- •Додаткова:
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Методологія вивчення психічного здоров’я
- •Структура особистості людини (за к.Леонгардом)
- •До провідних психогігієнічних принципів оптимізації повсякденної діяльності людини слід віднести:
- •Методики психогігієнічних досліджень та вивчення особливостей особистості
- •1. Психогігієна це галузь гігієни, що вивчає:
- •2. До завдань психогігієни слід віднести:
- •3. Назвіть провідні властивості вищої нервової діяльності:
- •4. Психічне здоров’я людини характеризується:
- •5. Темперамент – це:
- •1. В ході проведення психогігієнічних досліджень вивчаються:
- •2. До провідних психогігієнічних принципів оптимізації діяльності людини відноситься:
- •4. Ефективність навчання залежить від:
- •5. Високий рівень розумової та фізичної працездатності зумовлює наявність:
- •6. Психогігієнічна корекція та реабілітація є одним із принципів:
- •7. Провідною характеристикою психічного розвитку є:
- •8. З метою визначення особливостей нервово-психічних станів використовують тестові методики:
- •9. До основних показників ступеня вираження головних рис темпераменту відносять:
- •10. Перерахуйте провідні гігієнічні принципи оптимізації вільного часу учнів:
ТЕМА: Психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Ознайомитися з методиками оцінки особливостей особистості людини та вивчити психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини.
ПИТАHHЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
-
Психогігієна як наука. Основні завдання психогігієни.
-
Поняття про психічне здоров’я людини та його основні критерії.
-
Провідні особливості особистості людини (властивості темпераменту та характеру, мотиваційна спрямованість та особливості нервово—психічного стану) та методики їх вивчення.
-
Психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини.
ЗАВДАHHЯ:
-
Ознайомитися з найбільш поширеними методами та методиками психогігієнічних досліджень.
-
Провести визначення особливостей особистості, особливостей нервово-психічного стану та мотиваційної спрямованості студентів за допомогою особистісних опитувальників X. Айзенка, Ч.Д.Спілбергера, М. Люшера та В.К. Горбачевського (використовуючи додаток):
3. Оцінити дані дослідження особливостей особистості, занести отримані дані у протоколи та обґрунтувати висновки щодо особистісних властивостей, що вивчались.
ЛІТЕРАТУРА: основна:
1. Гігієна та екологія. Підручник / За ред. В.Г. Бардова. — Вінниця: Нова книга. 2006. — С. 559 - 568
2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін. / За ред. Є.Г.Гончарука. — К.: Вища шк., 1995 — С. 485-490.
3. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. – К.: Выща школа, 2000. – С. 568-573.
3. Общая гигиена. / Г.И. Румянцев, М.П. Воронцов, Е.И. Гончарук и др. — М.: Медицина, 1990. — С. 255-256, 259-263
Додаткова:
1. Сергета І.В, Бардов В.Г. Організація вільного часу та здоров’я школярів. — Вінниця: РВВ ВАТ “Віноблдрукарня”, 1997. — 292 с.
2. Сухарев А.Г. Здоровье и физическое воспитание детей и подростков. — М.: Медицина, 1991. — 272 с.
4. Сергета І.В, Бойчук Б.Р., Латанюк С.О. та ін. Загальна гігієна. Навчальний посібник до практи-чних занять для студентів VI курсу медичного факультету / Тернопіль: Укрмедкнига , 1999. – С. 42-50
5. Беляев И.И. Очерки психогигиены. – М.: Медицина, 1973. – 232 с.
Методика викоhаhhя самостійної роботи
В ході практичного заняття студенти знайомляться з методиками оцінки особливостей особис-тості людини (оцінка властивостей темпераменту, характеру, мотиваційної спрямованості та нервово-психічних станів), вивчають психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини.
Психогігієна як наукова галузь сучасної гігієни вивчає стан нервово-психічного здоров’я населення, його динаміку у зв’язку з впливом на організм людини природних, виробничих і соціально-побутових факторів та розробляє на підставі цих досліджень науково обґрунтовані заходи щодо активного впливу на людський організм та середовище його перебування з метою створення найбільш сприятливих умов для збереження та зміцнення психічного та соматичного здоров’я.
До числа основних завдань психогігієни відносять:
-
аналіз нервово-психічного здоров’я;
-
розробку вікових стандартів розвитку психофізіологічних функцій та особливостей особистості;
-
вивчення характеру впливу чинників середовища на організм та їх нормування з урахуванням динамічних зрушень нейрофізіологічних та психофізіологічних показників організму.
Психічне здоров’я людини характеризується відсутністю виражених нервово—психічних розладів, певним резервом сил, що дозволяє подолати несподівані стреси або утруднення, а також стійкою рівновагою між організмом та навколишнім світом. Отже, визначальними рисами психічного здоров’я є не лише відсутність психічних захворювань, але й нервово—психічний розвиток, що відповідає вікові, та сприятливий функціональний стан організму і, передусім, центральної нервової системи.
Тому, до числа найважливіших критеріїв психічного здоров’я слід віднести:
-
відсутність або наявність виражених форм психічних захворювань та граничних нервово-психічних розладів
-
гармонійність психічного розвитку та його відповідність вікові
-
показники стану провідних соціально та професійно-значущих психофізіологічних функцій (властивості нервових процесів, уваги, пам’яті, темпераменту і характеру, розумова працездатність тощо), які зумовлюють ефективне виконання різноманітних навчальних, професійних або побутових завдань у повсякденній діяльності.
Таким чином, найбільш важливі психофізіологічні та особистісні характеристики організму людини є:
-
властивості темпераменту (екстравертованість, нейротизм, ситуативна та особистісна тривожність);
-
властивості характеру (невротичність, депресивність, роздратованість, спонтанна та реактивна агресивність, емоційна лабільність та ін.);
-
характеристики мотиваційної структури особистості (рівень суб'єктивного контролю, ступінь розвитку внутрішнього, пізнавального, змагального мотивів та ін.);
♦ показники нервово-психічних станів організму (психічна активація, емоційний тонус, інтерес, комфортність, напруженість та ін.).
-
показники функціонального стану центральної нервової системи (швидкість простої і диференційованої зорово-моторної реакції, сила, рухомість, врівноваженість і лабільність нервових процесів та ін.),
-
показники функцій уваги (стійкість і переключення уваги та ін.);
-
показники функціональних можливостей зорового аналізатора (критична частота злиття світлових миготінь, лінійний окомір та ін.);
-
показники функціонального стану рухового аналізатора (координація рухів, точність кінестезії, м'язова сила і витривалість та ін.);