Економіст з праці.

Завдання та обов'язки. Розроблює програми зростання продуктив­ності праці та соціального розвитку. Розраховує фонди заробітної плати і чисельності працівників з урахуванням необхідності найраціональнішого використання трудових ресурсів, бере участь у визначенні потре­би в робочій силі, плануванні підготовки кваліфікованих кадрів, дово­дить установлені показники до підрозділів підприємства. Вивчає ефективність застосування чинних форм і систем заробітної плати, ма­теріального і морального заохочення, готує пропозиції щодо їх удоско­налення. Розробляє положення про преміювання працівників, умови матеріального стимулювання багатоверстатного обслуговування, спо­лучення професій і посад, збільшення зон обслуговування й обсяг ви­конуваних робіт з метою поліпшення використання устаткування, тру­дових ресурсів і робочого часу. Бере участь у складанні програм соціального розвитку підприємства, у розробленні та здійсненні заходів щодо зміцнення трудової дисципліни, скорочення плинності кадрів, по­силення контролю за використанням робочого часу і додержанням пра­вил внутрішнього трудового розпорядку. Складає штатні розклади згі­дно із затвердженою структурою управління, схемами посадових окладів, фондами заробітної плати і чинними нормативами. Визначає на основі чинних положень розміри премій. Здійснює контроль за до­держанням штатної дисципліни, витрачанням фонду заробітної плати, за правильністю встановлення найменувань професій, застосуванням тарифних ставок, розцінок, посадових окладів, доплат, надбавок і кое­фіцієнтів до заробітної плати, за тарифікацією робіт і встановленням відповідно до кваліфікаційних довідників розрядів і категорій, а також за додержанням режимів праці та відпочинку, норм трудового законо­давства. Бере участь у підготовці проекту колективного договору і кон­тролює виконання прийнятих зобов'язань. Веде облік показників з пра­ці і заробітної плати, аналізує їх і складає звітність у зазначені строки і за встановленими формами.

Повинен знати: постанови, розпорядження, накази, методичні, нормативні та інші керівні матеріали з організації праці і заробітної плати, трудове законодавство; економіку праці; економіку й організа­цію виробництва, порядок розроблення програм зростання продуктивності праці, соціального розвитку, кошторисів використання фондів економічного стимулювання; форми і системи заробітної плати і ма­теріального стимулювання; методи визначення чисельності робітни­ків; відповідні випуски Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників; порядок тарифікації робіт і робітників та вста­новлення посадових окладів керівникам, професіоналам, фахівцям, технічним службовцям, доплат, надбавок і коефіцієнтів до заробітної плати, розрахунку премій; методи обліку й аналізу показників з праці і заробітної плати; основи технології виробництва; правила експлуа­тації обчислювальної техніки.

Кваліфікаційні вимоги:

• провідний економіст з праці: повна вища освіта відповідного на­пряму підготовки (магістр, спеціаліст) та підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією економіста з праці І категорії не менше двох років;

• економіст з праці І категорії: повна або базова вища освіта відпо­відного напряму підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр) та під­вищення кваліфікації; для магістра – без вимог до стажу роботи, спе­ціаліста – стаж роботи за професією економіста з праці II категорії не менше 2 років, для бакалавра – не менше 3 років;

• економіст з праці II категорії: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) та під­вищення кваліфікації; для спеціаліста – без вимог до стажу роботи, для бакалавра стаж роботи за професією економіста з праці не мен­ше 2 років.

Економіст з праці: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) без вимог до стажу роботи.