23. Що називається протоколом?
Протокол – набір семантичних та синтаксичних правил, який визничає поведінку об`єктів під час їхньої взаємодії.Усі комп'ютери, що підключені до Internet, повинні використовувати однаковий протокол. Нині для зв'язку в Internet використовується протокол TCP/IP, розроблений у 1983 p. Дата його створення вважається днем народження Internet.
протоколи поділяються на:
-
прикладні - (ftp;sntp;nntp;http), що займаються передачею файлів мережею;
-
транспортні - (TCP;UDP), що керують передачею інформації мережею;
-
міжмережеві - (IP), що "розшукують" мінімальний шлях проходження інформації;
-
мережеві - (IPX/SPX) - внутрішній протокол мережі.
25. Яке призначення протоколів?
Мережевий протокол в комп’ютерних мережах — заснований на стандартах набір правил, що визначає принципи взаємодії комп'ютерів в мережі. Протокол також задає загальні правила взаємодії різноманітних програм, мережевих вузлів чи систем і створює таким чином єдиний простір передачі. Хости (будь-який вузол мережі що відправляє або приймає дані через мережу називають хостом (host)) взаємодіють між собою.
Протокол описує:
-
Формат повідомлення, якому додатки зобов'язані слідувати;
-
Спосіб обміну повідомленнями між комп'ютерами в контексті визначеної дії, як, наприклад, пересилка повідомлення по мережі.
Протоколи задають засоби передачі повідомлень і обробки помилок в мережі, а також дозволяють розробляти стандарти, не прив'язані до конкретної апаратній платформі.
Мережеві протоколи наказують правила роботи комп'ютерам, які підключені до мережі.
26 Яка структура схеми передавання даних?
.
Прикладний рівень
Рівень представлення
Сеансовий рівень
Транспортний рівень
Мережевий рівень
Канальний рівень
Фізичний рівень
Шлюз
Повторювач
Міст
Маршрутизатор
27. Які існують форми передавання даних у мережах? Формы сетей передачи данних
|
У найбільш загальному випадку мережа передачі даних можна представити необмеженим графом. Використовуючи методи теорії графів, можна оптимізувати кількість з'єднань і швидкості передачі в мережі, виходячи при цьому з обсягу переданої інформації. Така топологія найбільш часто використовується при створенні глобальних мереж. У локальних мережах ж досить просто реалізуються високошвидкісні тракти передачі, а колективне користування останніми є економічно найбільш доцільним. Тому топології типу необмеженого графа в локальних мережах не представляються економічно виправданими. З цієї ж причини неприйнятним виявляється уявлення мережі у вигляді повного графа, за винятком деяких специфічних ситуацій. З топологій, що використовуються в локальних мережах, найбільш часто зустрічаються зіркоподібна, кільцева (петлевая), а також із загальною шиною. У мережі з зіркоподібній топологією кожен вузол з'єднується з центральним вузлом однієї двобічної лінією або двома односпрямованим лініями. При цьому центральний вузол забезпечує виконання функцій управління і комутації ліній зв'язку. У мережі з кільцевою топологією кожен вузол з'єднується з сусіднім односпрямованої лінією так, щоб всі вузли були об'єднані в кільце. Кожен вузол виконує функцію ретрансляційного підсилювача, який здійснює вибір можливих рішень. Так як в мережі з кільцевою топологією інформація циркулює по кільцю в певному напрямку, необхідно передбачити функцію виведення з кільця непотрібної інформації.
У мережі із загальною шиною кожен вузол зазвичай приєднується до загальної двобічної лінії. Тому що не всі вузли мережі забезпечують функцію ретрансляційного підсилювача, можна реалізувати мережеву топологію з багатьма відгалуженнями. Інформація надсилається по шині у двох напрямках і може автоматично стиратися терміналами на обох кінцях мережі. Крім зазначених топологій в мережах передачі даних можуть використовуватися і специфічні топології: деревоподібна, U-образна і ряд інших. |