3. Сутність та мета аудиту у соціально-трудовій сфері

Аудит у соціально-трудовій сфері – це система консультаційної підтримки, аналітичної оцінки, незалежної експертизи ефективності діяльності підприємства по управлінню персоналом та регулювання соціально-трудових відносин. Він дозволяє виявити:

• відповідність кадрового потенціалу підприємства його цілям та стратегії розвитку:

• відповідність діяльності персоналу, структур управління нормативно-правовій базі;

• ефективність соціальної роботи, системи управління персоналом;

• причини, які викликають появу соціально-трудових конфліктів;

• шляхи вирішення проблем, які виникають у трудовій та соціальній сферах на підприємстві.

Головною метою аудиту соціально-трудової сфери є оцінка її впливу на ефективність та результативність діяльності персоналу.

В системі управління підприємства цей напрям аудиту, з одного боку, є засобом спостереження, як і фінансовий, і управлінський аудит; з іншого, є інструментом управління, який дозволяє вирішувати проблеми, що виникають у сфері соціально-трудових відносин.

Об'єктом аудиту соціально-трудової сфери є трудовий колектив, економічні та соціальні аспекти його діяльності, принципи та методи управління персоналом. Ефективність системи управління персоналом та соціально-трудової сфери в цілому виступає в якості предмету даного напряму аудиту.

В залежності від періодичності проведення аудит буває:

• поточним (здійснюється згідно заздалегідь встановленому графіку);

• оперативним (здійснюється за оперативним розпорядженням адміністрації підприємства);

• систематичним (проводиться у визначений термін та повторюється через певний, встановлений проміжок часу);

• панельним (періодичний аналіз, при якому використовуються незмінні інструменти та методика);

• одноразовим.

Залежно від повноти аналізу об'єктів аудиту він може бути:

• повним (включає всі об'єкти, які пов'язані з процесом праці);

• локальним (здійснюється лише за певними об'єктами);

• тематичним (аналізуються усі об'єкти, однак аудит здійснюється за певною проблемою).

Залежно від методів аудит буває:

• комплексним (використовуються усі існуючи методи аудиту);

• суцільний (аналіз охоплює роботу підприємства в цілому);

• вибірковим (дослідження охоплює певні групи працівників, яких обирають за допомогою спеціальної методики).

Залежно від цілей та рівня проведення виділяють стратегії аудиту:

• порівняльний підхід – порівнюються певні дії, конкретні програми, показники діяльності підприємства;

• залучення зовнішніх експертів – здійснюється зовнішня експертиза, її результати є стандартом для порівняння програм та дій в області управління персоналом;

• статистичний підхід – за даними статистичної звітності формується стандарт, за допомогою якого здійснюється оцінка певних дій і програм;

• підхід відповідності – на основі вибірки елементів інформаційної системи управління персоналом виявляється відхилення кадрової політики та кадрової роботи на підприємстві;

• МВО-підхід – визначаються певні цілі, досягнення яких порівнюється з фактичними результатами.

Аудит в соціально-трудовій сфері базується на інформації, яка аналізується. Аудиторська інформація може бути:

• внутрішня (отримують від підприємства, де здійснюється аудит, у письмовій або усній формі);

• зовнішня (інформація, яку отримує аудитор від третьої сторони);

• змішана (інформація з підприємства та від третьої сторони).

Джерелом інформації є закони, нормативні документи, інструкції, державні статистичні дані, фінансова звітність підприємства, внутрішня документація.