9. Валютні операції банку

У ВАТ «Кредобанк» операції з валютою здійснює відділ супроводження валютних операцій. При проведенні банком операцій, пов'язаних із розрахунками в іноземних валютах розрізняють:

• операції за розрахунками клієнтів;

• операції, що виконуються за ініціативою банку.

Метою діяльності відділу супроводження валютних операцій є всебічне сприяння досягненню прогнозованих фінансових показників шляхом надання широкого спектру послуг по операціях з іноземною валютою, а також до його завдань та функцій, згідно положення, відносять:

1. Встановлення кореспондентських відносин з уповноваженими і іноземними банками.

2. Здійснення операцій з міжнародних торгових розрахунків, що пов`язані з експортом та імпортом товарів та послуг [5].

3. Виконання операцій з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку [4].

4. Здійснення кредитних операцій по залученню та розміщенню валютних коштів на внутрішньому валютному ринку [6].

5. Проведення маркетингових досліджень валютного ринку з метою оптимального використання власної валюти та валюти клієнтів та отримання максимального прибутку.

6. Надання консультативних послуг, вихідних даних для проведення ситуаційного аналізу і стратегічного планування діяльності банку, даних для формування показників планів фінансових ресурсів і вкладень банку.

7. Аналізує документи для надання валютного обслуговування акціонерам банку та клієнтам.

З метою забезпечення безперебійної роботи обмінних пунктів, включаючи вихідні і святкові дні, особа, відповідальна за роботу обмінних пунктів, напередодні робочого дня готує зведену авансову заявку для підготовки валютних та інших цінностей на наступний день .

Зведена заявка передається обліково-операційним працівникам для складання прибутково - видаткових ордерів або супровідних відомостей на одержання цінностей обмінними пунктами [8].

Прийняття та видача готівкової валюти проводиться касирами з додержанням вимог, які обумовлюють касові операції з національною валютою.

Проведення обмінних операцій з фізичними особами оформлюється прибутковими та видатковими ордерами. Перший примірник ордерів надається особі, яка обміняла валюту, другий примірник прошивається в документи дня, третій залишається в касі.

При купівлі валюти фізична особа оплачує пенсійний збір, оформлений прихідним касовим ордером. Один примірник – клієнту, другий – в касу банку.

Відкриття поточних і депозитних рахунків юридичним і фізичним особам в іноземній валюті здійснюються на основі Інструкції «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті». Для формування кредитного потенціалу в іноземній валюті банк відкриває для юридичних і фізичних осіб такі рахунки [2]:

• поточні – призначений для розрахунків клієнтів банку в межах законодавства в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті;

• розподільчий – для попереднього зарахування коштів, що надійшли на адресу юридичної особи та обов`язкового продажу частини цієї інвалюти на міжбанківському валютному ринку України;

• кредитні – відкривають особам, що одержують кредит в інвалюті;

• депозитні (вкладні)– для збереження коштів і одержання доходу.

Для відкриття поточного рахунку в іноземній валюті юридична особа – резидент подає такі документи:

• заявку на відкриття рахунку;

• картку із зразками підпису;

• копія свідоцтва про державну реєстрацію;

• копію статуту;

• копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік [1];

• копію документу про реєстрацію в органах Пенсійного Фонду.

Для відкриття поточного валютного рахунку фізична особа-резидент подає такі документи:

• заяву;

• паспорт;

• картку із зразками підписів;

• ідентифікаційний код.

Поточні рахунки в іноземній валюті фізичні особи-нерезиденти відкривають на підставі договору та подання таких же документів, як і в попередньому випадку.

Депозитні рахунки в іноземній валюті можуть відкривати як юридичні особи так і фізичні. Документи для відкриття вкладного рахунку такі ж, як і при відкритті поточного валютного рахунку. Види валютних депозитів такі ж як і депозити в національній валюті [15].

Комісійні винагороди за операціями в іноземній валюті стягуються в грошовій одиниці України за курсом НБУ на день здійснення операції. В разі купівлі валюти на МВРУ, комісійна винагорода за переказ валютних коштів сплачується клієнтом самостійно в грошовій одиниці України за курсом НБУ на день сплати. Комісійні винагороди за перекази валют, що не вказані в тарифах розраховуються за крос/курсом НБУ у сумі еквівалентній винагороді за переказ коштів у доларах США. Банк не несе відповідальності у випадках затримок у розрахунках, помилок у переказах, які виникли внаслідок неповних або неточних інструкцій клієнта, а також при виникненні форс-мажорних обставин [14].

Суб`єкти міжбанківського валютного ринку України (НБУ, уповноважені банки, фінансові установи, що отримали ліцензії від НБУ) мають право купувати іноземну валюту для власних потреб та за дорученням клієнтів, з метою перерахунку інвалюти за кордон чи в інших випадках, згідно законодавства.

Для купівлі інвалюти приймають заявки юридичних і фізичних осіб:

1. Для оплати імпортних контрактів.

2. Для переказу за кордон прибутку, отриманого іноземним інвестором від інвестицій в Україну [3].

3. Для здійснення проліцензованих НБУ валютних операцій, пов`язаних з рухом капіталів.

4. Для погашення і обслуговування резидентом кредиту, одержаного в іноземній валюті від нерезидента чи уповноваженому банку [6].

Розрахунки за експортно-імпортними операціями між резидентами України та юридичними особами - нерезидентами України, проводяться через кореспон­дентські рахунки банків-нерезидентів, відкриті в уповноважених банках України в гривнях, а також через рахунки в гривнях, які відкриваються постійним представництвам нерезидентів в Україні відповідно до ліцензій Національного банку України.

Оплата зовнішньоторговельних контрактів відбувається в одній із загальноприйнятих форм розрахунків [2]:

• банківським переказом;

• інкасо;

• акредитивом;

• розрахунками за відкритим рахунком;

• розрахунками з використанням чеків.

Банківський переказ - це просте доручення банку своєму банкові-кореспонденту виплатити певну суму коштів за дорученням та за рахунок переказодавця іноземному одержувачеві з вказівкою способу відшко­дування виплаченої суми. Банківський переказ здій­снюється за допомогою платіжних доручень, адресо­ваних одним банком іншому.

Інкасо - це доручення експортера своєму банкові одержати від імпортера безпосередньо або через інший банк певну суму, яку зазначено в платіжних докумен­тах, або підтвердження (акцепт), що цю суму буде виплачено у відповідний строк. Інкасо використо­вується в розрахунках як при умовах платежу готівкою (валютою), так із використанням комерційного кредиту (векселя). При здійсненні інкасо банки керуються Уніфікованими правилами про інкасо Міжнародної торговельної палати (ЕRІ).

Акредитив - це умовне грошове зобов'язання банку, яке виставляється за дорученням і за рахунок його клієнта - імпортера, здійснити платіж на користь експортера (акцептування його тратти), або забез­печити платіж (акцепт тратт) іншим банком у межах певної суми та у визначений строк проти документів, що супроводжують акредитив.

У зв’язку з тим, що в Україні існує режим валютного регулювання, операції з надання кредитів мають певні обмеження, що коригуються залежно від ситуації на фінансовому та валютному ринках України.