10.3 Розподіл доходів. Крива Лоренца та індекс Джині.

Диференціація заробітної плати зумовлює нерівність в розподілі особистих|особових| доходів. Відмінності в одержуваних доходах в основному пов’язані з особистими досягненнями, але можуть і не залежати від них або незалежні від них. Серед причин нерівномірності розподілу доходів виділяють: відмінності у здібностях (фізичних та інтелектуальних), відмінності освіти і кваліфікації, працьовитість і мотивацію, професійну ініціативність і схильність до ризику, походження, зв’язки, розмір і склад сім’ї, володіння власністю, удачу, везіння та ін. Міру нерівності доходів відображує крива Лоренца (Lorenz curve) (рис. 4), яка будується таким чином.

Загальну кількість осіб, які отримують дохід, ділять на п’ять рівних груп (квінталів (quintile)) по мірі зростання доходів і визначають, якою часткою доходу володіє кожна група домогосподарств (населення). Щоб зобразити криву Лоренца на осях координат з процентною шкалою від 0 до 100 відкладаються кумулятивні (накопичені) результати розподілів: на горизонтальній осі – квінтилі осіб, що отримують дохід, на вертикальній – квінтилі отриманих доходів. Крива Лоренца будується сполученням точок, що відповідають кумулятивним відсотковим часткам доходів, отриманих квінтильними групами населення (рис.10.9).

За рівномірного розподілу доходів кожна 20-відсоткова група населення мала б п’яту частину доходів суспільства. На графіку це зображається діагоналлю квадрата і є лінією рівномірного розподілу. За нерівномірного розподілу крива Лоренца являє собою угнуту вниз криву. Чим більше відхилення кривої Лоренца від діагоналі квадрата, тим більш нерівномірно розподілені доходи в суспільстві.

Рисунок 10.9 – Крива Лоренца.

Крива Лоренца відображає фактичний розподіл доходів. Реальне суспільство не характеризується ні абсолютною рівністю, ні абсолютною нерівністю. Реально найбідніша частина населення отримує зазвичай 5-6%, а найбагатша – 40-45% доходу. Рівень нерівності розподілу доходів визначається за допомогою індекса (коефіцієнта) Джині.

Індекс Джині (Gini coefficient) розраховується як відношення площі сегмента, утвореного кривою Лоренца і лінією рівномірного розподілу, до площі трикутника нижче лінії рівномірного розподілу. Значення індекса Джині знаходиться між 0 і 1, і чим більший індекс Джині, тим більше нерівність.

Подробиці

Рівень нерівномірності розподілу доходів у розвинутих ринкових країнах протягом останніх десятиліть зменшувався. На початку ХХІ століття індекс Джині у США складав 0,4 (2004); Данії – 0,23 (2002), Швеції – 0,25 (2000), Німеччині – 0,28 (2000), Індії – 0,32 (2000), Канаді – 0,33 (2000), Австралії – 35,2% (2000), Великобританії – 36,8% (2000). В пострадянських країнах після розпаду СРСР, індекс Джині в якому по різним оцінкам складав 0,25-0,29, нерівність значно зросла. В Україні він становить 0,31 (2006), в Росії – 0,4 (2005), в Білорусі – 0,3 (2000).

Для відстеження процесів соціального розшарування, їх динаміки, а також для міжнародних порівнянь крім коефіцієнту Джині використовуються також децильний коефіцієнт та коефіцієнт фондів.

Децильний коефіцієнт (decile coefficient) – співвідношення мінімального рівня доходів серед 10% найбільш забезпеченого населення до максимального рівня доходів серед 10% найменш забезпеченого населення.

Коефіцієнт фондів (coefficient of funds) – співвідношення сумарних доходів 10% найбільш забезпеченого та 10% найменш забезпеченого населення.

Подробиці

За офіційними даними коефіцієнт фондів в Україні складав у 2005 році 6,9. Для порівняння: в Китаї – 3, у США – 6, у країнах Латинської Америки в середньому – 12.

Велика нерівність доходів населення є причиною соціальних конфліктів, тому у більшості розвинених країн держава активно бере участь в перерозподілі доходів за допомогою податків і трансфертних платежів. Прогресивний характер|вдача| податкової системи (progressive tax system) означає, що найбільш забезпечена частина|частка| населення обкладається|оподатковує| більшим в процентному|відсотковому| відношенні|ставленні| податком, ніж бідна. Частину|частка| отриманих|одержувати| податків держава використовує для трансфертних платежів (негативного податку) на користь найменш забезпечених верств населення. Майже у всіх країнах існують програми соціального страхування і державної допомоги бідним. Соціальне страхування передбачає страхування на старість, непрацездатність, у разі|в разі| втрати годувальника або роботи, допомогу багатодітним сім’ям та різні пільги (зокрема субсидії для погашення комунальних витрат).

В результаті|унаслідок| політики перерозподілу доходів крива Лоренца зміщується|зсовує| у бік більшої рівності (рис. 10.10).

Рисунок 10.10 – Крива Лоренца до і після сплати податків і отримання

трансфертних платежів.

Вплив політики вирівнювання доходів не є однозначним, оскільки наближення кривої Лоренца до лінії абсолютної рівності зменшує стимули до продуктивної праці. Така політика виправдана| в довготривалій перспективі, оскільки|тому що| має на меті створення більш-менш рівних стартових можливостей для отримання освіти та охорони здоров’я населення.

Зауваження

В сучасному світі можливості отримувати більші доходи та досягати економічного успіху все більше починають залежати не від попередньо накопиченого багатства та сімейного статусу, а від освіти, волі, здібностей та працелюбності людини. Досить показовими в цьому є приклади життєвого шляху Сергія Бріна (співзасновника компанії Google) чи Барака Обами.

Дослідження А. Блайндера свідчать, що в США успадковане|наслідуване| багатство є|з'являється| чинником|фактором|, що підсилює|посилює| нерівність лише на 2%.