13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.

Методи морфологічного аналізу – передбачає певний зв’язок з переліком необхідних параметрів проблеми і шляхи її вирішення. Морфологічний аналіз побудований на декомпозиції основної проблеми. При використанні мофологічного аналізу визначається головна проблема ->визначаються цільові установки(для чого це треба?)+що треба робити->(як це здійснити?) розробити механізм вирішення проблеми.

14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).

Перевірка істинності гіпотез відбувається в практичній діяльності за допомогою доказів (доведень).

Доказ (доведення) – процес мислення, результатом якого є встановлення істинності за допомогою інших тверджень, істинність яких вже є доведеною.

При проведенні доказу використовуються елементи:

• теза – твердження, судження, яке має бути доведене. Різновид – теорема

• аргумент – положення з якого виводиться теза, визначає істинність тези, є основним доказом

• демонстрація – логічний спосіб зв’язку аргументів між собою та з тезами, що обумовлює необхідність виведення тези з аргументу (таблиці, графіки, аналітичні розрахунки)

Доведення є правильним якщо коректно сформований предмет доказу. Вимоги до правильного предмету:

• теза доведення має бути сформована чітко і однозначно

• Доказ тези треба залишати незмінним

• Основну думку міркування і послідовність зв’язку визначень і положень треба контролювати

Вимоги до аргументів: Істинність; Аргумент необхідно доводити незалежно від тези; Аргументи не повинні бути суперечливими, а їх кількість має бути достатньою

Способи і прийоми доведення:

Паралелізм – логічні помилки у міркуваннях, припущеннях

Парадокси – можуть підтверджувати протилежні властивості предметів

Коло в доказах – використаються визнані елементи, які створюють замкнене коло

Полеміки – аргументоване обґрунтування групою дослідників проблем і способів їх вирішення, висловлювання різних точок зору

15.Суть методів моделювання.

Моделювання - це особливий процес, що виступає як особлива форма опосередковування, коли дослідник ставить між собою і об'єктом, що його цікавить, деяку проміжну ланку – модель

Моделі можуть бути статистичними і динамічними, грубими і точними, безперервними і дискретними, дослідницькими і демонстраційними, навчальними, прогностичними, натурними, аналітичними, аналоговими, символічними і т.дможна поділити на дві основні групи: матеріальні (предметні, фізичні) та ідеальні (уявні, математичні, кібернетичні, графічні, імітаційні). За ступенем охоплення території вчений поділяє їх на локальні, регіональні і глобальні.

найважливіша вимога до будь-якої моделі - її подібність з предметом, що моделюється, та наявність таких властивостей:

• модель - це збільшена (наприклад модель клітини) або зменшена (глобус) копія об'єкта;

• модель може сповільнити досліджувані процеси, що відзначаються високою швидкістю протікання, або прискорити повільне протікання;

• модель спрощує реальний процес, що дає можливість зосередити увагу на сутності процесу.

Модель має відповідати таким вимогам:

• достатньо повно відображати особливості та сукупність досліджуваного об’єкта;

• представляти об’єкт у спрощеному вигляді, але з допустимим ступенем простоти для даної мети дослідження;

• дати можливість здійснити перехід від модельованої інформації до реальної.

Моделі бувають: речові (матеріальні); Логічні