Методична карта (план) занять №__

Предмет: БЖД.

Мотивація уроку: Розглянути особливості надання першої медичної допомоги.

Тема :Надання першої долікарської допомоги.

Мета:

Навчальна: Вивчення цієї теми дозволяє студенту:

– розширити та поглибити знання в області анатомо-фізіологічних властивостей людини;

– з’ясувати фізіологічні можливості організму людини при взаємодії з навколишнім середовищем;

– засвоїти основні принципи надання першої долікарської допомоги ;

– усвідомити значення вчасного надання долікарської допомоги для забезпечення безпеки організму людини;

– мати загальні уявлення про травми, рани переломи, вивихи,обмороження,опіки.

Виховна: У результаті вивчення теми студент повинен усвідомити, що життя і здоров’ялюдини залежить від вчасного надання першої допомоги, також виховати постійний інтерес до предмета і прагнення до набуття нових навичок і вмінь.

Розвивальна: У процесі вивчення розділу викладач повинен сформувати у студентів активну соціальну позицію щодо захисту людини та середовища від небезпек і психологічну готовність до успішної діяльності в умовах сучасного стану навколишнього середовища, а також розвинути логічне мислення, уяву; старанність та акуратність записів.

Навчальні місця (для практ. занять,):.

Література: основна Л 1,1. Л 1.2.

Зміст занять

І. Організаційний момент.

1.1. Відмітити відсутніх.

1.2. Відповісти на запитання студентів.

II. Перевірка домашнього завдання.

2.1.Фронтальне опитування.

2.2.Читання рефератів.

III. Оголошення теми та мети уроку.

IV. Повідомлення навчального матеріалу.

V. Підсумки. Домашнє завдання.

План

1. Склад аптечка першої допомоги.

2. Поняття та класифікація травм.

3. Поняття кровотечі, їх види та надання долікарської допомоги.

4. Поняття про перелом, та надання долікарської допомоги.

Надання першої медичної допомоги

Завдання першої медичної допомоги полягає в тому, щоб найпростішими засобами врятувати життя потер­пілому, полегшити його страждання, запобігти розвитку можливих ускладнень, зменшити тяжкість перебігу трав­ми чи захворювання.

Перша долікарська допомогоце ряд терміново лікувально-профілактичних заходів, які необхідно провести при травмах, нещасних випадках, раптових захворюваннях.

Перша медична допомога може бути надана на місці ураження самим потерпілим {самодопомога) чи його товаришем (взаємодопомога). Це — тимчасова зупинка кровотечі, накладання стерильної пов'язки на рану або опікову поверхню, штучне дихання, непрямий масаж сер­ця, уведення заспокійливих ліків, гасіння одягу, що заго­рівся, транспортна іммобілізація, надівання протигаза, ви­ведення (винесення) потерпілого із зараженого місця, част­кова санітарна обробка.

Надання першої медичної допомоги якомога швидше має вирішальне значення для врятування життя і по­дальшого перебігу ураження. Першочергову допомогу на­дають дітям і тим потерпілим, які можуть загинути, як­що не допомогти їм вчасно.

Для першої медичної допомоги використовують та­бельні і підручні засоби. До табельних засобів належать: перев'язувальні матеріали, кровоспинні джгути, спе­ціальні шини для іммобілізації, а також деякі меди­каменти: розчин йоду спиртовий 5-процентний, спир­товий розчин зелені брильянтової, нашатирний спирт, ап­течка індивідуальна (АІ-2). Як підручні засоби можуть використовуватися: при накладанні пов'язок — чисте простирадло, сорочка, тканина (краще некольорова); для зупинки кровотечі (замість джгута) — ремінь, пасок, скручена у джгут тканина; при переломах (замість шин) — смужки твердого картону або фанери, дошки, палиці тощо.

Загальні відомості.

2.Для надання відповідної долікарської допомоги необхідно, перш за все, правильно класифікувати одержану постраждалим травму.

Класифікація травм в залежності від виду діяльності постраждалого

Класифікація травм за ступенем важкості

Класифікація травм в залежності від факторів, що впливають

Класифікація травм за формою прояву

2. Перша допомога при кровотечах.

Кровотеча – це витікання крові з судин, що наступає найчастіше в результаті їхнього ушкодження.

Кровотечі поділяються на внутрішні і зовнішні.

Перша допомога при зовнішніх кровотечах.

Перша допомога при капілярній кровотечі. При капілярній кровотечі втрата крові порівняно невелика. Таку кровотечу можна швидко зупинити, наклавши на ділянку, що кровоточить, чисту марлю, поверх марлі – шар вати і перев’язавши рану. Якщо під рукою немає ні марлі, ні бинта, то місце, що кровоточить, можна перев'язати чистою носовою хусткою.

Перша допомога при венозній кровотечі. Венозна кровотеча, поряд зі значною втратою крові, таїть у собі небезпеку того, що при пораненнях вен, особливо шийних, може відбутися усмоктування повітря в судини через ушкоджені місця. Повітря, яке проникає в судину, може потім потрапити і в серце. В таких випадках виникає повітряна емболія, небезпечна для життя потерпілого.

Венозна кровотеча найкраще зупиняється пов’язкою, що давить. На ділянку, що кровоточить, накладають чисту марлю, поверх її – розгорнутий бинт або складену в кілька разів марлю, в крайньому випадку – складена чиста носова хустка. Таким чином здійснюється тиск на відкриті кінці ушкоджених судин, що дозволяє здавити їх і кровотеча припиняється.

Якщо при наданні допомоги немає під рукою пов’язки, що давить, а в потерпілого сильна кровотеча з ушкодженої вени, місце, яке кровоточить треба відразу пригорнути пальцями. При кровотечі з вени верхньої кінцівки в деяких випадках досить просто підняти руку нагору. Але у всіх випадках на рану варто накласти пов'язку. Найбільш зручним для таких цілей є індивідуальний перев'язний пакет, що продається в аптеках.

Перша допомога при артеріальній кровотечі. Артеріальна кровотеча є самим небезпечним із всіх видів кровотеч, тому що при ньому може швидко наступити повне знекровлювання потерпілого. При кровотечах із сонної, стегнової або ж пахвової артерій людина може загинути через три або навіть через дві з половиною хвилини.

Артеріальну кровотеча, як і венозну, можна зупинити за допомогою пов'язки, що давить.

При кровотечі з великої артерії варто негайно зупинити приплив крові до ушкодженої ділянки, придавивши артерію пальцем вище місця поранення. Однак ця міра є тимчасовою; артерію притискають пальцем доти, поки не підготують і не накладуть пов'язку, що давить.

При кровотечі зі стегнової артерії накладення однієї пов'язки, що давить, іноді виявляється недостатнім. У таких випадках доводиться накладати петлю або джгут. Якщо ж під рукою немає стандартного джгута, то замість нього можна застосувати імпровізований джгут – косинку, носову хустку, краватку, підтяжки.

Джгут або петлю на кінцівку накладають відразу ж вище місця кровотечі. Для цього дуже зручно використовувати індивідуальний перев’язний пакет. Щоб не зашкодити шкіру і нерви, місце накладення джгута або петлі покривають шаром марлі.

Накладений джгут або петля повністю припиняють приплив крові в кінцівку. Тому якщо їх залишити на кінцівці на тривалий час, то може відбутися її омертвіння. У зв'язку із цим їх застосовують тільки у виняткових випадках, зокрема на плечі й стегні (при відриві частини кінцівки, при ампутаціях).

Після перев’язки судин, що кровоточать, постраждалого варто напоїти яким-небудь безалкогольним напоєм і якомога швидше доставити в лікувальну установу.

ПРАВИЛА НАКЛАДАННЯ ДЖГУТА

1. Захистити шкіру м'якою прокладкою з бинта або з любої іншої тканини (також можна прямо на одежу попередньо розправивши її зморшки).

3. Перед накладанням джгута кінцівки підіймають (щоб створити відтік крові).

4. Джгут накладається; проксимальніше рани як можна ближче до неї, без надмірного затягування до зупинки кровотечі з рани та зникнення пульсу на периферичних артеріях.

5. Джгут повинен бути помітним на хворому. Про час накладання його роблять відмітку на папері і підкладають її під тур джгута або кладуть в кишеню хворого.

6. У літній час тривалість перебування джгута на кінцівці не повинна перевищувати 2 години у зимній 1 годину.

Перша допомога при внутрішніх кровотечах

Потерпілого укладають у напівсидячому положенні із зігнутими в колінах ногами. На черевну область кладуть холодний компрес. Потерпілому не можна пити та їсти. Необхідний повний спокій. При кровотечах із травного тракту необхідно термінове хірургічне втручання.