- •Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •7.Сутність поняття “метод дослідження”.
- •8.Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15.Суть методів моделювання.
- •Полеміка як метод дослідження
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •1 Розділ – методологічний
- •2 Розділ – методико-процедурний
- •19. План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження.
- •20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.
- •21.Сутність поняття «організація дослідження»
- •Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •25. Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •27. Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •Властивості інформації
- •Державна служба нті
- •Інформаційні центри :
- •Конструкторські бюро :
- •29. Види інформаційоного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизованіи інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32.Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •36. Поняття “економічна інформація” та “данні”.
- •37. Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •38. Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45.Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47. Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •49. Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53. Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •56.Правила етики цитування і використання матеріалів
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59.Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •За обєктом
- •61. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •62. Формування системи показників для дослідження систем управління організацією.
- •63. Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •65. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.
- •Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей:
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73.Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
- •1.Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
-
відділи НТІ в науково-дослідних інститутах – видання програм, підручників, посібників, матеріалів науково-освітніх конференцій, наукових збірників, тиражування монографій, посібників, брошур, праць співробітників Інституту, інших науковців та педагогів.
-
Конструкторські бюро :
-
розробляти і виготовляти спеціальні установки, прилади і пристосування для механізації і автоматизації досліджень
-
розробляти і виготовляти нестандартне оснащення і технологічні установки;
-
виготовляти і випробувати моделі, фрагменти експериментальних конструкцій і промислових виробів;
Довідково-інформаційні фонди – це сукупність упорядкованих первинних документів і довідково-пошукового апарату, призначених для задоволення інформаційних потреб.
-
Здійснення довідково-інформаційного обслуговування в режимі "запит- відповідь".
-
Надання консультацій користувачам з правил користування електронними базами даних, традиційними каталогами та картотеками.
-
Виконання усних та письмових бібліографічних довідок на основі електронних та традиційних інформаційних ресурсів Бібліотеки.
-
Комплектування та організація довідково-інформаційного фонду для забезпечення користувача фактографічною, тематичною та аналітичною інформацією.
-
Здійснення заходів щодо збереження підсобного фонду відділу.
29. Види інформаційоного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизованіи інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
Для виробництва інформаційних продуктів і надання послуг, необхідних для інформаційного забезпечення, формуються спеціальні і інформаційні служби (бібліотеки, архіви, інформаційні агенції та центри науково-технічної інформації). вони здійснюють збирання, збереження, пошук і поширення інформації, надання її на запити чи за регламентом
Пошук інформаційних ресурсів здійснюється за допомогою різних програмно-методологічних і нормативно-правових інструментів. Останнім часом в практику інформаційного забезпечення досить стрімко впроваджуються інформаційні технології, які базуються на використанні комп’ютерної техніки і телекомунікацій. Глобальним джерелом інформації стає мережа інтернет. Основані на сучасних технологіях інформаційно-пошукової системи значно розширюють можливості інформаційного забезпечення.
Основа бібліографічного інформаційного пошуку (ручний) – бібліотечні каталоги (основні і допоміжні). В основних каталогах опис літературних джерел формується за галузями знань (систематичні каталоги) та за алфавітом. Допоміжні каталоги – це каталоги періодики, картотеки статей і рецензій.
Прогресивною альтернативою вирішення цієї проблеми є створення інформаційного банку даних на зовнішніх запам’ятовуючих пристроях ПЕОМ, що забезпечують інформаційні потреби пошукової діяльності
Поняття «інформаційна база» означає набір даних, систематизованих за певними ознаками, а формування інформаційної бази становить цілеспрямований добір відповідних інформативних показників – основного матеріалу для теоретичних узагальнень, аналізу, планування та прийняття оперативних і стратегічних рішень.
30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
Вивчення літературних джерел необх починати з фундаментальних робіт і рухатися від загального до частинного, від базових положень до більш конкретних. Щодо хронологічного порядку видання літ джерел, то спершу вивчають останні публікації, а потім – більш віддалені у часі. Аби оперативно добути необх інфо з літературного джерела, вивчення його доцільно здійснювати поетапно.
По-перше слід ознайомитися з інформаційним документом у цілому: вивчити його зміст та вступ (передмову). Далі слід вибірково переглянути матеріали тих розділів, які представляють інтерес (н-д ілюстративні матеріали, перші речення абзаців, висновки). У разі, коли переглянуті матеріали стосуються теми дослідження, розділ необхідно уважно прочитати, критично оцінити прочитане і занотувати найцікавіші положення як фрагменти майбутньої роботи. На останньому етапі з таких фрагментів формується конспект роботи – зв’язне і стисле викладення своїми словами опрацьованого матеріалу. За наявності дискусійних питань необхідно висвітлити позиції авторів, дати критичну оцінку різних точок зору і висловити власну думку.
