків здійснюється шляхом їх державної реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність громадських організацій, їх місцевих осередків, які не легалізовані або щодо яких набрало законної сили рішення суду про примусовий розпуск, забороняється.

Легалізація громадських організацій здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами.

У разі, коли діяльність місцевої громадської організації поширюється на територію двох і більше адміністративно-територіальних одиниць, її легалізація здійснюється відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України за місцем знаходження центрального статутного органу.

Після державної реєстрації громадська організація набуває статус юридичної особи. Міжнародні громадські організації підлягають обов'язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України.

Територіальними органами Міністерства юстиції України легалізуються місцеві осередки (організації, відділення, філії) зареєстрованих громадських організацій. Державна реєстрація місцевих осередків громадських організацій здійснюється у випадку, якщо вона передбачена Статутом громадської організації. Після державної реєстрації організації, відділення громадських організацій можуть набувати статусу юридичної особи, якщо це передбачено Статутом громадської організації.

Філії, створені громадською організацією, легалізують свою діяльність шляхом повідомлення про заснування в установленому законом порядку. Про легалізацію (офіційне визнання) громадських організацій легалізуючий орган повідомляє у засобах масової інформації.

Для державної реєстрації громадських організацій їх засновники подають заяву. До заяви додаються відомості про засновників, Статут громадської організації, протокол установчого з'їзду (конференції), на якому затверджується Статут громадської організації, обираються керівні і контрольно – ревізійні органи громадської організації або загальних зборів), відомості про склад керівництва центрального статутного органу, дані про місцеві осередки для всеукраїнських громадських організацій, підтверджені протоколами конференцій (загальних зборів), документ щодо підтвердження місцезнаходження, документи про сплату реєстраційного збору, крім випадків, коли громадська організація звільняється від сплати реєстраційного збору відповідно до законів України. Міжнародна громадська організація додатково подає документи, які підтверджують поширення її діяльності на територію хоча б однієї іншої держави.

Заява про реєстрацію місцевої громадської організації розглядається у 10-денний строк з дня надходження документів. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення. Заява про реєстрацію всеукраїнської та міжнародної громадської організації розглядається протягом одного місяця. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово в 10-денний строк. У разі реєстрації громадської організації, спілки громадських організацій, організації, відділення громадських організацій засновникові видається свідоцтво про реєстрацію встановленого зразка. Про легалізацію шляхом письмового повідомлення філій громадських організацій засновник повідомляється у письмові формі. При розгляді питання про державну реєстрацію мають бути запрошені представники громадської організації [9, 48].

Легалізуючий орган веде реєстр громадських організацій, їх спілок, місцевих осередків (філій) громадських організацій та передає інформацію про їх державну реєстрацію до Єдиного державного реєстру у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Всеукраїнські громадські організації протягом одного року з дня державної реєстрації забезпечують легалізацію (державну реєстрацію) своїх місцевих осередків. Якщо всеукраїнська громадська організація протягом одного року з дня державної реєстрації не забезпечить легалізацію (державну реєстрацію) своїх місцевих осередків легалізуючий орган має право пропонувати такій організації протягом одного року реорганізуватися у місцеву громадську організацію.

Розмір реєстраційного збору встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зразок свідоцтва про реєстрацію, форма реєстру, форма книги обліку громадських організацій, філій громадських організацій затверджуються Міністерством юстиції України.

Громадські організації, їх спілки, місцеві осередки (філії) громадських організацій можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення легалізуючого органу.

Письмове повідомлення про заснування громадської організації подається її засновниками до відповідного легалізуючого органу. Письмове повідомлення про заснування повинно містити інформацію про найменування, мету діяльності, дату створення, статус, засновників, місцезнаходження громадської організації. Легалізуючий орган зобов'язаний вивчити повідомлення про заснування і здійснити заходи щодо взяття громадської організації на облік або прийняти і направити на адресу представників громадської організації мотивоване письмове рішення про відмову у легалізації, якщо зазначена у письмовому повідомленні про заснування інформація не відповідає вимогам чинного законодавства. У разі ненаправлення такого повідомлення протягом 15 днів з дня отримання легалізуючим органом повідомлення про заснування громадська організація вважається легалізованою.

Громадська організація, спілка громадських організацій, місцеві осередки (філії) громадських організацій, легалізовані шляхом повідомлення про заснування, вноситься до книги обліку громадських організацій, філій громадських організацій, що ведеться легалізуючим органом за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Для здійснення цілей і завдань, визначених у Статуті, зареєстровані громадські організації можуть:

1) виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права;

2) представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у органах державної влади, органах місцевого самоврядування, інших органах та установах;

3) проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо);

4) ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші громадські організації, надавати допомогу в їх створенні;

5) одержувати від державних органів, органів місцевого самоврядування їх посадових осіб інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань;

6) вносити пропозиції до державних органів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;

7) розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі;

8) засновувати засоби масової інформації;

9) користуватись іншими правами відповідно до закону.

Громадські організації зобов'язані забезпечувати виконання завдань, визначених їх Статутом, та у своїй діяльності повинні додержуватися Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів.

Громадська організація може мати у власності кошти та майно, необхідне для здійснення її статутної діяльності.

Громадська організація набуває право власності на кошти та майно, передане їй засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.

Громадські організації також мають право на майно та кошти, придбані в результаті господарської діяльності створених ними установ та організацій, заснованих підприємств.

У разі ліквідації громадської організації її активи повинні бути передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховані до доходу бюджету.

З метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані громадські організації можуть здійснювати необхідну господарську діяльність без мети отримання прибутку комерційну діяльність шляхом створення юридичних осіб будь якої організаційно-правової форми в порядку, встановленому законодавством.

Громадські організації зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом [5, 184].