- •Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •7.Сутність поняття “метод дослідження”.
- •8.Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15.Суть методів моделювання.
- •Полеміка як метод дослідження
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •1 Розділ – методологічний
- •2 Розділ – методико-процедурний
- •19. План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження.
- •20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.
- •21.Сутність поняття «організація дослідження»
- •Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •25. Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •27. Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •Властивості інформації
- •Державна служба нті
- •Інформаційні центри :
- •Конструкторські бюро :
- •29. Види інформаційоного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизованіи інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32.Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •36. Поняття “економічна інформація” та “данні”.
- •37. Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •38. Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45.Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47. Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •49. Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53. Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •56.Правила етики цитування і використання матеріалів
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59.Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •За обєктом
- •61. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •62. Формування системи показників для дослідження систем управління організацією.
- •63. Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •65. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.
- •Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей:
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73.Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
- •1.Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
1 Розділ – методологічний
-
формулювання проблемної ситуації
-
Визначення об’єкта і предмета дослідження
-
Визначення цілей і задач дослідження
-
Розробка парадигми дослідження
-
Висування робочої гіпотези
-
Ресурси забезпечення дослідження
2 Розділ – методико-процедурний
-
визначення методики дослідження, розробка і конкретизація комплексу методів дослідження
-
Інструментарій проведення дослідження та прийоми узагальнення рішень
-
Складання робочого плану етапів дослідження та календарного плану
-
Визначення можливих напрямків практичного використання результатів та оцінка ефекту
Актуальність теми означає її важливість, значущість для даного етапу розвитку економічної науки та для її розвитку у майбутньому.
Від доведення актуальності обраної теми логічно перейти до формулювання мети дослідження, а також вказати конкретні завдання, які мають бути розв'язані відповідно до даної мети. Це звичайно робиться у формі перерахування (вивчити..., описати..., встановити..., з'ясувати..., вивести формулу... і т. ін.).
Гіпотеза має допомогти отримати правильну відповідь на поставлену проблему. Гіпотеза може призвести до формулювання закону. Гіпотеза – форма розвитку знання, яка виражає наукове припущення, яке висувається для пояснення будь-якого явища і потребує дослідної перевірки та теоретичного обґрунтування, щоб стати достовірною науковою теорією.
19. План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження.
План дослідження – це комплекс показників, визначених етапів проведення дослідження, виконання яких забезпечує виконання дослідження, визначає загальну спрямованість дослідження, порядок проведення, відображає мету дослідження, системне бачення роботи для отримання бажаного результату, складається з остаточно сформульованих або тез, деталізація етапів, встановлюються терміни виконання і визначаються відповідальні.
План – організаційний документ проведення дослідження
Рисунок. Структура плану наукової роботи
Крім цього складають індивідуальні плани (кожним виконавцем). Складається також календарний план-графік. Алгоритм – сукупність методів і вибір правил можливого пошуку.
Принципи:
-
Конкретність формулювання завдань – завдання мають бути чітко сформульовані;
-
Організаційна значущість – план дослідження має відповідати структурі організації;
-
Обов'язкове визначення фактичної трудомісткості дослідження і порівняння з нормативною;
-
Інтеграція діяльності;
-
Контрольованість діяльності – має бути закладена в план – терміни, ресурси тощо;
-
Відповідальність – зазначення осіб, що мають здійснювати окремі етапи дослідження;
-
Реальність – врахування трудомісткості реалізації завдання.
