33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.

Наявність досліджуваного питання є показником наявності певної проблеми, невирішеного питання, яке варто дослідити для подальшої ефективної діяльності. Для того, щоб оцінити ступінь вивченості даного питання, варто встановити певні показники-характеристики, які будуть критеріями, тобто еталоном вивченості питання. Відповідно до них і можна зробити оцінку ступеня вивченості. Вона бути відображена як у вигляді усної експертної оцінки, так і у вигляді письмового оцінення (балами, ранжуванням…). За результатами оцінки можна буде робити висновок щодо ефективності вивчення досліджуваного питання.

Досліджуване питання можна не просто вивчати, а ще й науково розробляти, тобто вносити свої творчі надбання та пропозиції, або просто його розглядати з наукової точки зору.

Проблема — це форма і засіб наукового пізнання, що є єдністю двох змістовних елементів: знання про незнання і передбачення можливості наукового відкриття. Проблема є відображенням проблемної ситуації, яка об'єктивно виникає в процесі розвитку суспільства як протиріччя між знанням про потреби людей у яких-небудь результативних практичних та теоретичних діях і незнанням шляхів, засобів, знарядь їх реалізації. Проблема — це суб'єктивна форма вираження необхідності розвитку знання, яка відображає суперечність між знанням і дійсністю або протиріччя в самому пізнанні; вона є одночасно засобом і методом пошуку нових знань.

Проблеми самі по собі дають знати, рано чи пізно, оскілки вони заважають ідеальному функціонуванню будь-якої системи. Тому для їх визначення необхідно розібрати досліджуваний предмет «подетально», визначивши основні характеристики і, відповідно, відхилення, тобто проблему.

Проблеми бувають і дискусійними, тобто такими, що погляд на рішення має кілька осіб. Через висування різних варіантів розв’язання проблеми і виникає «дискусійна проблема». Не завжди існує єдине правильне вирішення проблеми, тому варто брати до уваги різні погляди, спів ставляти їх та обирати найкраще, оптимальне рішення проблеми.

36. Поняття “економічна інформація” та “данні”.

Економічна інформація - інформація про суспільні процеси виробництва, розподілу, обміну та використання матеріальних благ, корисні дані сфери економіки, що відображають через систему натуральних, трудових і вартісних показників планову й фактичну виробничо-господарську діяльність та причинний взаємозв`язок між керуючим і керованим об`єктами. Економічна інформація використовується на всіх рівнях управління народним господарством країни, зокрема в усіх галузях агропромислового комплексу.

Економічна інформація – сукупність фактів, відомостей та інших даних,які переважно кількісно відображають суспільно-економічні явища та процеси.

Функції економічної інформації: облікова, планова, аналітично-прогнозна, регулююча

Параметри, які визначають кількісні характеристики економічної інформації:

1. Реквізит – елементарна одиниця виробничого повідомлення, подальший поділ якого призводить до втрати змістовного значення

2. Економічний показник - певне повідомлення, яке має самостійний, завершений економічний (виробничий) зміст, містить кількісну характеристику відображу вального об’єкту (процесу ):

• Найменування

• Числове значення об’єкту

Дані - низка суджень, що відображають реальність. Велику групу практично важливих суджень складають вимірювання та спостереження за змінними. Ці судження охоплюють числа, слова та зображення.

Дані – відомості, повідомлення, запис спостережень, які в даний момент впливають на середовище.

Інформація – дані, усвідомлені необхідністю зміни властивостей, процесів (діагностка), нові дані

Спільне між інформацією та даними:

1. Відбиття реальних процесів

2. Зв’язки на макрорівні