Міністерство освіти і науки україни

Харківський національний економічний університет

Конспект лекцій

“Фінансові потоки в логістичних системах”

Затверджено

на засіданні кафедри

ЛОГІСТИКИ

Протокол № 1 від 28.08.2007 р.

Укладач: _______________ к. В. Мельникова

Відповідальний за випуск ______________ С. О. Огієнко

Харків, ХНЕУ, 2008

Рецензент – канд. екон. наук, доцент кафедри банківської справи Харківського національного економічного університету Колодізєв О.М.

Затверджено на засіданні кафедри логістики.

Протокол №1 від 28.08.2007 р.

Конспект лекцій „Фінансові потоки в логістичних системах” / Уклад. К.В. Мельникова. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2008. - 96 с. Укр. мов.

Викладені теоретичні основи оптимізації фінансових потоків в логістичних системах; розкрита сутність витрат в логістиці та фінансових потоків; наведені особливості ціноутворення та фінансових ризиків в логістиці.

Рекомендовано для студентів спеціальності 8.050208 „Логістика”.

© Харківський національний

економічний університет, 2008

© Мельникова К.В.

2008

ВСТУП

У мовах ринкової економіки ефективність діяльності логістичної системи багато в чому визначається раціоналізацією руху фінансових потоків та їх гармонічним поєднанням з матеріальними, інформаційними та сервісними потоками.

Фінансова логістика є системою управління, планування і контролю над фінансовими потоками на основі інформації і даних по організації матеріальних потоків.

Підвищення ефективності руху товарних потоків достигається головнім чином за рахунок поліпшення їх фінансового обслуговування, що у свою чергу обумовлює необхідність відокремлення та вивчення логістичних фінансових потоків відповідних переміщенню товарно-матеріальних цінностей.

Навчальна дисципліна складається з двох модулів: „Витрати в логістиці”, та „Фінансова логістика”

У конспекті лекцій з навчальної дисципліни „Фінансові потоки в логістичних системах” викладені теоретичні основи витрат в логістиці; методи визначення витрат; принципи функціонально-вартісного аналізу; стратегії ціноутворення і прогнозування тенденцій змін цінової ситуації; резерви підвищення ефективності логістики; мета, завдання та функції фінансової логістики; форми та схеми платежів; сутність та класифікація фінансових ризиків; механізми нейтралізування фінансових ризиків.

Модуль 1. Витрати в логістиці

Тема 1. Логістичні витрати та методи їх оптимізації

1.1.Сутність і види логістичних витрат.

1.2. Методи визначення витрат.

1.3. Функціонально-вартісний аналіз та його принципи.

1.1. Сутність і види логістичних витрат.

Логістичні витрати є витратами трудових, матеріальних, фінансових і інформаційних ресурсів, обумовлені виконанням підприємствами своїх функцій по виконанню замовлень споживачів. Витрати підприємств, що включаються до складу логістичних витрат, вельми різноманітні і підрозділяються по елементах витрат, функціональних областях і центрах відповідальності.

Загальний аналіз логістичних витрат здійснюється по наступних групах витрат: на закупівлю, виробництво і збут продукції.

Витрати на закупівлю продукції включають витрати по придбанню сировини і матеріалів, тобто їх вартість, витрати по оформленню замовлення, транспортні витрати, витрати на зберігання виробничих запасів, витрати на вкладений капітал.

Витрати на виробництво продукції включають витрати на приймання сировини і матеріалів, оформлення замовлення на виробництво продукції, внутрішньовиробниче транспортування, продукції, зберігання продукції незавершеного виробництва, а також витрати від заморожування фінансових коштів.

Витрати на збут продукції включають витрати на зберігання запасів готової продукції, оформлення замовлення (упаковку, сортування, маркіровку і інші операції), продаж, транспортування готової продукції, а також витрати на вкладений капітал.

Подальший аналіз витрат по окремих статтях дозволяє диференціювати оперативну і фінансову відповідальність співробітників підрозділів підприємств.

Транспортні витрати підприємств є оплатою робіт, виконаних транспортними і транспортно-експедиційними організаціями, а також власним парком автотранспортних засобів, а саме оплату тарифів по перевезенню всіма видами транспорту, вартості перевалювання і перекачування, відправлень поштою, зборів транспортних організацій за зберігання і експедицію продукції, за навантажувально-розвантажувальні роботи і ін.

Комплекс операцій, що становлять зміст процесу зберігання, включає приймання продукції по кількості і якості, навантажувально-розвантажувальні роботи, переміщення продукції усередині складів і укладання її на місця зберігання, спостереження за станом продукції, що зберігається , проведення профілактичних заходів, застережливих псування продукції, обслуговування і забезпечення роботи складського устаткування, комплектацію і підготовку продукції до реалізації.

Витрати на переробку і зберігання продукції, а також на надання різних форм послуг, супутніх складській реалізації продукції, включають всі витрати підприємств, пов'язані з отриманням, зберіганням, підготовкою і відправкою продукції, а також загальноскладські витрати і витрати, пов'язані з нестачею продукції при зберіганні, втратами продукції в дорозі, природним спадом продукції. Вони групуються по етапах складської діяльності шляхом їх прямого віднесення на відповідні статті. Розділення логістичних витрат по основних процесах (операціям) здійснюється на основі технологічних схем переробки продукції, нормування окремих операцій.

Логістичні витрати по обслуговуванню замовлень споживачів підрозділяються на:

- витрати, пов'язані з отриманням замовлень, — із здійсненням підприємством зусиль для залучення покупців до своєї продукції і продажі її (виплати ділерам, комісійні винагороди за представництво з продажу продукції, витрати по організації виставок-продажів і демонстрацією продукції, знижки з ціни продукції з метою компенсації послуг з продажу продукції і ін.);

- витрати, пов'язані з виконанням замовлень, — із здійсненням фахівцями підрозділів підприємства діяльності по закупівлі, зберіганню, транспортуванню, виробництву продукції, з її страхуванням, оплатою митного збору і послуг транспортно-експедиційних підприємств, з охороною продукції, її упаковкою, виготовленням супровідної товарно-транспортної документації, зв'язком і листуванням, а також з витратами внаслідок особливих ситуацій.

Логістичні витрати можна підрозділити на наступні категорії:

- продуктивні витрати — це витрати на створення цінності, яку хоче мати покупець і за яку він готовий платити. Сюди входять виробничі витрати, а також витрати на збут продукції, оплату праці, здійснення фінансових операцій і процесу продажів. Витрати на пакувальні роботи рекомендується включати сюди в тому випадку, якщо вони допомагають просуванню продукції на ринку;

- витрати на підтримку логістичного бізнесу — витрати, які самі по собі не створюють цінностей, але їх не можна уникнути. Це витрати на транспортування, оформлення замовлень, перевірку роботи співробітників, ведення обліку продукції і т.д.;

- витрати на нагляд — це витрати на заходи, направлені на запобігання негативним результатам. Кожен бізнес потребує системи раннього попередження у випадку, наприклад, якщо товар не продається так добре, як очікувалося, або технології компанії більше не забезпечують їй конкурентної переваги на ринку. Сюди також відносяться витрати на нагляд за роботою інших учасників бізнесу, наприклад постачальників або дистриб'юторів товару;

- збиткові витрати — це витрати на роботи, які не можуть дати результатів, наприклад витрати на „бездіяльність”, на простій устаткування і ін.

Логістичні витрати можна також підрозділити на такі два види:

1) витрати на формування кінцевого продукту;

2) трансакционні витрати.

Витрати на формування кінцевого продукту — це витрати виробника на перетворення сировини в кінцевий продукт.

Трансакционні витрати — це витрати по налагодженню і здійсненню обмінних угод на ринку закупівель або збуту. Розмір таких витрат залежить від виду послуг, що придбаваються, і вибраної форми їх координації. Звичайно вони складають 50% від загальних витрат. Традиційні системи обліку поки не можуть забезпечити підприємства достатньою інформацією, щоб відповісти на питання: чи можлива взагалі (і за яких обставин) економія на трансакционних витратах на ринку, якщо додаткові витрати по залученню відповідних послуг на самому підприємстві нижчі? Тому необхідно визначити оптимальні форми координації послуг, пов'язаних із забезпеченням якості.

Трансакционниє витрати можна підрозділити відповідно до наступних позицій:

1) пошук клієнтів — збір інформації, налагодження контактів, координація взаємодії, обмін даними;

2) переговори — видача запиту, підготовка пропозицій, ведення переговорів, укладення договору;

3) забезпечення інтересів сторін — наукові дослідження і розробки, угода про гарантію якості;

4) процес обміну — транспортні і складські операції;

5) контроль — аудиторські перевірки, випробування перших зразків, приймання продукції, остаточна перевірка, рекламації, ефективність взаємодії;

6) адаптація — підтвердження задоволеності обслуговуванням, актуалізація даних;

7) коректування субоптимальних договірних умов — довантаження виробничих потужностей, вимога додаткових цінових знижок, зміна рамкових умов;

8) послаблення стратегічних позицій — відхід споживачів, скорочення ринкової частки;

9) завершення операції — виконання платіжних зобов'язань, звільнення зайвого персоналу, оформлення завершальної документації. По частоті виникнення розрізняють одноразові і регулярні трансакционні витрати. До регулярних, разом з прямими витратами обміну відносяться всі витрати, що утворюються при реалізації і контролі торгової угоди в процесі обмінних відносин.

Перші три з перерахованих видів трансакционних витрат виникають до укладення договору. Їх можна охарактеризувати як витрати за погодженням інтересів сторін. Трансакционниє витрати з 5-го по 9-й подобу з'являються після укладення договору. Ясно, що між цими групами видів витрат існує зворотна залежність: чим вище за витрату до висновку угоди, тим нижче подальші.

Значна частина трансакционних витрат має логістичний характер, а саме:

- вартість ресурсів, використовуваних для знаходження комерційних партнерів, проведення переговорів про умови поставок, складання контрактів і забезпечення прав власності, одержуваних за допомогою конкретного господарського зв'язку;

- плата за посередницькі послуги;

- рекламні витрати і вартість часу на пошук комерційних партнерів;

- витрати на транспортування ресурсів від пункту придбання до місця їх використання.

Угрупування логістичних витрат по функціональній ознаці дозволить здійснити контроль над рівнем витрат по окремих операціях, виявити ефективність різних схем організації логістичної діяльності, провести порівняльні аналізи логістичних витрат підприємств.

Для віддзеркалення повнішої картини функціонування логістичної системи визначимо поняття „логистичні витрати”. Представимо логістичні витрати як втрати — наслідки відхилень багатьох техніко-економічних чинників від прийнятих при розробці планів виробництва.

Функціональні центри логістичних витрат можуть бути підрозділені на області логістичного адміністрування, надходження, обробки і оформлення замовлення, планування виробництва, закупівель, поставок, складування і зберігання, збуту продукції і доставки замовлення споживачу. Відповідно до цього розподілу виникають витрати, пов'язані з:

- з управлінням;

- обслуговуванням замовлень споживачів;

- постачанням і закупівлями;

- плануванням виробництва;

- транспортним забезпеченням;

- складуванням і зберіганням;

- розподілом продукції.

Окремо можна виділити групу витрат, пов'язаних з інформаційним забезпеченням, хоча ці витрати є складовою кожної з вище перерахованих груп витрат. У додатку 1 приведені логістичні витрати і витрати по основних логістичних функціях і операціях; витрати на інформаційні забезпечення входять у витрати на управління.

Подібна класифікація логістичних витрат дозволяє створити модель системи витрат підприємства, без якої важко вирішувати задачі планування, обліку, контролю і регулювання цих витрат. З метою розробки системи управління витратами необхідно класифікувати логістичні витрати по різних ознаках і визначити їх роль у вказаній системі. Класифікація логістичних витрат по тій або іншій ознаці або по декількох ознаках одночасно лежить в основі організації обліку і аналізу логістичних витрат, а також калькуляції собівартості обслуговування споживачів.

В даний час розроблені численні класифікації витрат на виробництво по різних ознаках (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Класифікація витрат на виробництво

Ознака класифікації	Підрозділ витрат
По економічному змісту	На економічні елементи і статті витрат
По відношенню до технологічного процесу	На основні і накладні
По єдності складу	На одноелементні і комплексні
За способом віднесення на собівартість обслуговування споживача	На прямі і непрямі
По відношенню до об'єму обслуговування	На змінні і постійні
По участі в процесі виробництва	На виробничі і зовні-виробничі (комерційні)
По доцільності витрачання	На продуктивні і непродуктивні
По можливості обхвату планом	На плановані і не плановані
По відповідності реальним витратам	На планові (прогнозні) і фактичні
По періодичності виникнення	Н Закінчення табл.1.1 а поточні і одноразові
По ступеню усереднювання	На загальні і середні
Залежно від порядку віднесення витрат на період розрахунку прибули	На витрати на продукт і витрати на період
По можливості регулювання в центрі відповідальності	На регульовані і нерегульовані

Одними з найважливіших є угрупування витрат по економічних елементах і статтях калькуляції. Єдина класифікація витрат для всіх галузей економіки дотепер була істотною перевагою вітчизняної системи обліку перед західною, де відсутні подібні єдині класифікації витрат.

Поелементна калькуляція необхідна для визначення структури витрат (співвідношення їх питомої ваги), складання кошторисів, аналізу і виявлення резервів, для організації обліку і формування витрат, числення собівартості. На ній базується метод „витрати — випуск”, який може бути базою для визначення кінцевого результату (прибули, збитків) в економічних системах.

Угрупування по калькуляційних статтях пов'язане з організаційно-технічними особливостями системи обслуговування. В даний час таке угрупування витрат зберігає своє значення у внутрішньовиробничому управлінні, в організації контролю витрат на всіх стадіях процесу виконання замовлень споживачів.

Принципова відмінність угрупування витрат по статтях калькуляції від угрупування по економічних елементах полягає у наявності комплексної статі, об'єднуючої елементи по своєму економічному змісту, принципу призначення (основні витрати і витрати по обслуговуванню і управлінню), способу розподілу їх між окремими видами обслуговування (прямі і непрямі) і залежних від об'єму обслуговування (умовно-постійні і змінні).

Угрупування логістичних витрат по економічних елементах і по статтях калькуляції розкривають зміст витрат на здійснення процесу виконання замовлень споживачів з різних сторін і не повторюють, а взаємно доповнюють один одного, дозволяючи розкрити їх характеристику у взаємозв'язку з конкретними умовами і результатами логістичного обслуговування.