37. Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.

Встановлення потреби в інформації – процес усвідомлення мети роботи, аналіз необхідних даних для написання роботи, співставлення та порівняння наявної інформації з необхідною Отримання – безпосереднє отримання інформації(я не знаю, як інакше можна відповісти:)))))Нагромадження інформації – процес що завершує отримання інформації, являє собою сукупність робіт по деталізації отриманої інформації, класифікація отриманої інформації для запобіганню перемішування, відповідні записи щодо джерел отриманої інформації тощо. Обробка інформації – Процес формалізації, класифікації за категоріями, виявлення тенденцій, аналіз та висновки з проведеної роботи(обробки). Подання інформації – підготовка та подання отриманої інформації, після її обробки, відповідно до загальних умов оформлення інформації(курсових робіт, дипломів, рефератів тощо)

38. Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.

Джерело наукової інформації — це документ, що містить у собі науковий факт. Документальні джерела містять основний обсяг, що використовується у науковій діяльності, та поділяється на первинні та вторинні.

У первинних документах, як правило, знаходиться наукова інформація, а у вторинних — результати аналітичної та логічної обробки.

Для користувача кінцевим продуктом є інформація, яка містить відомості фактичного характеру. Джерела такої інформації різні:

• офіційні публікації державних органів: нормативно-правові акти, статистичні збірники, бюлетені, експрес-інформація;

• література ділового характеру, призначена для використання фахівцями у практичній діяльності: управлінська, фінансова, комерційна, маркетингова, статистична, правова тощо;

• спеціальна література: науково-технічна, технологічна, нормативна, патентна документація, промислові каталоги, реєстри, кадастри, довідники тощо;

• наукова та навчально-методична література з різних галузей знань, словники, енциклопедії, бібліографічні видання;

• первинна облікова і технічна документація, бухгалтерська і статистична звітність;

• бази даних мережі Internet.

39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.

Цей метод застосовують для аналізу у випадках, коли немає достатньої інформації для дослідження того чи іншого економічного явища, процесу, і виявлення факторів, що викликали відхилення. Він передбачає використання при розв'язанні аналітичних задач професійного опиту та інтуїції спеціалістів.

Експертну оцінку здійснюють спеціалісти-експерти, які складають кваліфікаційний аргументований висновок про стан того чи іншого питання діяльності підприємства (наприклад, висновки про знос будівель, доцільність їх зносу тощо). За допомогою цього методу виявляється єдина колективна думка спеціалістів-експертів при обміркуванні тих чи інших економічних проблем у результаті певних компромісів.

Для одержання найбільш якісних експертних оцінок до участі в експертизі залучають спеціалістів, які мають високий професійний рівень і практичний досвід з тієї чи іншої проблеми і можуть адекватно відобразити тенденції розвитку аналізованого економічного явища. Інколи для експертних оцінок застосовують анкетування, на базі якого оцінюється фактичний стан досліджуваного економічного об'єкта і дається прогноз на майбутнє.

Велике значення для ефективного використання методу експертних оцінок має: підбір експертів-спеціалістів і забезпечення їх інформацією;

зменшення психологічного впливу на судження кожного експерта;

застосування доцільних методів впорядкування отриманих експертних оцінок.

До основних методів експертного оцінювання відносять анкетування та інтерв’ю, дискусію, метод Дельфі (методи опитування). Консультаційна діагностика використовує також методи вимірювання.

Орієнтовно можна визначити основні етапи організації і проведення експертного оцінювання. Їх послідовність і склад змінюються залежно від реальних умов і обмежень: визначення цілі експертизи і розробка організації та методики процедури опитування. На цьому етапі встановлюються завдання, що мають бути вирішені; терміни виконання робіт;

фінансове і матеріальне забезпечення; місце і час проведення опитування; кількість турів опитування; форма його проведення; порядок фіксації і збирання результатів;

формування групи спеціалістів-аналітиків (організаторів експертизи), визначення їхніх прав і обов’язків;

40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.

Інформація – це сукупність певних відомостей про події та процеси, що відбуваються в господарській діяльності людей, навколишньому середовищі та суспільстві, яка знаходиться в структурованому та предметно-об’єктному вигляді.

Факт це особливий вид інформації, який характеризується певним її сприйняттям, це інформація, підтверджена відомостями про її реальне існування.

Принципи роботи з фактами:

1. Перевірка та об’єктивність

2. Відношення до сутності

3. Інформаційної сутності

4. Наукової цінності або концептуальності – факти мають відповідати критеріям наукової методології

5. Відповідності предмету дослідження

6. принцип раціонального співставлення, сполучення і поєднання фактів.

7. Достатності фактів для узагальнення та формування висновків

8. Наукова інтерпретація фактів.