А. Література за темою

1. Абрамова Е.Н. Вексельное поручительство // Правоведение. – 1999. – № 4. – С. 182-191. **

2. Ефимов А. Указание на должника по основному обязательству как условие договора поручительства // Хозяйство и право. – 2002. – № 8. – С. 64.

3. Звекова И.А. Развитие института поручительства в российском праве // Актуальные проблемы гражданского права. – Вып. 2 / Под ред. М.И. Брагинского. – М.: Статут, 2000. – С. 140-191. **

4. Иванова Г.Н., Шевченко А.С. Субсидиарная ответственность // Правоведение. – 1998. – № 2. – С. 150.

5. Красько Н. Договор поручительства // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. – № 10. – С.20-23.

6. Павлодский Е.А. Обеспечение исполнения обязательств поручительством // Закон. – 1995. – №5. – С. 25.

7. Правова природа поруки як способу забезпечення виконання зобов’язань // Юридичний журнал. – 2005. – № 3. (доступна за адресою: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=1611) **

Б. Контрольні питання

1. У чому полягають особливості поруки як способу забезпечення виконання зобов’язань?

2. Хто є сторонами відносин поруки?

3. Які види договору поруки існують за законодавством?

4. Які правові інститути є суміжними щодо поруки? Чим вони принципово відрізняються?

5. Яким був історичний розвиток інституту поруки?

6. Які правові інститути законодавства зарубіжних країн є аналогічними інституту поруки за ЦК України? У чому полягають їх принципові відмінності?

7. Чим характеризується договір поруки?

8. Назвіть істотні умови договору поруки.

9. Назвіть основні права та обов’язки поручителя за договором поруки.

10. На яких підставах порука припиняється? Чим, на Вашу думку, це зумовлено?

В. Питання для обговорення на семінарі

1. У справі № 49/3-2003-05 за позовом ТОВ «A.V.» до АТЗТ «Узинський цукровий комбінат», 3-я особа на боці відповідача ТОВ «Деметон Сервіс Лтд» про стягнення 107629,12 грн. та за зустрічним позовом АТЗТ «Узинський цукровий комбінат» до ТОВ «A.V.», 3-я особа ТОВ «Деметон Сервіс Лтд», про визнання угоди недійсною ВГСУ обґрунтував своє рішення тим, що договір поруки було укладено АТЗТ без мети отримання прибутку (безвідплатно). Водночас, за ЦК УРСР (відповідно до якого було укладено договір) порука вважалася безвідплатною, якщо інше не було зазначено в договорі. Чи було б таким самим рішення ВГСУ, якщо б договір поруки було укладено відповідно до нового ЦК, у ньому б не було умови про відплатність або безвідплатність, але за обставинами справи АТЗТ «Узинський цукровий комбінат» здійснив таку діяльність вперше без мети подальшого здійснення, а отже відсутній критерій систематичності?

2. Чи можна вважати строк звернення кредитора з вимогою до поручителя строком позовної давності? Обґрунтуйте свою відповідь.

Г. Задачі

1. У договорі поруки зазначено: «Поручитель у разі порушення зобов’язання боржником зобов’язується відповідати перед кредитором за збитки та всі нараховані штрафні санкції, якщо боржник неспроможний самостійно нести таку відповідальність». Прокоментуйте це положення з точки зору типу та обсягу відповідальності поручителя. Чиї інтереси передусім захищає таке формулювання?

2. Між сторонами ТОВ «А» та АТ «Б» було укладено договір поставки, відповідно до якого АТ «Б» зобов’язалося поставити у місячний строк після укладення договору партію побутової техніки на користь ТОВ «А» за номенклатурою. Договір поставки містив неустойку за несвоєчасну поставку техніки в розмірі 0,2% вартості простроченої продукції за кожен день прострочення. Договір поставки було забезпечено договором поруки, який було укладено між ТОВ «А» (кредитор», АТ «Б» (боржник) та АТ «В) (поручитель), відповідно до якого, за умовами договору поруки, поручитель зобов’язувався «відповідати перед кредитором у разі порушення своїх обов’язків боржником у повному обсязі належного з боржника та всіх процентів, нарахованих як наслідок порушення боржником договору».

АТ «Б» своєчасно свої обов’язки не виконало. ТОВ «А» одночасно звернулося до поручителя та боржника з позовом про виконання ними договору поставки в натурі (поставка техніки), сплати неустойки в розмірі 8500 грн. та повної суми збитків у розмірі 12700 грн.

Поручитель проти позову заперечив на тих підставах, що: 1) кредитор не має права вимагати одночасно притягнення до відповідальності як в поручителя, так і основного боржника; 2) кредитор не має права вимагати від нього виконання зобов’язання боржника в натурі; 3) за умовами договору поруки він не повинен нести відповідальності в розмірі неустойки.

Питання:

1) У якому обсязі відповідає перед кредитором поручитель?

2) Яким чином можна обмежити відповідальність поручителя?

3) Як суд має вирішити даний спір? Свою відповідь обґрунтуйте.

3. Між ТОВ «Стимул» (кредитор), приватним підприємцем В. Олешко (боржник) та ТОВ «Платформа» (поручитель) було укладено договір поруки, яким забезпечувався первинний договір позики, укладений між кредитором та боржником на суму 65 000 грн. строком на 1 рік. За умовами договору, поручитель відповідає перед кредитором за порушення виконання боржником своїх обов’язків щодо повернення суми позики. Строк дії договору поруки сторони не обумовили.

По спливу 1 року після укладення договору позики В. Олеша боргу не повернув та зник у невідомому напрямку. Почекавши 4 місяці та не знайшовши боржника, кредитор звернувся до поручителя з письмовою претензією про сплату суми боргу, збитків від інфляції та процентів. Поручитель визнав, що він нестиме відповідальність в розмірі суми боргу, але вимоги щодо процентів та збитків визнати відмовився на тій підставі, що вони не зумовлені ані в законі, ані в договорі.

Ще через 2 місяці кредитор звернувся з позовом до суду, але у відповідь на позов поручитель, крім вже висунутих заперечень, заявив, що строк дії поруки припинився, оскільки позов не було вчинено протягом 6-місячного строку позовної давності, встановленого для кредитора.

Питання:

1) Що є підставами припинення поруки?

2) У якому обсязі має відповідати поручитель в даній задачі? Використовуйте діючі індекс інфляції та облікову ставку НБУ за останні 6 місяців.

3) Яке рішення має винести суд, враховуючи заперечення поручителя? Свою відповідь обґрунтуйте.

4. Договір поставки м’ясних продуктів між ТОВ «Антарес» (кредитор) та ПП «Сотка» (позичальник) на суму 50 000 було забезпечено порукою ТОВ «Смерекова хата», при чому договір поруки було укладено між боржником та поручителем, а директор кредитора на договорі позначив «З договором поруки обізнаний, погоджуюсь» із прикладенням печатки підприємства.

У строк виконання боржник поставив лише частину продукції, при чому невідповідної якості. Кредитор звернувся до поручителя з позовом про компенсацію збитків та сплату неустойки. Відповідно до рішення суду поручитель сплатив кредиторові суму неустойки та збитків у повному розмірі, на загальну суму 17 500 грн. Але згодом поручитель дізнався від кредитора про те, що під час розгляду позову кредитора до поручителя боржник виконав свої обов’язки в повному обсязі, забувши, за словами боржника, повідомити про це поручителя. Поручитель звернувся до боржника із позовом про стягнення суми сплаченого та судових витрат, на загальну суму 23000 грн. Але боржник проти позову заперечив на тій підставі, що, по-перше, сума збитків кредитора була меншою на 2 500 грн., ніж було заявлено в позові кредитора до поручителя, а по-друге, договір позики взагалі є недійсним, бо укладений із порушенням обов’язкової письмової форми.

Питання:

1) Як може вчинити поручитель, якщо він помилково виконав уже виконаний боржником обов’язок?

2) Яке рішення має прийняти суд у даній ситуації? Свою відповідь обґрунтуйте.