- •Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •7.Сутність поняття “метод дослідження”.
- •8.Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15.Суть методів моделювання.
- •Полеміка як метод дослідження
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •1 Розділ – методологічний
- •2 Розділ – методико-процедурний
- •19. План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження.
- •20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.
- •21.Сутність поняття «організація дослідження»
- •Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •25. Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •27. Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •Властивості інформації
- •Державна служба нті
- •Інформаційні центри :
- •Конструкторські бюро :
- •29. Види інформаційоного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизованіи інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32.Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •36. Поняття “економічна інформація” та “данні”.
- •37. Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •38. Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45.Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47. Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •49. Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53. Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •56.Правила етики цитування і використання матеріалів
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59.Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •За обєктом
- •61. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •62. Формування системи показників для дослідження систем управління організацією.
- •63. Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •65. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.
- •Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей:
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73.Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
- •1.Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
Інформація – сукупність певних відомостей про події та процеси, що відбуваються у господарській діяльності людей, навколишньому середовищі та суспільстві, яка структурована в предметно-обєктному виді, відбивається у свідомості людини.
Інформація є об’єктом збереження, передавання і перетворення для використання і будь-якій сфері людської діяльності. Розрізняють інформацію звукову, текстову, цифрову та ін..Завдання інформаційного забезпечення є інформування учасників науково-дослідного процесу про стан досліджуваних об’єктів, функціонування їх і відповідності нормативно - правовим актам та законодавству у господарському механізмі підприємства. Крім того інформаційне забезпечення є засобом комунікацій науковців з питань, що стосуються їхньої професійної діяльності. Властивості інформації
Адекватність – визначений рівень вірогідності створюваного (за допомогою отриманої інформації) образу реального об’єкта, явища або процесу.
Актуальність – важливість, істотність у певний момент часу.
Вірогідність – інформація достовірна, якщо вона віддзеркалює дійсність.
Об’єктивність – неупередженість, незалежність інформації від волі та бажань людини.
Повнота – інформацію можна вважати повною, якщо її достатньо для розуміння та прийняття рішення
-
Порядок обробки накопиченого матеріалу: упорядкування, розчищення матеріалу, систематизація виписок, відсікання надмірної інформації, розробка таблиць; обдумування та розробка системи викладення дослідження, формування висновків, положень; перевірка висновків та узагальнень; виявлення невирішених питань.
Етап узагальнення результатів дослідження передбачає практичну реалізацію дослідного процесу, перетворення масивів первинної інформації у вторинну за прийнятими методологічними підходами. Включає:
-
узагальнення результатів попередніх етапів дослідної роботи
-
оцінка повноти вирішених задач
-
проведення додаткових досліджень
-
розробка рекомендацій щодо використання результатів дослідження
-
підготовка і оформлення кінцевого результату
Упорядкування здійсненого матеріалу здійснюється за критеріями:
-
пріоритет матеріалів з літературних джерел про нові підходи до вирішення проблем, оригінальні підходи розв’язання аналогічних проблем.
-
Систематизація і упорядкування виписок
-
Пошук раціонального, значущого матеріалу
-
Відсікання від надмірних відомостей
43. Прийоми узагальнення матеріалу: групування даних, порівняння, аналогії, узагальнюючі економічні показники, середні величини, відносні величини. Таблиці: прості, групові, комбінаційні. Графічні прийоми представлення інформації: графічні схеми, гістограми, діаграми, номограми.
Узагальнення - систематизація інформаційних даних за певними ознаками; логічний процес переходу від одиничного до загального знання або навпаки. Отримання узагальненого знання базується на більш глибокому відображенні дійсності, проникненні у її сутність.
-
групування даних - об’єднання даних за певною ознакою з метою їх більш зручного використання,
-
порівняння – це встановлення розходження між об'єктами матеріального світу або знаходження в них загального, здійснюване як за допомогою органів почуттів, так і за допомогою спеціальних устроїв.
– аналогія метод наукового дослідження, при якому досягається пізнання одних предметів і явищ на основі їх подібності з іншими.
Узагальнюючі економічні показники економічного виробництва: звитрати на одиницю вартості продукції (товарної, валової, реалізованої, чистої); рентабельність виробництва й продукції.
-
середні величини - статистичні величини, що узагальнюють кількісні характеристики елементів масового процесу, встановлюють їх індивідуальні відмінності, виявляють загальні умови, тенденції і закономірності.
-
відносні величини- кількісні характеристики суспільних явищ і процесів, одержані порівнянням двох абсолютних статистичнихвеличин і виражені у процентах.
Таблиця – форма систематизованого раціонального наочного викладу цифрового матеріалу, який характеризує досліджуване явище, процес.
Види таблиць:
Проста таблиця – містить перелік даних, зібраних про окремі явища чи характеристики досліджуваної сукупності, тобто підмет та присудок не мають групування (таблиця 1.1).
Групова таблиця (таблиця 1.2.) – окремі дані згруповано за певною ознакою (групування підмета або присудка за однією ознакою).
Комбінована таблиця - містить дані про сукупність, згруповані більше ніж за однією ознакою. Графік – цифровий малюнок, який дозволяє представити суть явища, сприяє його аналізу та популяризації результатів.
Розподіл частот, як правило, зображають за допомогою полігона або гістограми. Полігон частот переважно використовується для графічного зображення дискретних рядів, гістограма – інтервальних.
Для зображення динаміки явищ, процесів, а також для порівняння ознак використовують діаграми. Діаграми можуть бути лінійні, стовпчикові (вертикальні, горизонтальні), стрічкові та секторні. Окрім площинних часто використовують об'ємні діаграми.
Номограма - це графічне зображення функціональної залежності. При наявності номограми обчислення не проводяться, тому що результат читається безпосередньо на графіку.
