4. Назвіть основні штучні шляхи передачі внутрішньолікарняних інфекцій

Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 629.

*1). Ін’єкційний

2). Виробничий

*3). Трансфузійний

*4). Операційні втручання

5). Перепади барометричного тиску

*6). Інгаляції

*7). Інтубації

8). Ходьба

9). Сон

5. Специфічна профілактика внутрішньолікарняних інфекцій передбачає

Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 630.

*1). Активну імунізацію

2). Зростання рівня санітарної культури

*3). Пасивну імунізацію

4). Зростання рівня медичних знань

*5). Активно-пасивну імунізацію

6). Лекційну пропаганду

7). Перевірку рівня знань медперсоналу

8). Перевірку рівня знань хворих

9). Облік лікарняних бюлетнів

6. Неспецифічна профілактика внутрішньолікарняних інфекцій передбачає заходи

Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 630.

*1). Архітектурно-планувальні

*2). Санітарно-технічні

*3). Санітарно-протиепідемічні

4). Екологічні

5). Специфічні

6). Особливі

7). Будь-які

8). Позапланові

9). Специфічні та екологічні

7. З метою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій стан здоров’я медперсоналу вивчається

Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 630-631.

1). За показниками зросту та маси тіла кожного лікаря

*2). За даними попередніх медичних оглядів

3). За віковими показниками

*4). За даними періодичних медичних оглядів

*5). За даними повсякденного контролю за станом здоров’я

6). За даними режиму праці та відпочинку

7). За рівнем кваліфікації та категорійності

8). У залежності від епідситуації

9). За бажанням

8. Щоб мінімізувати ризик внутрішньолікарняних інфекцій

Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 620-623.

*1). Необхідне глибоке догоспітальне обстеження пацієнтів

2). Можна здійснювати госпіталізацію без діагнозів

*3). Необхідний розподіл та розташування пацієнтів за нозологічними ознаками

4). Краще здійснювати госпіталізацію без направлень поліклініки

5). Краще здійснювати госпіталізацію поза приймальним відділенням лікарні

*6). Потрібне обґрунтоване рішення щодо оперативного втручання

*7). Потрібне обґрунтоване призначення антибіотиків пацієнтам

8). Широко впроваджувати гіпноз

9). Такі ризики не існують

9. З метою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій до заходів санітарно-протиепідемічного режиму відносять

Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 630-631.

1). Контроль за станом атмосферного тиску та абсолютною вологістю повітря

2). Контроль за рівномірністю штучного освітлення у лікарняних палатах

*3). Особисту гігієну персоналу

*4). Особисту гігієну хворих

*5). Якісну дезобробку

6). Сучасне меблювання службових кабінетів лікарні

*7). Медичний контроль за станом здоров’я медперсоналу

8). Максимальне вживання газованих напоїв

9). Максимальне вживання пісних страв

10. До основних заходів із підвищення стійкості людини до внутрішньолікарняних інфекцій відносять

Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 629-632.

1). Зростання інтелекту пацієнтів

2). Телебачення

3). Кінофікацію

4). Дискусії

*5). Раціональне харчування

*6). Планову імунізацію

*7). Екстрену імунізацію

8). Гемодіаліз

9). Електрофорез

Кінцевий контроль рівня знань

1. За останні 50 років збудники внутрішньолікарняних інфекцій

Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. .

1). Не змінились

2). Можна передбачити

*3). Набули асоціації та поліетіологічності

4). Витіснені кишковою паличкою

5). Зникли

2. Більш ймовірним ризик внутрішньолікарняних інфекцій

*1). У оперованих осіб похилого віку

2). У спортсменів

3). У фізкультурників

4). У новонароджених, що згодовуються материнським молоком

5). У пацієнтів, що відвідують фотарії та солярії

3. Для санації повітря лікарняних приміщень доцільно використовувати

*1). Бактерицидні ультрафіолетові лампи

2). Еритемні ультрафіолетові лампи

3). Люмінесцентні лампи

4). Лампи розжарювання

5). Безтіневі лампи

4. Для досягнення надійної санації повітря лікарняних приміщень ультрафіолетовими променями необхідно

1). Одночасно вмикати ультрафіолетові бактерицидні лампи із мікрохвильовими випромінювачами

*2). Щоб енергія випромінювання склала 1,5-6,0 мк Вт/м² при світловому коефіцієнті 1:4, 1:5 та відносній вологості повітря 40-70 %

3). Поєднувати бактерицидні лампи із еритемними

4). Влаштовувати припливну вентиляцію

5). Використовувати герметичну освітлювальну арматуру

5. Санація повітря приміщень лікарень ультрафіолетовими бактерицидними лампами буде ефективною, якщо

1). У повітрі з’явиться запах озону

2). У повітрі зменшиться вміст вуглекислоти

*3). Ступінь ефективності — 80%, а коефіцієнт ефективності санації — не менше 5

4). Не буде аеробів

5). У повітрі не буде антропотоксинів

6. Які заходи та засоби найбільш дієві у справі профілактики внутрішньолікарняних інфекцій

1). Архітектурно-планувальні і тільки

2). Законодавчі та адміністративні

3). Досить санітарно-протиепідемічних

4). Медичні заходи і тільки

*5). Архітектурно-планувальні, адміністративні, санітарно-протиепідемічні, медичні тощо

7. В умовах лікарень стерилізації підлягають

*1). Вироби, що дотикаються до раневої поверхні, що контактують із кров’ю, ін’єкційні препарати тощо

2). Дверні ручки та поручні сходових маршів

3). Тільки руки хірургів

4). Іноді халати

5). Світильники

8. В умовах лікарень дезінфекції підлягають

1). Ін’єкційні препарати та білизна

*2). Практично усі приміщення, інвентар, санітарно-технічне устаткування тощо

3). Тільки одяг медперсоналу

4). Тільки руки санітарок

5). Як мінімум — сестринські пости

9. Найбільш надійною забудовою лікарняних споруд у розумінні профілактики внутрішньолікарняних інфекцій є:

*1). Децентралізована (павільйонна)

2). Централізована

3). Змішана

4). Комбінована

5). Вільна

10. На території інфекційної лікарні мають бути виділені зони

*1). “Чисті” та “брудні”

2). Рекреаційні

3). Фізкультурні

4). Реабілітаційні

5). Суворого режиму