54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.

Дипломна робота (проект) в КМСОНП — це індивідуальне завдання науково-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке виконує студент на завершальному етапі фахової підготовки і є однією із форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв’язуванні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих завдань.

Дипломна робота є важливим етапом перевірки та оцінки підготовки у ВНЗ молодого фахівця за освітньо-професійним рівнем „спеціаліст”, тому вимоги до неї високі і мають збігатися з вимогами до спеціаліста того чи іншого профілю.

Курсова робота (проект) — це перший свідомий крок у навчально-дослідній діяльності студента, що може стати фундаментом у підготовці майбутнього дипломного проекту або магістерської дисертації.

Обсяг курсової роботи не повинен перевищувати 25-30 сторінок, список використаної літератури — не менше 10-15 джерел з обов’язковим посиланням на них у тексті роботи.

Оформлення курсової, дипломної роботи за допомогою ПЕОМ:

• шрифт — Times New Roman;

• розмір шрифту — 14 кегель;

• інтервал між рядками — одинарний;

• абзац — 5мм, поля: праве, ліве, верхнє — 15мм, нижнє —17мм;

• нумерація сторінок — по центру нижнього поля;

• формули друкуються по центру, нумерація по правому полю.

55. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.

Науковий виклад складається з суджень, метою яких є доказ істин, що повинні бути доведеними, тому для наукового тексту характерним є завершеність, змістовна цілісність, логічність та лаконічність. Найважливішим засобом вираження логічного зв’язку є спеціальні функціонально синтаксичні засоби зв’язку, що вказують на послідовність розвитку думки.Слід використовувати такі вислови, що відображають причинно-наслідковий зв’язок, як наприклад:

• тому, відповідно до чого;

• внаслідок того, що;

• у зв’язку із тим, що;

• крім цього й т.д.

Перш ніж перейти до іншої думки, слід звернутися до таких висловів:

• перш ніж вказати на;

• слід розглянути;

• зупинимось на й т.д.

Висновки слід починати такими зворотами:

• таким чином;

• на завершення;

• вищесказане дозволяє зробити такі висновки;

• узагальнюючи, слід визначити й т.д.

Саме такі „мовні кліше” говорять про логічність думки, запобігають хибним повторам, допомагають уникати висловів, що не стосуються наукового дослідження, скеровують хід думки, дотримуючись правил ведення наукового пошуку відповідно до розділів дослідження.

Науковий термін — не просто „кліше”, а вираз сутності даного явища, тому слід з великою увагою обирати наукові терміни та визначення.

Не слід змішувати в одному тексті різну термінологію, слід пам’ятати, що кожна наука має лише їй притаманну термінологічну систему. Крім того, не слід використовувати слова-професіоналізми, що не є визначеннями наукових понять, а є умовними диференційованими поняттями, які використовуються у вузькоспеціалізованому середовищі і зрозумілі лише певному колу спеціалістів.

Фразеологія наукової прози також є специфічною, адже вона зобов’язана виражати логічний зв’язок між частинами вислову.