- •Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •7.Сутність поняття “метод дослідження”.
- •8.Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15.Суть методів моделювання.
- •Полеміка як метод дослідження
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •1 Розділ – методологічний
- •2 Розділ – методико-процедурний
- •19. План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження.
- •20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.
- •21.Сутність поняття «організація дослідження»
- •Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •25. Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •27. Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •Властивості інформації
- •Державна служба нті
- •Інформаційні центри :
- •Конструкторські бюро :
- •29. Види інформаційоного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизованіи інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32.Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •36. Поняття “економічна інформація” та “данні”.
- •37. Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •38. Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45.Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47. Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •49. Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53. Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •56.Правила етики цитування і використання матеріалів
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59.Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •За обєктом
- •61. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •62. Формування системи показників для дослідження систем управління організацією.
- •63. Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •65. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.
- •Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей:
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73.Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
- •1.Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
4. Дослідження як функція управління.
Наукове дослідження – цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система понять, законів і теорій.
Дослідження – вид людської діяльності, який полягає у розпізнанні проблемних ситуацій, визначенні причин їх надходження , виявленні змісту, закономірностей розвитку, встановлення їх місця в системі накопичених знань, пошук шляхів, засобів і можливостей використання наявних знань про дану проблему в практиці її вирішення.
Особливості: ситуативний характер, обмежене застосування, масштабність, оригінальність, вузькі рамки використання
Основні характеристики:
Методологія досліджень (сукупність цілей, підходів, пріоритетів, принципів побудови, форм і методів)
Організація досліджень (функції, обов’язки, повноваження виконавців, регламентовані нормативними інструментами)
Об’єкт (місце виникнення проблемної ситуації) і предмет досліджень (проблема, що виникла в процесі функціонування об’єкту)
Ресурси (матеріальні, інформаційні, фінансові)
Тип (особлива характеристика)
Потреба в дослідженнях (актуальність, гострота проблеми)
Результати досліджень (рекомендації, пропозиції, метод розробки)
Ефективність (витрати на результат)
Етапи досліджень:
-
Організаційний (методи, гіпотези)
-
Дослідницький (доведення гіпотез, обробка результатів, експеримент)
-
Узагальнення та апробація результатів (написання тексту наук праці, передача замовнику,
5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
Науковий процес базується на певних методологічних засадах – концепціях і теоріях, що лежать в основі дослідження. Загальна стратегія пізнання, система наукових принципів, форм і методів дослвдження, які забезпечують досягнення кінцевого результату, називається методологією.
Мета методології – вивчення засобів, методів і прийомів наукового пізнання за допомогою яких суб’єкт наукового пізнання набуває реальних знань про наукову діяльність.
Суб’єкт – людина, яка спрямовує свою діяльність на з’ясування проблем і їх вирішення.
В процесі опанування методологією дослідження, дослідник зтикається з проблемами, які носять пізнавальних характер (емпіричні, теоретичні, оціночні, методичні, методологічні).
Метолоогія наукового дослідження аналізує, головним чином, метои і засоби пізнання, які використовуються як на емпіричній, так і на теоретичній стадії досліджень.
Методоологія, як особлива наука виникає в зв’язку з необхідністю узагальнення тих методів, які були вже відкриті у інших науках, зосереджує зусилля на досягнені методів пізнання.
6.Методологічний апарат дослідження: формулювання і розпізнавання проблеми; вибір та формулювання теми дослідження; обґрунтування її актуальності; визначення предмета та об’єкта дослідження; постановка й формулювання мети дослідження; побудова гіпотези, визначення задач дослідження; розробка підходів щодо вирішення проблеми; визначення та формулювання орієнтирів та обмежень, вибір методів дослідження.
Етапи наукового дослідження та обгрунтування результатів.
1. Обґрунтування наукової проблеми, формулювання теми дослідження.
2. Постановка мети і конкретних завдань дослідження.
3. Визначення об’єкта і предмета дослідження.
4. Накопичення необхідної наукової інформації, пошук літературних
та інших джерел відповідно до теми і завдань дослідження, їх
вивчення й аналіз.
5. Відпрацювання гіпотез і теоретичних передумов дослідження.
6. Вибір системи методів проведення дослідження.
7. Обробка, аналіз, опис процесу та результатів дослідження, що
проводилося згідно з розробленою програмою і методикою.
8. Обговорення результатів дослідження.
9. Формулювання висновків та оцінка одержаних результатів, їх публічний захист
Формулювання наукової проблеми та її вирішення.
Наукова проблема- протиріччя у пізнанні, яке характеризуєневідповідністю між новими фактами(даними ) і старими засобами їх пояснення.
Етапи розробки наук.проблеми: проблемна ситуація-формулювання проблеми- аналіз альтернативних гіпотез- аналіз альтернативних варіантів вирішення проблеми-вибір кращого варіанту.
1) втілені заходи не дають бажаного резултату прогнозуємо одне, а одержуємо інше. Аналіз реальних процесів і суперечливості.
2) питання одночасності, застосування адкватно наукового апарату перебираємо.
3)всі існуючі підходи до вирішення нашої проблеми.
4) спирається на терію прийняття рішеннь при відборі альтернативних авріантів оцінюються 2 параметри:а) ймовірність позитивних результаттів цього рішення; б) ймовірність його реалізації.
5)SWOT аналіз- відбір кращого варіанту + результат. Ймовірність реалізації ( що сприятиме? Що заважатиме?)
Обґрунтування актуальності дослідження
Обґрунтування актуальності обраної теми - початковий етап будь-якого дослідження.
Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо в межах одн.-двох друкованих сторінок показати головне - суть проблемної ситуації, з якої буде видно актуальність теми.
Визначення об'єкту, предмету та мети дослідження
Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для Предмет дослідження – це те, що знаходиться в межах об'єкта. В об'єкті вичленовується та частина, яка служить предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага магістранта, так як предмет дослідження визначає тему магістерської роботи. Дуже важливим етапом наукового дослідження є вибір методів дослідження, які слугують інструментом у здобутті фактичного матеріалу і є необхідною умовою досягнення поставленої в роботі мети.
Мета дослідження - це відповідь на те, що потрібно зробити досліднику, вивчаючи проблему(впровадження і застосування законодавства, його вдосконалення і висновок стосовно суперечностей законодавства; вдосконалення певної оцінки ефективності; питання моніторингу; вдосконалення певного управлінського механізму(тендерні закупки)).
Мета дослідження – це очікуваний кінцевий результат. Мета визначає стратегію і тактику дослідження, загальну її спрямованість і логіку. Для досягнення мети формулюється послідовність відносно самостійних наукових задач, кожна з яких стосується конкретного аспекту наукової теми і підпорядкована меті. Зазвичай наукові задачі даються переліком: проаналізувати, розробити, узагальнити, виявити, обґрунтувати, довести, показати, описати, встановити, виявити, вияснити
Гіпотеза — це форма та засіб наукового пізнання, за допомогою яких формується один з можливих варіантів вирішення проблеми, істинність якої ще не встановлена і не доведена
