- •Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •7.Сутність поняття “метод дослідження”.
- •8.Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15.Суть методів моделювання.
- •Полеміка як метод дослідження
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •1 Розділ – методологічний
- •2 Розділ – методико-процедурний
- •19. План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження.
- •20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.
- •21.Сутність поняття «організація дослідження»
- •Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •25. Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •27. Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •Властивості інформації
- •Державна служба нті
- •Інформаційні центри :
- •Конструкторські бюро :
- •29. Види інформаційоного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизованіи інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32.Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •36. Поняття “економічна інформація” та “данні”.
- •37. Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •38. Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45.Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47. Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •49. Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53. Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •56.Правила етики цитування і використання матеріалів
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59.Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •За обєктом
- •61. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •62. Формування системи показників для дослідження систем управління організацією.
- •63. Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •65. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.
- •Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей:
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73.Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
- •1.Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
Узагальнення – це комплекс послідовних дій по зведенню конкретних одиничних фактів в єдине ціле з метою виявлення типових рис і закономірностей, притаманних досліджуваному явищу
Висновок: 1. Документ, що містить думку, оцінку експерта, фахівця, комісії, установи з певного питання. 2. Управлінський акт, пов‘язаний із завершенням переговорів і підписанням учасниками операції господарського договору. 3. Спеціальна кваліфікована експертна оцінка явищ, процесів, подій, яка є основою прийняття відповідних рішень.,
Поняття – 1) форма мислення, яка відбиває суттєві властивості суб’єктів, явищ, виділення спільних ознак завдяки виокремленню особливостей певного класу; 2) думка, в якій узагальнюються або виділяються предмети певного класу з визначенням спільних ознак.
Визначення – це встановлення смислу незнайомого терміну за допомогою слів уже знайомих і осмислених. Можемо включити цей незнайомий термін у сукупність знайомих – концептуальний термін.
Наукова категорія – це найбільш загальне поняття, яке відбиває суттєві загальні властивості явищ дійсності і пізнання. Категорії утворюються як результат узагальнення істинного пізнання, вони є старим поняттям
Закон – необхідне, суттєве, стале, повторюване співставлення між явищами в природі і суспільстві.
Теорія – система основних ідей в тій чи іншій галузі знань, форма наукового знання, що ств. цілісну уяву про закономірності і сутності зв’язків дійсності.
Тенденції – напрям розвитку об’єкта (процеса, явища)
45.Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
Проект – це сукупність пропозицій щодо вдосконалення об’єкта дослідження, забезпеч. подолання проблемних ситуацій, спрямовані на більш ефективне функціонування об’єктів дослідження. Проектні пропозиції мають бути цілісно визначені, розроб за альтернативними проектами мають бути співставлені.
ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ Це результат будь-якого проектування, що виразився в комплексі технічної документації, необхідної для підготовки виробництва будь-якого об'єкта (конструкторська, технологічна підготовка, розробка із проектно-кошторисної документації). Рішення на основі стандартних й оброблених прийомів і відомостей. Непатентоспроможне (тривіальне рішення, невисока ознака новизни). Проектне рішення дозволяє одержати наступний ефект: Полегшення конструкції Спрощення технології виготовлення Зниження витрати сировини Зниження собівартості. Ліцензійні угоди не використаються. Захист відповідно до договорів. Реалізується як спрощений варіант створення нових типів виробу. На ринку товарів проектне рішення не реалізується, тому що воно вноситься на стадії розробки виробу. Якщо проектне рішення має новизну, то воно є об'єктом купівлі-продажу ліцензії й продавець одержує доход у приватна винагорода проектних витрат. У сучасних умовах торгівлі ліцензія є головною формою науково-технічного обміну між зацікавленими сторонами, що істотно потіснила міжнародну торгівлю патентами.
Технічний проект - документ, у якому приведені технічні рішення, технічний образ нового продукту, об‘єкта. Створюється на основі аванпроекту і конкретизується в робочому, конструкторському проекті.
Типове проектне рішення – це проектне рішення, призначене для повторного використання.
