16

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

ім. ЯРОСЛАВА МУДРОГО

ПРОГРАМА

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ

ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО”

Харків 2007

МІНІСТЕСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

ПРОГРАМА

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ

ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО”

Затверджено Вченою радою академії

(протокол № від )

Харків

2007

Програма навчальної дисципліни “Історія вчень про державу і право” / Уклад.: Г.Г. Демиденко, О.Р. Дашковська, М.Г. Окладна. – Харків: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого . юрид. акад. України, 2007.

У к л а д а ч і: Г.Г. Демиденко,

О.Р. Дашковська,

М.Г. Окладна

Рекомендовано до видання редакційно – видавничою радою

академії (протокол № )

1. Предмет і методологія історії вчень про державу і право

Предмет історії вчень про державу і право. Її місце в системі юридичних наук. Методологія історії вчень як науки і навчальної дисципліни: принципи, загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Періодизація історії вчень про право і державу. Структура курсу.

2. Політична і правова думка стародавнього сходу

Загальна характеристика релігійно-міфологічних уявлень про право, державу і політику в країнах Стародавнього Сходу в ІІ-І тисячолітті до н.е.

Стародавня Індія. Політичні і правові ідеї брахманізму. Державницько-правові ідеї раннього буддизму, їх порівняльна характеристика.

Стародавній Китай. Вчення Конфуція про людину і державу. Лао-цзи про державу, принцип недіяння. Концепція права і держави Мо-Цзи. Держава і закон у поглядах китайських легістів. Модель тоталітарної держави Шань-Яна.

3. Вчення про право і державу в стародавній греції

Ранні вчення в давньогрецькій філософії. “7 мудреців”, Піфагор і піфагорійці про закон і справедливість. Поліс і закон за Гераклітом. Ідеї про право і державу Демокріта.

Період розквіту давньогрецької правової думки. Софісти, їх розвиток теорії природного права, прав людини, походження держави. Погляди Сократа на право, державу, законність. Вчення Платона про право та ідеальну державу в трактатах “Держава” і “Закони”; їх порівняльна характеристика. Про закони, злочини і покарання. Вчення Аристотеля про політику, право і державу. Політія як ідеальна форма держави.

Криза давньогрецької державності. Епікур та епікурійці про закон і державу. Стоїки про природне право, благо держави та обов’язки громадянина. Полібій про історичу зміну форм держави, право і закон.

4. Вчення про право і державу в стародавньому римі

Вплив давньогрецької філософії на політико-правову думку в Стародавньому Римі. Юриспруденція як самостійна наука. Вчення Цицерона про державу і право. Республіка. Класифікація права. Римські стоїки про космополіс, розумні засади законів, громадський обов’язок і моральне удосконалення особи.

Римські юристи про право, закон, державу. Кодифікація Юстиніана як джерело правових ідей. Ідеї про право і державу в ранньому християнстві. Політичні і правові ідеї раннього християнства.

5. Політико-правові вчення

ДОБИ РАННЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Вчення Томи Аквінського про право і державу. Класифікація законів і форм держави.

Вчення Марсилія Падуанського про право і державу. Трактування народного суверенітету. Функції законодавчої і виконавчої влади. Теорія всесвітньої монархії А. Данте.

Мусульманська політико - правова доктрина: її роль у формуванні мусульманського права. Джерела права в ісламі.

6. ІДЕЇ ПРО ПРАВО І ДЕРЖАВУ В СТАРОДАВНІЙ

(КИЇВСЬКІЙ) РУСІ

Витоки, особливості формування і розвитку правової і політичної думки в Стародавній Русі. Перший політичний трактат Іларіона “Слово про закон і благодать”, про закон, світську і духовну владу. Політико – правові проблеми в літературі Київської Русі. “Повчання” Володимира Мономаха про мудре і справедливе правління. “Слово” і “Моління Даниїла Заточника”.

7. ПОЛІТИЧНІ І ПРАВОВІ ВЧЕННЯ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ І РЕФОРМАЦІЇ У ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ

Загальна характеристика епохи Відродження і Реформації. Політичне вчення Н. Макіавеллі. Государ і народ, правила політики. Макіавеллізм.

Політико-правові ідеї Реформації. М. Лютер про світську і духовну владу, свободу думки і совісті. Т. Мюнцер про соціальний переворот і народовладдя. Погляди Ж. Кальвіна на співвідношення церкви і держави, протестантську етику.

Вчення Ж. Бодена про право і державу, державний суверенітет. Обґрунтування абсолютної монархії.

Ідеальний політико-правовий лад в “Утопії” Томаса Мора і “Місті Сонця” Томаззо Компанелли: організація державної влади, право, правосуддя.